Zvit

Тема 1: Техніка безпеки при виконанні електромонтажних робіт. Введення

1. Види та причини травматизму при виконанні електромонтажних (ЕМ) робіт.

2. Основні правила техніки безпеки при виконанні ЕМ робіт.

3. Правила поводження з інструментами та електричним обладнанням.

4. Причини виникнення пожеж.

5. Основні засоби боротьби з пожежами.

6. Правили поводження при виникненні та гасінні пожеж.

7. Організація робочого місця.

8. Види ЕМ робіт. Матеріали: дріт, кабелі, шини, пристрої та інструменти, що застосовуються при виконанні ЕМ робіт.

9. Виробництво електроенергії. Номінальні напруги.

Види та причини травматизму при виконанні ЕМ робіт

1. Організаційні причини:

• Відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці;

• Не ефективний нагляд за дотриманням вимог техніки безпеки з виконання робіт;

• Порушення вимог стандартів, норм, інструкцій;

• Порушення технологічних регламентів;

2. Технічні причини:

• Невідповідність вимогам техніки безпеки або несправність ел.уст., ел.зах. засобів;

• Недосконалість ел.технологічного процесу;

• Недосконалість або відсутність індивідуальних захистних засобів, захистних огороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;

3. Санітарно-гігієнічні причини:

• Підвищений вміст шкідливих речовин;

• Недостатнє або нераціональне освітлення;

• Підвищення рівня шуму, вібрації;

4. Психо-фізіологічні причини:

• Помилкові дії працівників внаслідок втоми, хворобливого стану, необережності;

• Невідповідність психо-фізіологічних чи антропометричних даних працівника виконуваній роботі.

Техніка безпеки

1. На початку занять:

   1. Одягти спецодяг, передбачений для роботи в електромонтажній майстерні.

   2. Перевірити цілісність приладів, інструментів.

   3. Переконатися в справності електричної апаратури на робочому місці.

   4. Перевірити цілісність заземлюючого провідника на робочому місці.

   5. Вивчити інструкцію з техніки безпеки при виконанні робіт і наданню допомоги потерпілому.

2. Під час практичних занять:

   1. Обов'язково дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні робіт.

   2. Категорично забороняється торкатись руками, а також металевими предметами, робочими інструментами, клем, які знаходяться під напругою.

   3. Збирати схему, чи виконувати в ній будь-які зміни тільки після вимкнення напруги.

Підключати схему тільки після перевірки її майстром виробничого навчання.

5. Не дозволяється вмикати і вимикати головний пульт керування робочими місцями, ці операції виконує майстер виробничого навчання.

5.05070104

Лист

3

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

5. При роботі з електричними машинами не дозволяється торкатись руками, чи іншими предметами, частин, які рухаються.

6. При збиранні електричних схем не дозволяється перехрещення провідників між робочими місцями.

7. Необхідно зручно розташувати на робочому місці інструменти, матеріали, пристрої, приладдя і не загромаджувати робоче місце зайвими предметами.

2.9 Працювати на допоміжному обладнанні тільки після проведення майстром з виробничого навчання інструктажу з техніки безпеки при роботі на цьому обладнанні.

10. При роботі з вимірювальними трансформаторами струму слідкувати, щоб вторинна обмотка була замкнена на прилад або накоротко.

11. Категорично забороняється проводити роботи, які не відповідають темі заняття.

12. Забороняється відвертати увагу студентів під час виконання практичної роботи зайвими розмовами.

13. В разі ураження електричним струмом кого небудь зі студентів, необхідно негайно вимкнути напругу червоною кнопкою аварійного вимкнення, надати допомогу.

14. Негайно повідомити майстра з виробничого навчання про всі неполадки електрообладнання майстерні.

15. Кожний студент повинен надавати допомогу потерпілому при ураженні електричним струмом і знати як це робити.

2. Після закінчення практичної:

1. Вимкнути елетроприлади, електромашини та інше електрообладнання.

2. Зібрати інструмент, матеріали, прилади і здати їх черговому

3. Прибрати робоче місце.

4. З дозволу майстра виробничого навчання закінчити заняття і залишити майстерню.

При ураженні електричним струмом необхідно:

1. Вимкнути напругу кнопкою аварійного вимкнення на робочому місці чи на центральному пульті.

2. Надати потерпілому першу медичну допомогу.

3. Викликати швидку допомогу.

4. Повідомити майстра виробничого навчання про отримання студентом.

Звільнення потерпілого від струму:

1. вимкнення електроустановки за допомогою найближчого рубильника, викручення запобіжників;

2. перерубання кожного провода топором, ножом, кусачками;

3. відривом потерпілого від струмоведучих частин шляхом захвату за його одяг чи шляхом доторкання до його тіла через ізоляційний матеріал;

4. відкидом провода від потерпілого сухою палкою, доскою чи іншими інструментами з ізоляційною ручкою;

5. Заземленням струмоведучих частин шляхом накидання на них проводу дляз'єднання його з корпусом металевої опори. Цей спосіб застосовують тільки в крайніх випадках, коли напруга вище 1000В, коли інші способи порятунку відсутні.

