2.Опис робочого місця:

2.1.Універсальна машина УММ-5.

2.2. Зразки зі сталі d=10 мм.

2.3. Зразки з чавуну d=14 мм.

3.Тривалість роботи: Приблизно 35 хвилин.

4.Мета роботи: Ознайомлення з методом іспиту матеріалів на стиск і

визначення механічних характеристик пластичних і тендітних матеріалів.

5.Техніка безпеки:

5.1. Перевірити надійність заземлення (зовнішній огляд).

5.2. Переконатись у працездатному стані машини УММ-5.

5.3. Під час іспиту люд и розташовуються не ближче 1 метра від машини.

5.4. Іспит запроваджувати тільки під наглядом викладача.

5.5. Не починати дослід без дозволу викладача.

6. Зміст і послідовність виконання роботи:

При іспиті на стиск користуються зразками невеликої висоти, щоб уникнути деформації вигіну. Зразки стискуються між плитами машини УММ-5.При іспиті на стиск пластичних матеріалів, маловуглеродиста сталь,

мідь та інші зразки пластично деформуються, розплющуються, але не руйну-

ються. Для таких зразків поняття межа міцності при стискуне їснує.

Бочкоподібна форма деформованого зразка пояснюється тим, що сила тер-

тя, що виникає між плитами преса і торцями зразка перешкоджає вільному

розширенню прилеглих до торців частин матеріалу. Вплив сил тертя змень-

шується шляхом змащення опорних поверхонь чи застосуванням перехідних

пластин. Діаграма напружень при пластичних деформаціях має вигляд:

Значення меж пропорційності і текучості для пластичних матеріалів при

розтягуванні і стиску практично однакові.

Тендітні матеріали: чавун, камінь, бетон та ін. руйнуються при стиску,

витримуючи при цьому значно більші напруги, чим при розтяганні. Для цих

матеріалів межа міцності на стиск має велике практичне значення, тому що

звичайно деталі в конструкціях, працюючих на стиск, виготовляють з тендіт-

них матеріалів. Таким чином, іспит чавуна на стиск дає можливості визначи-

ти основну характеристику чавуна − межа міцності при стиску.

7. Методичні рекомендації щодо виконання та оформлення роботи:

7.1.Ескіз зразка до іспиту:

Сталь Чавун

7.2.Ескіз зразка після іспиту:

7.3.Вимірювання розмірів зразка до і після іспиту:

Сталь		Чавун
Розміри зразка		Розміри зразка
До іспиту	Після іспиту	До іспиту	Після іспиту
do=	d=	do=	d=
lo=	l=	lo=	l=
Ao=	A=	Ao=	A=

7.4.Порядок проведення іспиту:

Перед початком роботи треба ознайомитися з технічною характеристикою

преса. Діаметр поршня преса D=130 мм, отже площа поршня А_Π=132, 7 см².

Виміром визначають розміри зразків зі сталі і чавуна. Установлюють зразок

(зі сталі і чавуна) між опорними плитами преса, підклавши прокладки.

Включають електродвигун преса і спостерігають за стрілкою манометра.

7.4.1.Якщо зразок виконаний зі сталі, то:

− іспит проводять до тимчасової зупинки стрілки манометра, фіксують

показання манометра. У цей момент напруга в зразку досягає межі текучості

q_ст− тиск у момент, коли напруга в зразку досягло межі текучості,кг/см².

-Знаючи тиск і площу поршня А_п, визначають навантаження, що відповідає

межі текучості при стиску

=

Межа текучості при стиску

7.4.2.Якщо зразок виконаний з чавуна, то:

-іспит проводять до моменту руйнування, при його досягненні стрілка

манометра починає падати, на зразку утворюється тріщина, розташована

під кутом 45^о,q_ч-тиск у момент, коли напруга в зразку досягла межі міц-

ності.

-Знаючи тиск і площу поршня, визначають навантаження, що відповідає

межі міцності.

Межа міцності при стиску:

7.5. Результати спостережень:

7.5.2. Тиск, що відповідає руйнівному навантаженню:

для сталі

для чавуна

7.5.3.Навантаження, що відповідає межі міцності, н 1кг=9,8н

7.5.4. Межа текучості сталі:

Межа міцності чавуна:

7.5.5.Відносне укорочення:

Для сталі:

Для чавуну: