4.4. Епізоотичні особливості спалаху хвороби Тешена в господарстві.

Отже, як вже згадувалось, у квітні 2003 року серед підсвинків віком 4-10 місяців було зареєстроване захворювання, що характеризувалось парезами й паралічами. В приміщенні, де утримувалось 294 голови підсвинків залишилось живими лише 97 голів. Захворювання серед свиноматок і кнурів не реєстрували. Слід відзначити, що діагноз на хворобу Тешена, в даному господарстві, підтверджували двічі: 21 квітня 2003 року і другий раз 17 листопада 2003 року (матеріал відповідно було надіслано 10.04 і 7.11.2003року).

Після підтвердження діагнозу обласною державною лабораторією ветеринарної медицини 21 квітня 2003 на хворобу Тешена, в господарстві не були запроваджені карантинні обмеження, хоча й було розпочато впровадження заходів боротьби з цим захворюванням. 178 підсвинків, із клінічними ознаками хвороби Тешена, були забиті на санітарній бойні Бердичівського мясокомбінату (табл. 5.3), а 19 трупів було піддано біотермічному знезараженню в біотермічній ямі.

Динаміка виділення захворілих на хворобу Тешена поросят та підсвинків при спалаху захворювання у квітні-травні 2003 року, наведена в таблиці 4.3

Таблиця 4.3– Динаміка виділення захворілих на хворобу Тешена поросят у СТОВ “Віра” у квітні-травні 2003 року.

Дата	Виявлено хворих (гол.)	Загинуло (гол.)	Вимушено вбито (гол.)
1.04.03 р.	15	1	-
2.04.03 р.	17	4	-
6.04.03 р.	27	8	-
7.04.03 р.	37	3	80
12.04.03 р.	19	-	-
15.04.03 р.	31	1	49
17.04.03 р.	14	-	-
21.04.03 р	23	1	36
23.04.03 р.	4	1	-
25.04.03 р.	3	-	-
4.05.03 р.	2	-	-
5.05.03 р.	2	-	-
6.05.03 р.	1	-	-
7.05.03 р.	1	-	-
14.05.03 р.	1	-	13
Всього	197	19	178

Решту тварин, після підтвердження діагнозу (21 квітня 2003 року) піддали щепленню ін активованою культуральною емульсованою вакциною проти хвороби Тешена, виробництва Сумської біофабрики (серія 5, контроль 5, вир. 4.03.03 року).

Вимушеному щепленню піддали 134 гол. підсвинків віком 4-10 міс. (після щеплення клініка проявилась ще в 38 тварин, дві з яких загинули, решту (36 голів) здали на санітарну бойню мясокомбінату), 56 свиноматок, 4 кнури, 165 поросят віком до 2 місяців, 146 голів поросят до 4-місячного віку. Вакцину вводили внутрішньомязово, одноразово в ділянці шиї, в дозах: поросятам від 1 до 45 днів – по 1,0 мл., свиням від 45 днів і старшим – 2,0 мл. Свиноматок щепили незалежно від терміну супоросності. Поросят, щеплених до 2-місячного віку, ревакцинували через 3 місяці, вакцину вводили у дозі –1,0 мл. Підсвинків з клінічними ознаками, характерними для хвороби Тешена, виявляли після щеплення даною вакциною протягом 25 днів. За період неблагополуччя (квітень-травень), з 197 голів захворілих на хворобу Тешена підсвинків, піддали вимушеному забою 178 голів, а 19 загинуло.

Усіх сприйнятливих тварин свиноферми було переведено в літні табори, а приміщення після механічного очищення 2 рази піддали дезінфекції 4%-ним розчином їдкого натру з інтервалом у 7 днів. Потім приміщення побілили 20%-ним розчином свіжо гашеного вапна. Інвентар знезаражували 4%-ним розчином їдкого натру.

У приміщені, де утримувались свиноматки з поросятами, робили дезінфекцію 2%-ним розчином їдкого натру 1 раз у 3 дні, розчину використовували з розрахунку 1 л/м². У цьому ж приміщенні і в приміщенні де виникло захворювання проводили аерозольну дезінфекцію для зниження рівня вірусної забрудненості повітря. Для цього використовували хлорне вапно, яке змішували зі скипидаром, із розрахунку 2 г хлорного вапна за АДР 25% та 0,2 мл. скипидару на 1 м³ приміщення. Гній та використану підстилку знезаражували біотермічних способом. Провели загальну дератизацію

ландратом у всіх тваринницьких приміщеннях. Припинили продаж поросят та відгодівельних тварин населенню.

