- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
Відвідувати безперешкодно всі виробничі об’єкти.
Одержувати від адміністрації і спеціалістів суб’єкта господарювання своєчасну інформацію, яка необхідна для розв’язання поставлених завдань.
Проводити відбір проб продукції, інших матеріалів для проведення ветеринарно-санітарних та лабораторних досліджень згідно з чинними нормативно-правовими актами.
Бракувати продукцію, яка за результатами ветеринарно-санітарної експертизи визнана непридатною до споживання.
Не допускати використання сировини, продовольчої сировини, інших продуктів тваринного походження, у тому числі харчових, недоброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні та виготовлених з порушенням стандартів і технологічних інструкцій.
Не допускати розміщення в загальних загонах, камерах тварин, продукції тваринного походження, що надійшли без ветеринарних свідоцтв або без інших документів за встановленими формами, а також недоброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні, до отримання правильно оформлених відповідних документів або усунення виявлених дефектів.
Не допускати відпуску продукції у транспортні засоби, які не відповідають санітарним вимогам.
Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
Розробка плану заходів щодо профілактики занесення, поширення і ліквідації карантинних захворювань тварин та контроль за їх виконанням.
Підготовка за результатами ветеринарно-санітарної експертизи висновків щодо подальшого використання сировини, продовольчої сировини, інших продуктів тваринного походження, у тому числі харчових, та придатності їх для реалізації або переробки з дотриманням певних технологічних вимог.
Оформлення висновків і актів на забраковану продукцію, у тому числі на м'ясо, м'ясопродукти й технічну сировину.
Контроль за виконанням суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.
Здійснення державного ветеринарного нагляду та контролю за умовами надходження, переробки і зберігання продукції, у тому числі й такої, що надійшла за імпортом.
Державний контроль та нагляд за ветеринарно-санітарним благополуччям продукції тваринного походження, дотриманням стандартів і технологічних інструкцій на всіх стадіях виробництва.
Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
Вимагати від начальників цехів та інших посадових осіб виконання ветеринарно-санітарних правил і здійснення необхідних ветеринарно-санітарних заходів, а також давати, у межах своєї компетенції, обов'язкові для виконання розпорядження щодо усунення виявлених недоліків і порушень.
Вимагати від відповідних служб ветеринарної медицини суб'єктів господарювання-постачальників інформацію епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан.
Готувати пропозиції головному державному інспектору ветеринарної медицини району, міста, області, Автономної Республіки Крим про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.
Припиняти роботу виробничих цехів (відділень) у випадках установлення гострих інфекційних хвороб тварин, при яких є чинними ветеринарно-санітарні обмеження виробничої діяльності суб'єкта господарювання.
Припиняти виготовлення продукції на обладнанні й устаткуванні, а також на окремих ділянках виробництва і в цехах, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам (правилам і нормативам) та не забезпечують випуск доброякісної продукції.
Брати участь в обґрунтуванні претензій до постачальників за неякісну продукцію, матеріали, напівфабрикати тощо, забраковані при вхідному контролі.
Видавати ветеринарні свідоцтва (довідки), акти про якість та безпеку продукції, що відвантажується.
Брати участь в оцінці якості зразків нових видів продукції тваринного походження, в погодженні технічної документації на її виготовлення з метою забезпечення ветеринарно-санітарних вимог і норм якості.
Брати участь у підготовці висновків про відповідність ветеринарно-санітарним вимогам проектів реконструкції суб'єктів господарювання або окремих його цехів, а також у роботі комісій, які приймають новозбудовані або реконструйовані цехи (дільниці, технологічні лінії тощо).
Здійснювати державний контроль та нагляд за роботою об'єктів ветеринарно-санітарного призначення і проведенням заходів щодо дезинфекції, дератизації та дезинсекції.
Негайно інформувати головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області, Автономної Республіки Крим і власника продукції про випадки встановлення при передзабійному огляді або післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі антропозоонозних, контагіозних, зоонозних або інших захворювань, а також про порушення ветеринарно-санітарних вимог.
Подавати пропозиції адміністрації суб’єкта господарювання про матеріальне заохочення спеціалістів ветеринарної медицини за добросовісне виконання ними функціональних обов’язків.
Мати печатку з найменуванням та номером суб’єкта господарювання, клейма та штампи згідно з чинною інструкцією з клеймування м’яса.