При виникненні пожежі необхідно:

1. Вимкнути напругу кнопкою аварійного вимкнення на робочому місці чи на центральному пульті;

2. Викликати пожежну команду;

3. Прийняти міри по гасінню пожежі;

5.05070104

Лист

4

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

4. Без паніки залишити приміщення.

Види ЕМ робіт. Матеріали: дріт, кабелі, шини, пристрої та інструменти

Електроустаткування (ЕУ) – пристрої, в яких виробляється, перетворюється і споживається електроенергія. ЕУ бувають з напругою до 1000В.

Електропроводка – сукупність проводів, кабулів і кріплень, що відносяться до них, підкріплені захисними конструкціями. Вони бувають відкриті і закриті, внутрішні і зовнішні.

Електроприймач – ЕУ, яка споживає електроенергію. По надійності електропостачання їх поділяють на три категорії:

1. порушення постачання може привести за собою небезпеку для життя людей.

2. перерва в електропостачанні може призвести до масового недоробітку продукції.

3. всі останні приймачі.

Кабель – одна чи більше ізольованих жил, заключних в металеву чи неметалеву оболонку із захисним покривом.

Дріт – одна чи більше не ізольованих жил, поверх яких, в залежності від умов експлуатації, наноситься неметалева волокниста оболонка.

Шнур – дві чи більше ізольованих гнучких чи особливо гнучких жил перерізом до 1,5 мм., скручених чи складених паралельно.

Шина – мідний, алюмінієвий, значно рідше сталевий неізольований провідник, який використовують, як сильний струмопровід.

Силові кабелі – кабелі з алюмінієвими чи мідними жилами в алюмінієвій чи свинцевій обмотці з захисним покривом. Ізоляція кабелів і проводів буває:

1. паперова

2. поліетиленова

3. із фторопласту

4. із полівенилхлоридного пластику (ПВХ)

5. гумова

*Вимірювання електричних полів в високовольтних кабелях з паперовою ізоляцією здійснюють за допомогою екрана металізованого паперу.

Виробництво електроененргії. Номінальні напруги

Виробництво електроененргії здійснюється на електростанціях шляхом перетворення механічної енергії в електричну.

Електричні мережі міста отримують електроенергію через лінію електропередач (ЛЕП) з високою напругою 35...220 кВ. Трансформатори підстанції знижують напругу з 35...220 кВ до 6...20 кВ і далі до 0.4 к4В. Лінійна напруга - 380 В на затискачах споживача. Фазна - 220 В.

5.05070104

Лист

5

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Техніка безпеки при виконанні робіт

1.При роботі з ручними електричними інструментами необхідно:

1. швидке включення і відключення від електромережі;

2. безпека при робті і недоступність для випадкового доторкання до струмоведучих частин;

1. Перед початком роботи з електроінструментом повинні бути превірині:

   1. затяжка гвинтів, що кріплять вузли і деталі електроінструмента;

   2. справність редуктора шляхом повертання рукою шпінделя електроінструмента;

   3. стан ізоляції провідників електроінструмента;

   4. надійність і справність заземлень.

Тим, хто навчається забороняється:

1. передавати інструмент хоча б на нетривалий час іншим;

2. розбирати електроінструмент і проводити самостійно будь-який ремонт

3. триматися за провід електроінструмента або торкатися обертаючогося ріжучого інструмента видаляти руками стружку чи тирсу під час роботи інструмента.

5.05070104

Лист

6

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Тема 2: Паяння та лудіння

1. Призначення та застосування лудіння.

2. Вибір марок та допустима температура лудіння.

3. Вимоги до паяння.

4. Зачищення кінців проводу від ізоляції.

5. Запакування кінців ізоляції з метою запобігання від зашморгування за допомогою полівінілхлоридної трубки, ізоляційної стрічки.

6. Інструменти та обладнання для зачищення та паяння проводу до електросхем.

7. ТБ при виконанні робіт.

Призначення та застосування лудіння.

Лудіння - покриття поверхонь припоєм - застосовують для захисту підготовлених для болтового з’єднання чи для пайки поверхонь. Показник достатнього прогріву паяльника при пайці мідних проводів - закіпання каніфолі і виділення диму при зіткненні її з паяльником. Кінець паяльника повинен бути завжди гарячим і добре залуженим, покритий тонким слоєм припою. Залужують паяльник так: його розігрівають, зачищають напильником чи наждачним папером, опускають в каніфоль і торкаються шматочку припоя. Паяльник вважається добре залуженим тоді, коли все жало рівномірно покрито припоєм і капелька припою звисає з жала паяльника.

Вибір марок та допустима температура лудіння.

При пайці використовують флюси та припої. Припої бувають тверді та м’які.

Тверді припої - мідно цинкові (ПМЦ) та срібні (ПСр). ПМЦ і мідно фосфорні припої (ПФОЦ) володіють крихкістю і не стійкі до вібрацій і ударних навантажень, але електричний опір швів дуже малий.

М'якими припоями являються олов'яно-свинцові (ПОС) з вмістом олова від 18% до 90%. Існують також припої з добавками алюмінія, срібла, вісмута, кадмія.

ТБ при пайці та лудінні

Задля запобігання опіків необхідно приймати такі міри:

1. Попадання розплавленого припою на одяг чи на незахищену шкіру.

2. Попадання припою на похилу поверхню, з якої він може зтікати.

3. Падіння капель припою з великої висоти у запобігання розбризкуванню

4. Гарне провітрювання приміщень, де проводиться робота.

5. Відсос шкідливих випаровувань від кожного робочого місця - при масових роботах і інтенсивному забрудненню приміщень.

6. Не допускати перегріву паяльника.

7. Застосовувати паяльник з регульованою температурою.

8. Запобігати передавлюванню чи перетиранню шнура паяльника.

Зачищення кінців проводу від ізоляції

При зачищенні проводу від ізоляції необхідно слідкувати за тим, щоб жили проводу не пошкоджувалися і не деформувалися, бо це може призвести до затрудженого протіканню струму по зачищеній області провідника і як наслідок до перегрівання. Бажано використовувати спеціальні щипці для зняття ізоляції.

Техніка безпеки при виконанні робіт

Необхідно запобігати:

1. Попадання розплавленого припою на незахищені руки;

2. Попадання розплавленого припою на одяг;

5.05070104

Лист

7

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

3. Попадання розплавленого припоя на нахилену поверхню, по якій він може зтікати в непередбачувані місця;

4. Падіння капель припою з великої висоти;

Оскільки використання різних марок флюсів при пайці призводить до забруднення повітря шкідливими випаровуваннями, необхідно:

1. Гарне провітрювання приміщень, де проводиться пайка;

2. Відсос шкідливих випаровувань від кожного робочого місця - при масових роботах і інтенсивному забрудненні приміщень;

Для зменшення небезпеки електорпаяльників, необхідно:

1. Не допускати перегріву паяльника;

2. Використовувати паяльник з регульованою температурою;

3. Запобігати можливість передавлювання або перетирання струмопровідного шнура паяльника.

5.05070104

Лист

8

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Тема 3: З’єднання та окінцювання проводів та кабелів

1. Вимоги до контактних з'єднань.

2. Роз'ємні та нероз'ємні з'єднання.

3. Матеріали, пристрої та інструменти, що використовуются для зєднань, окінцювання проводів та кабелів.

4. Методи окінцювання.

5. Особливості виконання з'єднання.

6. ТБ

Вимоги до контактних з'єднань

Електричний контакт, що створюється при з'єднанні проводів і за жимів чи між собою повинен задовольняти наступні вимоги:

• бути надійним при всіх умовах експлуатації, для яких передбачений пристрій;

• бути стабільним і не викликати додаткового нагрівання через втрати в контакті;

• мати мінімальні габарити, простий склад і потребувати мінімального часу на огляд;

Роз'ємні та нероз'ємні з'єднання

Контактні з'єднання в залежності від призначення можуть бути роз'ємними та нероз'ємними. Роз'ємні контакти застосовують:

1. при порівняно частих за умовами експлуатації розборках контактного з'єднання (зажими електричнихмишин, зажими розподіляючих пристроїв); при виконанні контакного з'єднання на місці установки пристрою і

2. відсутності зручностей для здійснення нероз'ємного з'єднання (при з'єднанні проводів до за жимів настінних вимикачів освітлювальної ме­режі);

Нероз'ємні з'єднання застосовують:

1. при відсутності необхідності під час експлуатації розбору контакта (з'єднання кабелів, проводів, постійного розгалуження проводів, з'єднання декількох котушок, радіосхем);

2. при відсутності доступу для огляду стану контактного з'єднання;

Матеріали, пристрої та інструменти, що використовуються для з’єднання та окінцювання проводів та кабелів

Для розрізки окремих мідних чи алюмінієвих жил а також неброньованих і броньованих кабелів застосовують секторні ножиці. Проволочені бандажі для закріплення броні кабелів накладають за допомогою клегневки - дерев'яного бруска з рукоядкою та обоймою. Стальну броню кабелів надрізають перед зняттям за допомогою бронерізки. Для кільцевих і спіральних, поздовжніх надрізів свинцевих і алюмінієвих оболонок кабелів служать спеціальні ножі з регульованою глибиною різання. Для видалення з струмопровідних жил проводів пластмасової ізоляції служать термоклещі. Для зняття резинової, пластмасової і хлопчатопаперової ізоляції з кінців жил проводів і кабелів застосовують універсальні клещі. Вони оснащені ножами для перекусування жил. Для окінцювання ізоляції жил розділених проводів і нанесення маркувальних позначень застосовують маркувальні муфти, відрізки ПВХ трубок, ізоляційні маркувальні окінцьовувачі цілі і наборні, а також наборні окінцьовувачі з клейкої маркувальної плівки. Зачистка проволок жил і приеадочного прутка до повного металічного блиску проводиться за допомогою стальної щітки. Обезжирюють проволоки жил органічним розчиником і бензном.

