Напрями діяльності державної санепідслужби.

■ Контрольний - здійснення державного запобіжного та поточного санепіднагляду.

■ Консультативний - проведення консультацій з питань охорони довкілля, профілактики інфекційних захворювань, організації належних умов життя, побуту, праці, навчання, відпочинку, надання юридичним

і фізичним особам інформації про санітарно-епідемічну ситуацію.

■ Організаційно-методичний - координація закладами санепідслужби діяльності підприємств, установ, організацій з дотримання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних норм і правил; розробка, затвердження, узгодження інструктивно-методичних матеріалів щодо дій органів і закладів санепідслужби щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.

■ Науково-практичний - проведення поглибленого вивчення впливу факторів довкілля та способу життя на здоров'я населення з метою розробки заходів з його покращення.

■ Нормативний - розробка та затвердження (узгодження) санітарних правил, гігієнічних нормативів, проведення санітарно-гігієнічної експертизи.

^{Завдання медико –гігієнічного виховання :} Формування здорового способу життя у населення

Пропаганда гігієнічних та медичних знань

Популяризація досягнень медичної науки

Виховання свідомого ставлення населення до охорони і зміцнення здоров’я.

Здоровий спосіб життя (за ВООЗ ) ^{- це оптимальне якісне життя , яке визначається мотивованою поведінкою людини , спрямованою на збереження і зміцнення здоров’я , в умовах впливу на нього природних і соціальних факторів навколишнього середовища .}

Компоненти здорового способу життя:

^{Раціональне харчування}

Правильна рухова активність

Свідома відмова від шкідливих звичок

Психологічне здоров’я

Здорова сексуальність

Форми роботи з формування здорового способу життя:

Санітарно-просвітницька діяльність, навчання життєвим навичкам молоді.Санітарна просвіта в Україні –система державних, суспільних і медичних заходів, спрямованих на підвищення рівня санітарно-гігієнічної культури населення з метою збереження та зміцнення здоров’я, збільшення працездатності та тривалості рівня життя, а також залучення населення до активної допомоги органам і установам системи охорони здоров’я, підвищення ефективності медичної і профілактичної допомоги, оздоровлення умов праці та побуту, вирішення актуальних завдань охорони здоров’я населення в нашій країні.

В Україні створена мережа спеціальних установ по проведенню санітарного просвітництва. Діяльність їх здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України.

Науковим методичним центром із питань формування здорового способу життя, гігієнічного виховання населення визначено Український інститут стратегічних досліджень (громадського здоров’я), у складі якого створено відділ координації діяльності центрів здоров’я.

Санітарно-освітня робота є невід’ємною та органічною частиною медицини. Вона – обов’язковий розділ діяльності кожного лікувально-профілактичного закладу та медичного працівника. Санітарна освіта залежить від завдань охорони здоров’я і скерована на підвищення санітарної культури населення, у зв’язку з чим її зміст поділяється на загальні та спеціальні питання. Загальні питання орієнтовані на дотримання здорового способу життя, організацію умов праці та побуту, первинну профілактику в аспектах боротьби з основними захворюваннями. Спеціальні питання – на цільові групи населення (дітей молодшого віку, підлітків, учнівської та студентської молоді, вагітних, хворих тощо). Отримання медичних знань залежить від методів санітарної освіти при індивідуальній, груповій і масовій роботі.