6. Клінічні ознаки та перебіг хвороби

Лептоспіроз собак може протікати безсимптомно або проявлятися клінічно в жовтяничній або геморагічній (без жовтяничній) формах. Це залежить від віку та імунного статусу інфікованої тварини, вірулентності серовара лептоспір, інфікованої дози та шляхи зараження.

При типовому перебігу лептоспіроз має 2-фазний характер: спочатку розвивається симптоматика, пов'язана з бактеріємією, а на другій фазі на перший план виступають клінічні ознаки ураження певних органів.

У підгострих випадках собака може перехворіти без появи характерної симптоматики. При такому перебігу інфекції у хворої собаки знижується апетит, розвивається субфебрильна температурна реакція (38,5-40^оC), з'являються м'язеві болі, слабкість, пригнічення, іноді кон'юнктивіт, ознаки анемії, а також клінічні ознаки описаних нижче жовтяничної або безжовтяничгої форм лептоспірозу, але в стертом вигляді.

При обох формах хвороби у щенних сук інфекція може викликати аборт (рис.8).

Рис.8. Аборт при лептоспірозі.

При лептоспірозі у собак виявляють ряд гематологічних змін: анемію середньої тяжкості, лейкопенію, яка змінюється лейкоцитозом із зсувом вліво, тромбоцитопеню, гіпербілірубінемію (3-50 мг/дцл), гіперазотемію, гіперкреатинемію (3-20 мг/дцл), гіперфосфатемію, а також підвищення концентрації амілази і ліпази, збільшення активності в сироватці крові печінкових ферментів (аланінтрансферази і аспартаттрансферази), а також при важкому ураженні нирок та печінки - підвищення концентрації в крові азоту сечовини і креатиніну понад 25 і 2 мг/дцл.[3,7]

Жовтянична форма

Етіологічним агентом хвороби є серовар - L.ichterohaemorrhagie.

 Інкубаційний період інфекції триває 2-20 днів. Вона протікає гостро, рідше - хронічно.

На початку клінічної стадії хвороби відбувається підвищення температури тіла. Лихоманка носить ремітуючий субфебрильний характер (39,5-40°С) і не завжди виявляється власниками хворої тварини. У більшості випадків розвиваються слабкість, апатія, знижується апетит, нерідко з'являються рвота і діарея.

   Наприкінці першого тижня лихоманка припиняється (температура тіла тварин знижується іноді нижче нормального фізіологічного рівня) і з'являється характерний симптом хвороби - жовтяничність видимих ​​слизових оболонок, а у собак з непігментованими шкірним покривом - змінюється колір шкіри (рис.9). Лише в поодиноких випадках жовтяниця відсутня. У хворих собак, як правило, виявляють збільшення печінки та селезінки.

Рис.9. Жовтяничність видимих слизових оболонок.

   Одночасно темніє і стає пінистої сеча. У ній виявляють еритроцити, епітелій нирок і сечового міхура, іноді ниркові циліндри на фоні підвищення концентрації білка і жовчних пігментів.

   На слизових оболонках і шкірі можуть з'являтися крововиливи. Нерідко у хворих собак спостерігають носова кровотеча і домішки крові в блювотних масах. У найбільш важких випадках розвивається дисеміноване внутрішньосудинне зсідання, яка веде до загибелі тварини.

   Тривалість клінічної стадії інфекції в середньому становить 2-10 днів. При відсутності лікування хвороба може закінчитися летальним результатом вже на 5-6 дні клінічної стадії, або вона приймає хронічний перебіг, при якому розвивається кахексія.[8,9]