Методи окінцювання

Опресовку виконують ручними кліщами, механічним чи гідравлічними пресом за допомогою знімних матриць. Є два способи опресовки: місцевого вдавлювання і

5.05070104

Лист

9

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

сплошного обжимання. При місцевому вдавлюванні слідкують, щоб лунки були в одному напрямку з кабелем. Опресовку виконують в такій послідовності: вибирають гільзу, зачищають жилу і внутрішню поверхню гільзи, зразу змазують кварцевою пастою, вставляють жили в гільзу, опресовують і ізолюють місце опресовки ізоляційною стрічкою.

Зварку застосовують для окінцювання і з'єднання алюмінієвих жил проводів та кабелів і для з'єднання алюмінієвих І мідних жил при перерізі жил не більше 10 мм . Розрізняють три види зварки: електрозварка контактним розрізом, термітна і газова.

Техніка безпеки при виконанні робіт

При роботах, зв'язаних з окінцюванням і з'єднанням за допомогою опресовки, слідкують за попередженням травмування рук. При зварці необхідно працювати в захисних окулярах.

5.05070104

Лист

10

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Тема 4: Заземлення та захисні засоби

1. Визначення заземлення та занулення. ПУЕ.

2. Заземлення як засіб електробезпеки.

3. Загальні вимоги до заземлення.

4. Робота з приладами контролю опору.

5. Монтаж зовнішнього та внутрішнього заземлення. З'єднання проводів заземлення.

6. Напруга кроку та дотику.

7. Заходи по вирівнюванні потенціалів.

8. Заземлення переносних ел.пристроїв. Перевірка та вимір опору заземлюючих пристроїв.

9. ТБ при виконанні робіт.

Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання нетоковедучої частини ЕУ, які можуть опинитися під напругою, з заземлюючим пристроєм.

Заземлюючий пристрій - сукупність заземлювача і заземляючих провідників.

Опір заземлюючого пристрою - опір, що складається із опору розтікання заземлювача і опору заземлюючих провідників.

Виносне заземлення - заземлення, що розташовується на певній відстані від обладнання (не більше 1.. .2 км).

Контурне заземлення - заземлювачі розташовуються по контуру навколо обладнання і в безпосередній близькості, тому обладнання знаходиться в зоні розтікання струму.

Вирівнювання потенціала - метод пониження напруги дотику і кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне доторкання або на яких може одночасно стояти людина.

Заземлювач - провідник або сукупність з'єднаних між собою провідників, що знаходяться в зіткненні з землею.

Занулення - навмисне з'єднання нетоковедучих частин ЕУ, які нормально не знаходяться під напругою, з глухо заземленою нейтраллю генератора чи тра­нсформатора в мережах трифазного струму, глухо заземленими виводами джерела однофазного струму, середньою точкою джерела в трьох провідних мережах постійного струму.

При замиканні на корпус занулення створює коло однофазного короткого за­микання. В результаті спрацьовує максимальний струмовий захист, і аварійний у часток кола відключається від струму. Крім цього, до спрацювання захисту струм короткого замикання викликає прерозподіл напруг в колі і, як наслідок, зниження напруги аварійного корпуса відносно землі. Таким чином, занулення зменшує напругу дотику і огранічує час її дії.

Напруга кроку - різниця потенціалів між двома точками на землі, величина відстані між якими дорівнює довжині кроку людини.

Напруга дотику - напруга, що виникає на тілі людини при одночасному до­торканні до двух точок на струмопровідних частинах.

Напруга дотику зростає по мірі віддалення від місця заземлення і за межами зони розтікання струму дорівнює напрузі на корпусі обладнання. Під зоною розтікання розуміють зону землі, за межами якої електричний потенціал, що виник при замиканні струмопровідних частин на землю, умовно прирівняний до нуля.

Нульовий захисний провідник - з'єднує занулені частини з глухо заземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму.

5.05070104

Лист

11

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Частини, що підлягають заземленню: металеві корпуса електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, переносних електроспоживачів, приводи електричних апаратів - роз'єднувачі, вимикачі, каркаси щитів, пультів, шкафів, металеві конструкції ЕУ, конструкції, зв'язані з установкою еле­ктрообладнання, металеві кабельні конструкції, металеві корпуса кабельних муфт, металеві оболонки і броні силових і контрольних кабелів, стальні труби електропроводок, залізобетонні і металеві опори повітряних ліній елект­ропередач (ЛЕП) до 1 кВ, а також 35 кВ з малими струмами замикання на землю у всіх випадках, а при напрузі 3.. .20 кВ - тільки в населених пунктах.

