3.2. Інвестиційні рейтингові агенції та інвестиційні рейтинги

У загальному значенні інвестиційний рейтинг — це інструмент, що дає можливість інвестору кількісно оцінити ступінь інвестиційного ризику. Інвестиційні рейтинги присвоюються буквально всьому, що пов'язано з поняттям інвестиція. Це і різного роду цінні напери, емітент них пінних паперів; це можугь бути державні банки, страхові компанії, спільні фонди та інші фінансові інститути і їх похідні. Система рейтингів дуже корисна для інституціональних і приватних інвесторів. Дрібні інституціональні інвестори враховують рейтинги при формуванні своїх портфельних Інвестицій. Крупні інсти- туціональні інвестори (крупні банки, страхові компанії та iн.), що мають свій штат аналітиків, також звергаються до рейтингів головних рейтингових агенцій, порівнюючії їх з результатами власних досліджень. Серйозним приватним інвесторам особливо корисна система рейтингів, тому що дуже багато часу знадобилось би одній людині для вивчення річних, квартальних звітів однієї тільки компанії, усіх зведень і новин, переданих цісю компанією в Комісію з цінних паперів і бірж, якості менеджменту компанії, її перспектив, стану ринку, на якому працює компанія, її місця па цьому ринку та багато Іншого, що враховується аналітиками рейтингових агенцій і після аналізу видасться у викристалізованій формі у вигляді рейтингового коду. Присвоєнням рейтингів займаються багато компаній І статистичних агенцій, найбільш відомими з яких є «Moody's Investors Service», «Standard & Poor's», «Fitch Publishing Company», «Duff & Phelps», «Value Line Investment Survey». З перерахованих перші дві компанії користуються світовим визнанням і на сьої однішній день є найбільш авторитетними рейтинтовими агенціями. Для відображення інвестиційної якості аналізованого об'єкта (будь то цінний папір або емітент, що її випустив) ці агенції використовують буквену сим- воліку від А до D, у якій букві А відповідають об'єкти з мінімальним інвестиційним ризиком, а букві D — відповідно із максимальним. Використовуються також цифрові модифікатори (від 1 до 3) і знаки «+» і «-». Докладніше цю систему ми розглянемо далі.

3.2.1. Moody's Investors Service

Історія цього агентства веде початок із 1900 року, кола Джон Муді (1868-1958) заснував компанію John Moody & Company і опублікував інформаційно-статистичний довідник, що включав інформацію про акції й облігації фінансових інститутів, державних агентств, промислових, гірничодобувних, комунальних і продовольчих компаній. Протягом двох місяців довідник був розпроданий, а до 1903 року ім'я John Moody було відомо всій Америці. Проте в 1907 році, під час біржового краху Дж. Муді змушений був продати свій бізнес. У діловий світ він повернувся у 1909 році з новою ідеєю. Замість звичайно збірника інформації Дж. Муді цього І разу запропонував інвесторам аналіз інвестиційної якості цінних паперів аналізованих компаній, тобто по суті те, чим і сьогодні займається «Moody's Investors Service».

У той час компанія Дж. Муді спочатку аналізувала акції й облігації залізничних компаній — домінуючої у той час галузі промисловості. Дж. Муді був першим, хто став присвоювати рейтинги цінним паперам, що циркулюють на ринку. У 1913 році спектр аналізованих компаній включав уже крім залізничних промислові і комунальні, 1 липня 1914 року була зареєстрована компанія «Moody's Investors Service». 1 у цьому ж році Дж. Муді ще більше розширив своє «рейтинг своє покриття», розповсюдивши його на облігації, що випускаються муніципальними органами США. До 1924 року рейтинги агентства Дж. Муді охоплювали практично 100% ринку облігацій США. Сьогодні компанія «Moody's Investors Service» покриває своїми рейтингами боргові зобов'язання різноманітних видів на суму більше 30 трильйонів доларів США у 100 країнах світу. У компанії працюють 700 аналітиків і більш 1500 співробітників по усьому світі. Компанія має свої офіси у 16 країнах світу і в останні роки шляхом створення філій, спільних підприємств розширила свою присутність на міжнародному ринку, розпочавши свою діяльність у Кореї, Індії, Чилі, Китаї, Бразилії, Аргентині, Чехії.