Фахівці державної ветеринарної медицини піддали щепленню все поголівя свиней приватного сектора проти хвороби Тешена емульсованою ін активованою вакциною.

Не зважаючи на всі заходи, що були проведені, у господарстві 3 листопада 2003 року, у групі, де утримували підсвинків на відгодівлі, зявились клінічні ознаки, які нагадували ензоотичний енцефаломієліт. Динаміка виділення захворілих свиней, при виникненні захворювання наведена в

Таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Динаміка виділення захворілих на хворобу Тешена свиней у СТОВ “Віра” Бердичівського району у листопаді 2003 р.

Дата	Виявлено хворих (гол.)	Загинуло (гол.)	Вимушено вбито	Вік тварин (міс.)
3.11.2003 р.	2	-	-	10
7.11.2003 р.	2	-	4	10
10.11.2003 р.	5	-	5	10
Всього	9	-	9	10

Всього було виявлено 9 хворих свиней. Тварин піддали вимушеному забою, а матеріал від них 7 листопада було відправлено для дослідження в Житомирську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини. 17 листопада отримали підтвердження, що в матеріалі від двох підсвинків виділено вірус хвороби Тешена.

При дослідженні сироваток крові, від 53 свиноматок, в Житомирській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини встановили, що в їх крові титри вірусонейтралізуючих антитіл у межах 1:8 – 1:32. Такі титри вірусонейтралізуючих антитіл не забезпечують проективного імунітету проти

вірусу хвороби Тешена. Тому в господарстві, за порадою фахівців науково-

дослідного інституту с/г мікробіології (м. Чернігів) вирішили застосовувати живу вакцину зі штаму “Перечинський-642” (серія 3, контроль 3, вакцина вироблена НДІ с/г мікробіології). Щепленню піддали 363 підсвинки віком 4-10 міс., 53 свиноматки, 4 кнурі, 96 поросят віком 2-4 міс, 286 поросят до 2-х міс. віку. Препарат вводили внутрішньомязово в ділянці середньої третини шиї або внутрішньої поверхні стегна (поросятам до 3-х місячного віку) по 1,0мл, дворазово, з інтервалом у 14 днів. Щепленню піддавали, навіть, поросят із 1-денного віку. Пізніше поросят щеплених до 2-х міс. віку, ревакцинували при досягненні ними 3-х міс. віку. Через 4 тижні після кожного щеплення живою вакциною, було відібрано кров від 20 свиноматок і 20 підсвинків для дослідження на наявність антитіл до вірусу хвороби Тешена. Результати дослідження сироваток крові, отриманих від свиней, яких щеплювали живою та інактивованою вакцинами, наведені в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 – Титри вірусонейтралізуючих антитіл у крові свиноматок і підсвинків після щеплення емульсованою й живою вірус-вакциною проти ензоотичного енцефаломієліту.

Вакцини, що застосовували для щеплення свиней	Вікові групи тварин	Кількість досліджених сироваток (гол.)	Титри вірусонейтралізуючих антитіл
Інактивована	свиноматки	53	1:8-1:32
Жива вакцина	свиноматки/підсвинки	20 /20	1:256-1:512

В обласній державній лабораторії ветеринарної медицини визначали титри вірусонейтралізуючих антитіл, застосовуючи серологічний метод (РН). При дослідженні сироваток крові, отриманих від свиней після щеплення живою вакциною, встановили такі титри антитіл: 1:256 – 1:512 (табл. 4.5). вони виявились недостатніми для забезпечення проективного імунітету, більше випадків даного захворювання, де проводили щеплення, не реєстрували. Отже

на введення живої вакцини, в організмі свиней, зявляються в 10-12 разів вищі антитіла, як на введення інактивованої. Низькі титри антитіл не дають належного захисту тварин при цьому захворюванні, як свідчать наші спостереження.