Частини, що не підлягають заземленню: арматура ізоляторів всіх типів, відтяжки опор, кронштейни і освітлювальна апаратура при встановленні на дерев'яних опорах, обладнання, встановлене на заземлених конструкціях, електроприймачі напругою до і 000 В з подвійною ізоляцією, рейкові шляхи, що виходять за територію електростанції, підстанції, розподільчих пристроїв і промислових підприємств, знімні або частини, що відкриваються на металевих заземлених каркасах і камерах розподільчих пристроях.

Вимоги до заземлення: опір заземлювача з напругою до 1000В не повинен перевищувати 40м, з напругою вище 1000В - не менше 0.50м; в якості штучних заземлювачів використовують вертикальні електроди - відрізки труб, стержні, які вкручують або забивають у землю. На практиці найчастіше використовують не одиночні, складні заземлювачі, що складаються із сполошної полоси або сітки, розагітованої на глибині 0.5...0.8 м від поверхні землі, з приведеними до неї електродами; глибина заземлюючої ями повинна бути не менше 5 м, коли нижні слої землі являються добрими провідниками (наявність грунтових вод), опір заземлювача різко понижується при добавці до полоси довгих електродів, проникаючих у ці слої; діаметр заземлюючого провідника повинен бути не менше 6мм; довжина зварки заземлювача і провідника, що до нього підходить, повинна бути не менше трьох діаметрів цього провідника; довжина заземлюючого кабелю повинна бути не менше 2.5км.

Монтаж внутрішнього і зовнішнього заземлення

Для побудови штучних заземлювачів застосовують:

а) поглиблені заземлювачі (полоси або кругла сталь), прокладаємо горизонт­ально на дно котловану по периметру фундамента.

б) вертикальні заземлювачі (стальні стержні діаметром 10... 16 мм); довжина стержневих електродів повинна бути 4.5...5 м, електродів із вуглецевої сталі - 2.5...З м, верхній кінець вертикального заземлювача повинен бути заглиб­леним на 0.6...0.7 м від поверхні землі.

в) горизонтальні заземлювачі (кругла сталь діаметром не менше 10 мм або сталеві полоси товщиною не менше 4 мм). Горизонтальні заземлювачі вико­ристовують для зв’язку між собою вертикальних заземлювачів і як самостійні заземлювачі.

Техніка безпеки при виконанні робіт

При виконанні робіт часто використовують драбини. Стояти під драбиною, на якій працюють неможна. Робота з приставних драбин на нахилених криптах категорично заборонена. Забороняється ставити приставні драбини на додаткові споруди із досок, ящиків і т.п

5.05070104

Лист

12

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Тема 5: Монтаж освітлювальної арматури, ел.уст. виробів, освітлювальних устаткувань та мереж. Розподільчі пристрої та захист електроустановок промислових підприємств напругою до

1000 В

1. Види освітлювання

2. Джерела світла, прилади та арматура освітлювальних устаткувань

3. Світильники з лампами розжарювання для внутрішнього та зовнішнього освітлення. Світильники із люмінесцентними лампами.

4. Прокладка стальних трубопроводів. Спрямування проводів, затягнення їх у труби

5. Види патронів та вимикачів

6. Елементи штепсельних з'єднань відкритого та потайного розташування

7. Призначення та використання розподільчих пристроїв, розподільчих пунктів (РП) силових та освітлювальних електроустановок

8. Типи та конструкція розподільчих щитків, щитків комутуючої та захисної апаратури

9. Електровимірювальні прилади РП

10. Види монтажних схем

11. Заземлення РП

12. Вимикачі, освітлювальні, промислові щитки серій: СУ 9400, ЦОВ

13. Типи проводів та кабелів, що застосовуються в мережах освітлювання

14. Відкриті та потайні електропроводки, тросові проводки

Види освітлювання: робоче і аварійне

Робоче освітлення обов'язкове у всіх випадках незалежно від аварійного. Аварійне освітлення необхідно в приміщення і на відкритому просторі, якщо припинення роботи із-за відсутності робочого може викликати: вибух, пожежу, о травлення людей, електро і водопостачання і т.п. Це освітлення повинно створювати на поверхні освітленість 5% від робочого. Також освітлення може бути загальним рівномірним, загальним локалізованим (виконаним з врахуванням роз положення робочих місць) і комбінованим. Застосування системи комбінованого освітлення цілеспрямовано в випадках: висока точність виконуваних робіт; специфічні вимоги до якості освітлення; обмежена площина робочих поверхонь; можливість перестановки робочих місць. В непромислових приміщеннях встановлюється як правило загальне рівномірне освітлення.

Освітлювальною мережею називають сукупність проводів і кабелів і відно- сящихся до них кріплень, підтримуючих конструкцій (захисних), труб, ізоляторів.

Внутрішніми - називають проводки, що прокладаються в закритих опалюваних і неопалювальних приміщеннях, не підвержених дії атмосферних опадів і безпосередньому впливу температури щовнішнього повітря.

Зовнішніми - називають проводки, прокладенні по зовнішнім стінам будівель і споруд між ними а також під навісами.

По методу виконання освітлювальні проводки бувають скриті - в середині стін і потолків, і відкриті - по поверхні стін і потолків. Відкриті і скриті проводки: тросові, плоскими проводами ППВ, АППВ, АНП, ТПРФ, кабелями СРГ, АСРГ, ВРГ, проводка в стальних ізоляційних трубах.

В промислових приміщеннях сільськогосподарського призначення проводки на ізоляторах в основному застосовують для ліній загального освітлення. В непромислових приміщеннях відкриті проводки на роликах і ізоляторах прокладають в підвалах, душових, на чердаках, під навісами. Незахищені ізольовані провода на ролтках і ізоляторах при напрузі мережі 127 В і вище - в приміщеннях без підвищено

5.05070104

Лист

13

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

небезпеки, а при напрузі мережі 36 В, любих приміщеннях - на висоті 2 м, в інших випадках -5 м.

Принципова схема люмінесцентної лампи

Принципова схема лампи ДРЛ

Штепсельні з’єднання

Для закріплення ламп розжарювання і люмінесцентних використовують пізні конструкції патронів. Штепсельні з’єднання включають наступні основні частини: розетку, закріплену на дерев'яній основі двома шурупами і штепсельну вилку, яку закріпляють на кінці шнура електричного інструмента, прибору чи апарата. Дерев'яну основу закріпляють на поверхню стіни за допомогою одного шурупа, який вкручують в дерев'яні частини стіни чи в дерев'яні вставку в цегляній стіні. При скритій проводці штепсельну розетку розміщують в стальній коробці, яку закріпляють в поглибленні стіни за допомогою алебастрового розчину. Вимикачі також мають конструкцію кріплення для відкритої проводки і скритої проводки.

Розподільчі пристрої

Розподільчим пристроєм називається прилад, призначений для прийому і ро­зподілення електроенергії. РП бувають трьох типів:

1. Закриті (внутрішні) - все електрообладнання розміщено всередині будівель.

2. Комплектні (КРП) - складаються із закритих металевих шкафів з вбудованими в них апаратами і допоміжними пристроями, поставляє мі в готовому вигляді.

3. Відкриті (зовнішні) - все електрообладнання розміщено на відкритому повітрі.

5.05070104

Лист

14

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

В залежності від призначення розрізняють щитки управління, розподільчі і захисні сигналізації. Панелі щитків одностороннього обслуговування (пресованого типу) ЩО-70 використовують для компоновки розподільчих пристроїв. Використовують також панелі власних потреб (ПСН), силові пункти з запобіжниками СП і СПУ, розподільчі пункти із автоматичними вимикачами серії ПР-21 і ПР-9000, силові (ШС) і релейні (ПІР) шкафи.

Шинним пристроєм закритих РП називають систему голих жорстких провідників, закріплених на ізоляторах і призначених для розподілення електроенергії.

Комутуючі і захисні апарати

Рубильники - апарати для замикання і розмикання електричних кіл, встановлюються вертикально і вмикають основні деталі: контакт стойки, контактний ніж і ізоляційну ручку. Апарат з центральною рукоядкую може служити тільки в якості роз'єднувача.

Запобіжник - захисний апарат, який забезпечує розрив електричного кола в аварійному режимі шляхом розплавлення плавкої вставки.

Автомати - апарати для коммутації кіл ЕУ при струмах нормальних режимів навантаження, перенавантаження і пониження напруги.

Техніка безпеки при виконанні робіт

РП повинні бути розміщені так, щоб було забезпечено обслуговування. На час монтажа апарата необхідно зняти запобіжники його кола управління. При монтажі апарата треба слідкувати за тим, щоб ніде не було доторкання струмоведучих частин і шин РП з проводами тимчасового електропроводів і електрозварювальними проводами. Кріплення тимчасових електропроводів і зварочних проводів до струмоведучих частин не допускається.

5.05070104

Лист

15

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Тема 6: Електропроводки, кабельні лінії та шинопроводи про­мислових підприємств

1. Прокладка проводів в металевих та пластмасових трубах, лотках, коробах, кабельних каналах та тунелях.

2. Прокладка кабелів по кабельним конструкціям у середині будівлі.

3. Обробка кінців кабелів. З'єднання у муфтах, сухе кінцеве запакування.

4. Цехові шинопроводи: закриті магістральні: НІМА, І11МЗ, І1ІМАД; розподільні: ШРА, ШРМ; тройлерні: ШМТ, ШТА.

5. ТБ

Проводку в трубах прокладають так, щоб в них не могла збиратися волога від конденсації парів, що знаходяться в повітрі. В приміщеннях, що не містять вибухонебезпечних сумішей або газів, допускається з’єднання труб манжетами. Стальні труби повинні бути заземлені. Труби повинні мати гладку поверхню в середині і мати антикорозійне покриття всередині і ззовні. Протяжка провода в труби проводиться за допомогою жорсткої стальної проволоки або троса.

