Висновок

У міру переходу до комплексної автоматизації виробництва зростає роль людини як суб'єкта праці та управління. Людина несе відповідальність за ефективну роботу всієї технічної системи і допущена їм помилка може привести в деяких випадках до дуже тяжких наслідків.

Вивчення та проектування таких систем створили необхідні передумови для об'єднання технічних дисциплін і наук про людину та її трудової діяльності, зумовили появу нових дослідницьких завдань.

По-перше, це завдання, пов'язані з описом характеристик людини як компонента автоматизованої системи. Мова йде про процеси сприйняття інформації, пам'яті, прийняття рішень, дослідженнях рухів та інших ефекторних процесах, проблемах мотивації, готовності до діяльності, стресу, колективної діяльності операторів. З точки зору забезпечення ефективності діяльності людини важливе значення мають такі фактори, як стомлення, монотонність операцій та інтелектуальне навантаження, умови роботи, фізичні фактори навколишнього середовища, біомеханічні і фізіологічні чинники.

По-друге, це завдання проектування нових засобів діяльності, які належать переважно до забезпечення взаємодії людини і машини. До таких засобів відносять візуальні і слухові індикатори, органи управління, спеціальні вхідні системи ЕОМ, нові прилади та інструменти. По-третє, це завдання системного характеру, пов'язані з розподілом функцій між оператором і машиною, з організацією робочого процесу, а також завдання підготовки, тренування і відбору операторів.

Ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесу праці, а також професійної майстерності.

Вагомість кожного з приведених факторів для конкретного підприємства визначається стратегічним положенням організації в конкретній сфері бізнесу. Для одиничного та серійного виробництва основним фактором успіху є диференціація відношень «продукція – ринок», в той час, як для масового – в сфері виробництва товарів широкого вжитку, вирішальним фактором стає загальна продуктивність виробництва. Можна стверджувати, що інформаційні технології дозволяють зменшити виробничі витрати і собівартість продукції, підвищити її якість, а також швидко і в масштабах всієї організації передавати досвід та нагромаджені знання іншим працівникам. Підвищення загальної продуктивності праці та якості продукції дозволяє проводити гнучку цінову політику, а нагромадження досвіду підтримує стратегію розвитку організації, що забезпечує їй високу живучість і дозволяє її менеджерам у цих умовах вести агресивнішу політику на ринку. Вплив розглянутих факторів в підсумку пояснює поступове і неухильне зміщення основних акцентів основної конкуренції з сфери виробництва у сферу маркетингу і фізичного розподілу.

Список використаної літератури:

1. Волошин В. « Эргономика должна быть эргономной». М., 2006р.

2. Литвак И., «Эргономика – заботливая наука». М., 2007р.

3. Мескон М.Х., Альберт М. Основы менеджмента. 2009р.

4. Моника Тиль. Знакомьтесь: Ваше рабочее место. 2009р.

5. Сейдлер Д., Бономо П., Руководство по эргономике. 2000р.