2. Торгові звичаї та їх значення у міжнародній торгівлі.

Під торговим звичаєм розумiється загальноприйняте правило, яке склалося у мiжнароднiй торгiвлi i включає чiтке та визначене положення по даному питанню. До торгових звичаїв вiдносяться також торговi чи дiловi звичаї ("а ми завжди так робимо").

Торгові звичаї визначають змiст деяких умов контрактiв (частiше при наявностi у контрактах неясностей чи вiдсутностi узгодженої сторонами умови). У тих випадках, коли в контрактi є пряма вказiвка про використання торгових звичаїв, вони можуть замiняти вiдповiдну норму права, якщо ця норма носить диспозитивний характер (тобто коли в текстi самої норми вказано, що вона може використовуватися лише при відсутності іншої домовленості сторiн).

Звичай повинен вiдповiдати таким вимогам:

• носити характер загального правила (тобто дотримується у всiх чи у бiльшостi випадкiв, стосовно яких воно використовується);

• бути достатньо відомим у відповідній сфері торгівлі;

• визначеному по своєму змiсту та бути розумним.

Загальні правила використання торгових звичаїв звичайно зводяться до наступного:

• сторони пов’язані будь-яким звичаєм, вiдносно якого вони домовлялися, та практикою, яку вони встановили у своїх взаємних відносинах;

• при відсутності домовленості про інше рахується, що сторони мали на увазi використання до договору чи його укладення звичаю, про який вони знали чи повиннi були знати i який у мiжнароднiй торгiвлi широко вiдомий та постiйно дотримується сторонами в договорах даного типу у вiдповiднiй галузi торгiвлi.

Торговi звичаї, як правило, викладаються у бiржових правилах, якi складаються комiтетами бiрж, у спецiальних збiрниках торгових палат, у матерiалах робочих комiсiй Комiтету сприяння зовнiшнiй торгiвлi та iнших органiзацiй, якi дiють в рамках ООН, в типових контрактах, у рiшеннях третейських судiв по окремим питанням.

3. Структура зовнішньоторговельного контракту.

Найпростiший контракт купiвлi-продажу включає такі основні умови:

0. предмет та об’єм поставки (найменування та кiлькiсть товару);

1. способи визначення якості товару;

2. термiн та мiсце поставки;

3. базовi умови поставки;

4. цiна та загальна вартiсть поставки;

5. умови платежу;

6. порядок здачi-прийомки товару;

7. умови про гарантiї та санкцiї;

8. про арбiтраж;

9. про обставини нездоланної сили;

10. транспортнi умови;

11. юридичнi адреси сторiн;

12. пiдписи продавця та покупця.

В контракт звичайно вносяться:

• поняття та порядок визначення збиткiв, вiдшкодування яких може вимагатись при порушеннi зобов’язань однією із сторiн;

• право на отримання процентiв при простроченні платежу;

• принцип звільнення від вiдповiдальностi;

• наслiдки вiд розiрвання договору;

• право на призупинення виконання договору;

• зобов'язання по збереженню товару, який належить іншій сторонi.

Сформулювати всi умови договору з достатньою повнотою та чіткістю буває досить важко. Варто мати на увазi, що нацiональнi закони відрізняються рiзноманiтнiстю та мають по одним i тим же питанням протилежні вказiвки.

Умови контракту ділять на обов'язкові та додаткові. Обов'язковими називають умови, при не виконанні однією із сторін яких інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків. До них відносять:

1. найменування сторін-учасниць;

2. предмет контракту;

3. якість і кількість товару;

4. базисні умови поставки;

5. ціна;

6. умови платежу;

7. санкції та рекламації;

8. юридичні адреси та підписи сторін.

Додаткові умови передбачають, що при порушенні їх однією із сторін інша не має права розірвати угоду зате може вимагати виконання контрактних зобов'язань і застосувати штрафні санкції. До цих умов звичайно відносять:

1. пакування та маркування;

2. порядок відвантаження;

3. здача-прийомка товару;

4. гарантії;

5. страхування;

6. форс-мажорні обставини;

7. арбітраж;

8. інші умови.

Учасники угоди самі вирішують , які з умов будуть суттєвими, а які ні.

З погляду універсальності умови контракту можна поділити на універсальні і індивідуальні. До універсальних (типових) умов належать:

1. формулювання преамбули;

2. базисні умови поставки;

3. умови платежу;

4. санкції та рекламації;

5. пакування та маркування;

6. здача-прийомка товару;

7. гарантії;

8. форс-мажорні обставини;

9. арбітраж.

До індивідуальних умов міжнародного контракту відносять:

1. найменування сторін-учасниць;

2. предмет контракту;

3. якість товару;

4. кількість товару;

5. строки поставки;

6. ціна;

7. юридичні адреси та підписи сторін.

Окремі умови мають свою специфіку, яку необхідно знати і враховувати при складанні контракту. До таких умов належать місце виконання контракту, ціна, фінансові умови, комерційні документи.