•Бар'єрна ставка розраховується інвестором як мінімальна норма доходу, яку він прагне одержати від усіх своїх нових інвестицій. Прибутки, що мають бути отримані за нормою доходу, нижчою від бар'єрної ставки, не мають сенсу для інвестора через те, що вони тільки покривають витрати і видатки.

•Внутрішня норма дохідності — норма прибутку від нових інвестицій, за якої річні інвестиції і майбутні позитивні грошові потоки дорівнюють один одному. Це норма, що задовольняє інвестора. В окремих випадках для отримання інвестиційної активності і вилучення вільних грошових коштів з обігу вона може бути значно підвищена. За стабільної економіки ця ставка дещо вища за ставку по державних цінних паперах.

•Таким чином, намагаючись залучити якомога більше запозичених коштів під забезпечення власних капіталів, інвестор аналізує всі переваги і недоліки залучених і запозичених коштів з метою оптимізації структури джерел фінансування проектів.

СУТНІСТЬ ГОЛОВНИХ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК

•Вартість інвестиційного капіталу – це необхідна ставка доходу, яку повинна мати фірма, щоб покривати витрати для залучення капіталів на ринку. Основними факторами, що визначають вартість інвестиційного капіталу є: ризикованість доходів, вага заборгованості в структурі капіталу, фінансова стійкість компанії та інші фактори.

•Вартість капіталу можна також розглядати і як премію за ризик, яку інвестори на ринку пов’язують з фірмою або цінними паперами. Премія за ризик – це додаткова необхідна ставка доходу, що має бути заплачена понад безпечну ставку. Чим вища премія за ризик, тим ризикована фірма або цінні папери. І навпаки, чим нижча премія за ризик, тим менш ризикована фірма або активи. В Вартість інвестованого капіталу є орієнтиром для вимірювання рівня прибутковості та ризику інвестицій.

•Крім рівня прибутковості та ризику, на вартість інвестиційного капіталу впливає і те, які джерела фінансування залучаються для реалізації інвестицій, бо ціна власних (прибутку), боргових (банківські позички, емісія облігацій) та залучених (емісія привілейованих та звичайних акцій) ресурсів різна.

•Загалом, вартість капіталу для фірми – незалежно від того, які цінні папери випускаються, показує щорічні платежі фірми інвесторам відповідно до їхніх інвестицій.

ОЦІНКА ВАРТОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КАПІТАЛУ

•Виділяють три методи попередньої оцінки вартості інвестиційного капіталу:

витратний метод оцінки - на основі визначення вартості витрат на створення подібного об'єкта в сучасних умовах. Якщо не купувати об'єкт, то його можна створити. Вартість створення і дає орієнтир для визначення ціни під час переговорів з продавцем;

метод аналогій - на основі інформації щодо ціни купівлі подібних об'єктів за операціями, що реально відбулися на ринку останнім часом;

метод оцінки «за бізнесом», тобто з урахуванням того прибутку, який прогнозується отримати від володіння запланованим до придбання об'єктом.

МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КАПІТАЛУ

•Метод оцінки «за витратами» передбачає розробку кошторису витрат: вартість будівельних, ремонтно- будівельних робіт, вартість матеріалів, вартість такого самого обладнання, його монтажу. Загальну суму за кошторисом слід зменшити на величину фактичної зношеності активів, що купуються.

•Метод «аналогій» важко застосовувати до унікальних об'єктів, бо інформація щодо купівлі-продажу подібних об'єктів буде відсутня. Практично кожне підприємство можна вважати унікальним об'єктом. Водночас у сфері житлової нерухомості цей метод є головним. Заздалегідь відомо, в якому районі міста, яке житло скільки коштує і які корективи можуть бути внесені залежно від певних умов (тип проекту, поверх, стан ремонту, паркет, телефон тощо).

•Метод «оцінки за бізнесом» передбачає значну аналітичну роботу, пов'язану з опрацюванням кількох варіантів використання об'єкта оцінки і з розробкою відповідних бізнес-планів їх інвестиційного використання. У результаті інвестор для оцінки вартості об'єкта може використовувати прогноз прибутку згідно з бізнес-планом.

МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КАПІТАЛУ

•Загальна схема оцінки «за бізнесом» передбачає виконання таких завдань:

1)розробка сценаріїв використання об'єкта, що оцінюється (кілька варіантів), і визначення кількості років володіння об'єктом;

2)розробка під кожен сценарій відповідного бізнес-плану з розрахунками потрібних інвестиційних витрат і очікуваними обсягами прибутку за кожен рік володіння об'єктом;

3)визначення ставки дисконтування, що відповідає уявленню інвестора щодо зміни вартості грошей у часі на період володіння об'єктом інвестування;

4)визначення очікуваного загального по всіх роках володіння об'єктом чистого приведеного прибутку від володіння;

5)визначення верхньої межі ціни об'єкта на рівні результату п. 4;

6)встановлення очікуваної інвестором дохідності від інвестування в придбання об'єкта і розрахунок ціни (нижче верхньої межі), що відповідає цій дохідності;

7)проведення переговорів з продавцем об'єкта і встановлення фактичної договірної ціни купівлі об'єкта. Метод визначення поточної ціни через загальний очікуваний прибуток є достатньо універсальним в інвестиційній практиці.

ЗАВДАННЯ ОЦІНКИ «ЗА БІЗНЕСОМ»

•Прийняття рішень щодо інвестицій в умовах ризику та невизначеності є процесом, в якому прогнозуються значення кількох різних критеріїв, що характеризують кожний варіант інвестицій за умов відомої ймовірності практичного здійснення кожного варіанта.

•До найбільш поширених методів оцінки фінансової життєздатності інвестиційних проектів належить метод визначення періоду окупності інвестицій, метод визначення середньої облікової норми прибутку на вкладений капітал, метод визначення чистої дисконтованої вартості і метод визначення внутрішньої норми прибутку.

МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА РИЗИКІВ

•За допомогою методу визначення періоду окупності інвестицій компанія може визначити тривалість періоду часу, необхідного для компенсації витрат, пов’язаних з початковими інвестиціями.

•Простота є основною перевагою цього методу, оскільки, згідно з методом, визначається кількість років, протягом яких очікується компенсація витрат, пов’язаних із початковими інвестиціями.

•Перевагами цього методу є:

простота застосування, а також те, що метод забезпечує керівництву компанії можливість вибору певних принципів фінансового обліку;

можливість часткового врахування ризику завдяки припущенню, що коротший період окупності інвестицій є переважним порівняно з тривалішим періодом.

ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРІОДУ ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

•Деякі аналітики стверджують, що метод є зручним для застосування в умовах, коли вимагається обмеження фінансових засобів для інвестицій, але зазначають, що метод має два основні недоліки:

не враховує зміну вартості коштів з часом;

дає перевагу проектам з меншим періодом окупності інвестицій порівняно з проектами з більшими періодами окупності; крім того, у ході прийняття рішень враховуються надходження коштів, які виникають протягом періоду окупності, водночас ігноруються надходження коштів за межами цього періоду.

НЕДОЛІКИ МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРІОДУ ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

•Деяких обмежень можна уникнути, застосовуючи метод визначення дисконтованої окупності інвестицій. Цей метод подібний до попереднього, але всі майбутні надходження і витрати коштів визначаються та уточнюються відповідно до поточних умов.

•Метод визначення дисконтованої окупності інвестицій дає змогу встановити тривалість періоду окупності за збереження поточного курсу долара. Найвищий пріоритет має проект з найкоротшим періодом дисконтованої окупності.

•Метод визначення дисконтованої окупності інвестицій має перевагу перед простим методом визначення окупності, оскільки враховує зміну вартості коштів з часом. Однак залишається недолік попереднього методу, який полягає в тому, що не враховуються кошти, які створюються за межами періоду окупності.

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ДИСКОНТОВАНОЇ ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