Проводка в резинових чи ебонітових трубах допускається в сухих опалюваних приміщення при напрузі не більше 380 В. Не дозволяється прокладка під освітлювальними чи проміжними коробами.

Проводки в поліетиленових чи вінілових трубах застосовують в приміщеннях з хімічно активним середовищем, в грунтах і бетонних фундаментах, при умові захисту від механічних пошкоджень. З'єднання виконують спеціальною зваркою, обсадкою чи тугою посадкою.

Проводка в резино бітумних трубах дозволяється в незгоряємих стінах.

Проводка в коробах і лотках застосовують для силових, освітлювальних і оперативних мереж промислових підприємств. Лотки призначені для вертикальної і горизонтальної прокладки проводів і кабелей. Корба представляють собою П - образні стальні прогнуті профілі з кришками, виконані в вигляді прямих секцій довжиною З м. Короба укрепляют на кронштейнах, стойка і підвісках.

Тросові проводки використовують в приміщеннях промислових підприємств, де із-за складної конфігурації будівельної частини споруди з затекленими кришками без потоків при наявності багато численних балок і ферм роз положення проводок на стінах птолках ускладнено. Під тросовою проводкою

розуміють проводку на туго натягнутий стальній проволоці чи тросі ізольованих проводів, кабелей, лотків, коробів, ізоляторів. Проводки на тросах частіше всього виконують проводами марки ПР, ПВ, АПР, або кабелями марки ВГ з кріпленням на рамках, ізоляторах, скобах.

Всередині споруд застосовують як броньовані кабелі без захисного покрову, так і неброньовані в свинцевій чи пластиковій оболонці. Кабелі в середині споруд прокладають по стінах і перекриттям на опорних кабельних конструкціях, в стальних трубах, закладених в поли чи фундаментні масиви.

З'єднання в муфтах. Сухе кінцеве з'єднання

Арматура для сухого кінцевого з'єднання поділяється на 4 групи:

• Для окінцювання кабелей (муфти, воронки)

• Для з'єднання між собою окремих будівельних кабелей (з'єднувальні муфти)

• Для секціювання кабельних ліній і запобігання перетікання із секції в скецію пропитуючої маси (стропні і полустропні муфти)

• Для підтримання в заданих межах тиску масла чи газу в кабельних лініях, працюючих під підвищеним тиском.

5.05070104

Лист

16

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Кабелі АСВВ, цехові шинопроводи. Закриті ШМА і ИР, НОС-67, тройлерні шинопроводи. ИТМ-70

Шинопроводом називають пристрій, що складається із голих провідників зі всіма підтримуючими ізоляторами і конструкціями, призначене для каналізації електроенергії в тунелях. Струмопровід може виконуватися із шин різного профілю, стручок і багатопроволочних чи однопроволочних проводів. По способу захисту від доторкання до струмоведучих частин розрізняють відкриті, захищені, закриті, пилонепроникні і бризконепроникні струмопроводи. Відкриті шинопроводи прокладують вздовж участка живильних магістралей. В промислових приміщеннях їх прокладують на висоті 3.5 м над рівнем підлоги. Захищені і закриті шинопроводи - основний вид мереж, що застосовуються для внутрішньо цехового розподілення електроенергії. Магістральні шинопроводи типу ШМА змінного струму на 1600, 2500 і 4000 А в захищеному вигляді мають 3 шини. Нульовою служать два алюмінієвих уголка, що знаходяться поза корпусом і використовуваних для кріплення шинопроводу. Для магістралей постійного струму і ошиновки головних приводів прокатних станків служать магістральні шинопроводи постійного струму типу ТТТМАД на 1600, 2500, 4000 і 6300 А. Розподільчі шинопроводи типу ШРА виготов- ляють на 250, 400 і 600 А, шинопровід комплектують із прямих секцій довжиною по 3 м і кутових секцій. Для освітлення використовують освітлювальні шинопроводи ШОС на 25 А, 380/220 з шістьма штепсельними місцями кріплення на трьохметровій секції. Для живлення служать тройлерні чотирьох проводні шинопроводи ИТМ-70, від яких отримують електроенергію однобалочні крани на номінальний струм 200 А.

Тройлерні шинопроводи служать для живлення подвижних електроприймачів.

Техніка безпеки при виконанні робіт

При виконанні монтажних робіт по прокладці електропроводок використовуються різні інструменти, в тому числі і електрифіковані. Безпосередньо з елементів конструкцій приходиться працювати на висоті. В цьому разі використовують приставні драбини.

