72.Гігієнічні та ветеринарно-санітарні заходи у розпліднику і віварії

Лабораторні тварини у результаті специфічних умов утримання піддаються інфекційним захворюванням. Запобігти їх виникненню у віваріях можна суворим дотриманням правил гігієни і ветеринарної санітарії, високою кваліфікацією й свідомістю обслуговуючого персоналу, а також дотриманням відповідних вимог догляду. Обслуговуючий персонал повинен проходити медогляд на бацилоносійство, щоб не стати перенощиком збудників інфекцій до лабораторних тварин. Особливу увагу працівники розплідника та віварію мають приділяти дотриманню правил особистої гігієни, користуватися спеціальним одягом і взуттям. Слід постійно стежити за чистотою посуду, кліток і всього приміщення. З.а кожним відділенням розплідника чи віварію повинні бути закріплені майно та інвентар, які. слід зберігати в окремих шафах або ящиках. Суворо заборонено переносити інвентар з одного відділення в інше, як і не можна переставляти годівниці та напувалки з однієї клітки в іншу. Перед входом у відділення розплідника чи віварію має бути дезкилимок для дезинфекції взуття. Двічі на день його змочують дезрозчином (3—5%-вим фенолом, лізолом або креоліном). Після очищення приміщень і кліток та перед роздаванням кормів тваринам необхідно мити руки милом або мийно-дезинфікуючими розчинами (2%-вим хлораміном, 3%-вим фенолом). Необхідно постійно проводити заходи щодо ліквідації перенощиків інфекційних захворювань лабораторних тварин (блохи, воші, блощиці, мухи та кліщі). Спецодяг обслуговуючого персоналу повинен зберігатися в окремих шафах Кожного відділення розплідника, і недопустимо, щоб працівники переходили у цьому одязі в інші відділення. Для профілактики виникнення й перенесення інфекції періодично І — 2 рази на тиждень, а також після прання або миття одяг, як і інвентар,.необхідно знезаражувати у дезкамері. Зернові корми перед згодовуванням лабораторним тваринам потрібно прогрівати в гарячій духовці протягом 15 хв або обробляти гарячою парою для знищення патогенних збудників, яєць глистів, які могли потрапити в корм із калом диких гризунів. Вхід у розплідник або віварій стороннім особам категорично забороняється. Захворілих тварин негайно переводять в ізолятор. Трупи тварин, кал,, використану підстилку, гній, сміття з приміщень розплідника і віварію краще спалювати або у крайньому разі піддавати біотермічній обробці. Клітки очищають щоденно або через день, а один раз на 10— 15 днів проводять профілактичну дезинфекцію. Тварин при цьому переводять у чисті запасні клітки. Поточну дезинфекцію годівниць і напувалок здійснюють один раз на день миттям у гарячій воді, краще 3—5%-вим розчином соди або лугу. Інвентар, який використовують для очищення кліток і приміщень, обробляють дезрозчинами фенолу, лізолу, крезолу, хлорного вапна, їдкого „ натру. Клітки краще дезинфікувати крутим окропом, гарячою парою або гарячим розчином 10%-вого їдкого натру і полум’ям газової горілки або паяльної лампи. При таких способах дезинфекції гинуть не тільки патогенні мікроорганізми, а й яйця глистів і ооцисти збудників кокцидіозу та інших паразитарних захворювань. Із хімічних речовин для дезинфекції кліток застосовують хлорне та негашене (їдке) вапно, фенол, лізол, креолін, формалін, хлорамін. Ефект хімічної дезинфекції залежить від стійкості збудника захворювання, концентрації дезинфікуючого засобу, температури розчину й тривалості його дії. Профілактичну дезинфекцію приміщень віварію необхідно здійснювати два рази на рік (восени і навесні). Комплектування й поповнення розплідників і віваріїв лабораторними тваринами, а також усі профілактичні, зоогігієнічні та ветеринарйо-са'кітарні заходи проводять під суворим контролем лікаря ветеринарної медицини.