ЩЗ

Діагностичні критерії уродженого гіпотиреозу

-знижений вміст в крові Т4 (N=110-225 нмоль/л) та

Т3 (N=2-4 нмоль/л);

-підвищений вміст ТТГ (N=1,5-20 мкОД/мл);

-затримка кісткового віку;

-сканування ЩЗ (агенезія, ектопія, ферментативні порушення.)

Набутий гіпотиреоз

Проявляється після 1 року життя. Частіше

зустрічається у дівчат.

Клінічні прояви:

-уповільнений ріст;

-затримка статевого розвитку;

-непереносимість переохолодження;

-знижений апетит;

-сонливість;

-закрепи;

-при огляді – набряк обличчя, грубі риси, сплощене перенісся, суха шкіра, сухе та ламке волосся.

Лабораторна діагностика набутого гіпотиреозу

-зниження рівня Т3 та Т4;

-підвищення ТТГ;

-значна затримка кісткового віку;

-визначення антитиреоїдних антитіл; -сканування ЩЗ.

Лікування гіпотиреозу

L-тироксин (тиреокомб). Початкова доза – 3-5

мкг/кг, з поступовим підвищенням кожні 3-5 діб на

10-15 мкг до 10 мкг/кг. Лікування уродженого

гіпотиреозу продовжують до 1-3-річного віку.

Критерії адекватності підбору дози гормонотерапії:

-пульс

-артеріальний тиск

-маса тіла

-активність дитини

-рівень ТТГ, Т3 та Т4 -оцінка росту та кісткового віку

Еутиреоїдний зоб

Еутиреоз (дифузний нетоксичний зоб) – еутиреоїдна гіперплазія ЩЗ, що проявляється її збільшенням без порушення функції. Збільшення ЩЗ є компенсаторною реакцією, яка направлена на забезпечення синтезу достатньої кількості тиреоїдних гормонів в умовах йодного дефіциту.

Теорії виникнення:

-спадкові дефекти захвату та організації йоду; -дисбаланс мікроелементів (надлишок Cu та Co); -вплив невеликих доз радіонуклідів; -швидкий ріст організму.

Класифікація еутиреозу

І. Ендемічний зоб – виникає внаслідок дефіциту

ендогенних йодидів та інших мікроелементів у

грунті.

ІІ. Спорадичний зоб – виникає в неендемічних

районах, провокується тривалим використанням

струмогенних препаратів та впливом екологічної

ситуації.

ІІІ. Ювенільна гіперплазія ЩЗ – провокується

підвищеною потребою в йоді та тиреоїдних гормонах під час статевого розвитку.

Діагностичні критерії оцінки еутиреозу за ВООЗ

І. За поширеністю зобу (дані пальпації).

ІІ. За величиною ЩЗ (дані УЗД).

ІІІ. За рівнем ТТГ.

ІV. За концентрацією тиреоглобуліну.

V. За медіаною йодурії.

Епідеміологічні критерії оцінки тяжкості еутиреозу за частотою виявлення в популяції

Клінічні прояви

І. Пальпаторне збільшення ЩЗ.

ІІ. Візуальне збільшення ЩЗ.

ІІІ. Пальпаторне та візуальне збільшення ЩЗ, але не

виходить за межі m. sternocleidomastoideus.

IV. Виходить за межі m. sternocleidomastoideus.

V. Гігантський зоб.

Розміри зобу за ВООЗ

0 ступінь – зобу немає, розмір кожної долі не

перевищує розмір дистальної фаланги великого

пальця руки досліджуваного.

І ступінь – залоза пальпується, але відсутнє її

візуальне збільшення.

ІІ ступінь – візуальне збільшення ЩЗ при нормальному положенні шиї.

Профілактика йоддефіциту

1. Масова – сполуки йоду штучно включають до

продуктів харчування (сіль, хліб, молочні

продукти).

2. Групова – препарати, що містять фізіологічну дозу

йоду застосовують у групах підвищеного ризику

виникнення йоддефіциту (діти, підлітки, вагітні).

3. Індивідуальна – вживання продуктів із

підвищеним вмістом йоду (морепродукти, морська

капуста) та використання лікарських засобів (антиструмін, калія йодид 200).