5.05070104

Лист

17

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Тема 7: Монтаж та регулювання пускорегулюючої апаратури

1. Види та призначення пускорегулюючої апаратури в установках до 1000В

2. Апарати керування та захисту: кнопки керування, магнітні пускачі, плавкі запобіжники, автоматичні вимикачі, теплові реле, реле струму та напруги

3. Інструмент та пристрої для виконання робіт по перевірці та налагоджуванню апаратури

4. Випробовування пускорегулюючої апаратури

5. ТБ при виконанні робіт

1. Апаратура поділяється на напруги до 1000 В та вище. Апаратура для захис­ту мереж від ненормального режима роботи називається захисною (запобіж­ник, автоматичний вимикач, теплове реле, розрядник). Апаратура для вми­кання і вимикання ЕУ чи окремих її частин називається пусковою (рубильни­ки, монтажні пускачі, універсальні перемикачі, масляні вимикачі). Апаратура для підтримання заданих параметрів ЕУ називається регулюючою (РКС, еле­ктромонтажні і монтажні підсилювачі, тиристорні перетворювачі, реле лінії і максимальног струму).

2.1 Запобіжник - в мережах до і вище 1000 В служить для захисту від струмів короткого замикання (СКЗ). Складається із корпуса, виконаного із ізоляційного матеріалу, 2-х контактних кілець і ножів, плавкої вставки із лег­коплавкого матеріалу. Запобіжники зі струмом спрацювання вище 25 А заси­паються кварцевим піском в мережах нижче 1000 В, в мережах вище 1000 В - всі без обмеження струму спрацювання. На схемах позначається:

2.2 Теплове реле - для захисту від струмонавантаження до 1000 В. Складається з корпуса, одного, двох чи трьох теплових датчиків (вставок), які визначають полюсність теплового реле, двух контактів, механічного відключення і коректуючого пристрою (регулятора). На схемах позначається:

2.3 Автоматичний вимикач - в мережах до 1000 В - для захисту від СКЗ і СП. Складається із корпуса, неподвижних і подвижних контактів, механізму вільного розчеплення, теплового роз'єднувача, електромагнітного роз'єднувача, дугогасильної камери. На схемах позначається:

2.4 Магнітний пускач - в мережах до 1000 В - для дистанційного ввімкнення ЕУ,

виконує функцію нульового захисту. Складається із корпуса, електромагнітної системи, силових рухомих і нерухомих контактів, блок-контактів. Котушки пускачів бувають на 36,42, 110, 127, 220, 380 В, Нульовий захист - це захист, який виключає мимовільне вмикання при зникненні і знову появі напруги, На схемах позначається:

5.05070104

Лист

18

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

2.5 Контакт управління - до 1000 В - для дистанційного управління магнітним пускачем^ Складається із пари нормально замкнутих і пари нормально розімкнутих електричних контактів, зв'язаних між собою механічно. Бувають одиночні, кнопочні станції, вибухо і пилеізоляційні. На схемах позначається:

З. Реле часу - електронні, електромеханічні, електропневматичні. Тахометри - для контролю швидкості обертання двигуна.

5.05070104

Лист

19

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

Тема 8: Електросилові установки

1. Асинхронний трифазний двигун з короткозамкненим (КЗ) ротором: будова, принцип дії, параметри

2. З'єднання обмоток статора у «зірку», «трикутник», частота обертання ротора

3. Захист двигунів

4. Схеми приєднання

5. Монтаж двигунів, несправності та методи їх усунення

6. Заземлення

7. ТБ

Двигун призначений для перетворення електричної енергії в механічну. Двигун складається із статора і ротора.

Статор - нерухома частина. Складається із станіну, виконаного із алюмінія чи чугуна, клемної коробки, лап приєднання, болта заземлення, паспорту, оребрення.

Сердечник статора - 3 обмотки, розміщені одна відносно одної на кут 120 градусів. Обмотки статора містять активну і лобну частину, клемнї колодки. Друга частина двигуна - ротор - обертаюча частина. Складається із: вал (сталь 45), наборний сердечник (бочка), наборний магнітопровод з КЗ витками. Ротор кріпиться до статора за допомогою двох підшипникових щитів. Для охолодження двигуна служить вентилятор, який його захищає і спрямовує потік повітря. Всі основні параметри внесені в паспорт двигуна:

S1 - тривалий режим роботи;

S2 - короткочасний режим роботи;

S3 - повторно-короткочасний;

Принцип роботи двигуна:

Схеми з’єднання обмоток

Захист електродвигунів: автоматичні вимикачі, реле швидкості, резиновІ муфти (розривні).

Монтаж двигунів:

1. Контроль вільного обертання

2. Перевірка опору ізоляції обмоток

3. Очистка і протирка ззовні

5.05070104

Лист

20

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата

4. Перевірка стану кінця вала (наявність забоїв іржі)

5. Перевірка стану лап

6. Перевірка стану зовнішньої окраски

7. Перевірка задівання ротора за статор

8. Перевірка перегріву підшипників

Нереверсійна схема ввімкнення двигуна

Реверсійна схема ввімкнення двигуна

5.05070104

Лист

21

Зм.

Лист

№ докум

Підпис

Дата