11 тема
.docxЕфективність функціонування організації та пдходи до неї.
Ефективність функціонування організації (організаційна ефективність) – це її здатність існувати і досягати поставлених цілей із найвигіднішим співвідношенням результатів і витрат.
Організаційна ефективність переслідує організацію мети:
Оцінка досягнень стратегічних цілей корпорацій з врахуванням внутрішніх чинників.
Зважаючи на те, що мають місце: відмінності корпоративних цілей; внутрішні чинники які не враховують чинників зовнішнього середовища; значної кількості критеріїв оцінки; емпіричні методи оцінки.
Основні підходи до оцінки ефективності функціонування організації:
Цільовий;
Системний;
Внутрішньоорганізаційний;
Конкурентний.
Цільовий підхід. Передбачає, що ефективність економічної організації визначається її здатністю досягати заздалегідь визначених цілей. Згідно з цільовим підходом, організації формуються деякими групами, які діють раціонально, щоб домогтися намічених цілей. Раціоналізм у діях зацікавлених груп полягає у тому, щоб обрати такий варіант використання наявних ресурсів, який би дозволив досягти встановлених цілей із найменшими витратами. При такому підході ефективність буде вимірюватися тим, чи змогла економічна організація досягти намічених цілей або у якій мірі вона просунулася у вказаному напрямку. Отже, даний підхід варто використовувати у тому разі, якщо цілі можуть бути чітко визначеними і прогрес, досягнутий у цьому напрямку, можна точно зафіксувати і виміряти. Цільовий підхід є досить корисним з точки зору задоволення інтересів кожної із зацікавлених груп.
Системний підхід. Згідно з ним критерієм організаційної ефективності є її здатність до адаптації. Віддають перевагу системним критеріям ефективності, тобто критеріям, що здатні забезпечити внутрішню єдність і гарантувати виживання організації у мінливому середовищі. Ефективність організації забезпечується взаємодією внутрішнього і зовнішнього середовища з акцентом на засоби досягнення мети. Виокремлюються критерії, що є запорукою виживання корпорації в довгостроковому періоді.
Внутріорганізаційний підхід. Ефективність організації забезпечується реалізацією завдань оптимальним способом за умови мінімізації витрат, внутрішньої координації, узгодження процесів, роботи команд, акцентується увага на внутрішні процеси.
Конкурентний підхід - ефективність організації залежить від критеріїв учасників корпоративних відносин і визначається наявним потенціалом для задоволення потреб стратегічних партнерів.
Критерії ефективність функціонування організації.
Акціонери, власники – фінансовий результат;
Клієнти – ціна,якість, сервіс, обслуговування.
Постачальники – виконання угод, вчасні розрахунки, вигідність угод.
Працівники – умови праці, оплата праці, соціальні програми, захист.
Сучасний варіант застосування конкурентного підходу до ефективності функціонування організації ґрунтується на вибір стратегічних партнерів у зовнішньому середовищі.
Ефективність як досягнення балансу інтересів учасників корпоративних відносин.
Основна мета КУ – зростання ефективності функціонування корпорації та забезпечення балансу інтересів учасників корпоративних відносин .
Реалізація мети має забезпечувати зростання суспільного добробуту, розвиток суспільства, формує ділове середовище, забезпечує довгострокове зростання АТ, поєднує ділову репутацію, максимізує доходи, прибуток, покращує фінансові показники діяльності, забезпечення дохідності інвестицій.
Дотримання АТ положень та принципів міжнародних стандартів КУ зводить проблему ефективності до корпоративної відповідальності та ефективність захисту інтересів суспільства.
Учасники корпоративних відносин поділяють на:
фінансові інвестори (власники корпоративних прав, акціонери, кредитори);
не фінансові інвестори (працівники, постачальники, держава, суспільство).
Критерії оцінки ефективності фінансових інвесторів: прибутковість, адаптивність, гнучкість, фінансова стабільність.
Критерії оцінки ефективності не фінансових інвесторів: стійкість, збереження ресурсів, координація, контроль, соціальна відповідальність.
Свою оцінку інвестори здійснюють за фінансовими показниками які розраховують за даними фінансової звітності (показники динаміки продажів, зростання ринкової вартості, зростання доходів, максимізація прибутку, мінімізація витрат, збалансування та синхронізація грошових потоків, оптимізація структури капіталу) .
Свою оцінку не інвестори здійснюють за такими критеріями: економічними, морально-етичними, соціальними, культурними.
Відмінності інтересів учасників корпоративних відносин можуть спричинити виникнення конфліктів.
Рейтинги КУ.
Оцінка рівня корпоративного управління здійснюється з метою визначення відповідності принципів управління, які уведені й використовуються в тій або іншій компанії. Кінцевим результатом оцінки є рейтинг корпоративного управління, який визначається об'єкту дослідження за Національною рейтинговою шкалою корпоративного управління рейтинговим комітетом агентства.
Рейтинг корпоративного управління є незалежною оцінкою рейтингового агентства щодо існуючої системи корпоративного управління компанії, її відповідності інтересам фінансово-зацікавлених осіб, передусім, її власників. Методологія визначення рейтингу ґрунтується на таких основних принципах: якість і чесність рейтингового процесу; незалежність рейтингового агентства й запобігання виникнення конфліктів інтересів; відповідальність рейтингового агентства перед інвесторами й емітентами.
Оцінка рівня корпоративного управління здійснюється шляхом дослідження окремих складових системи корпоративного управління, які розглядаються рейтинговим агентством під час рейтингового процесу. До них віднесено: структуру власності компанії, права власників та інших зацікавлених осіб, механізми управління й контролю, рівень розкриття інформації, аудит.
Оцінка корпоративного управління грунтується на інформації, надаваної компанією, що проходить процедуру рейтингування, а також на іншій інформації, що є в розпорядженні рейтингового агентства й вважається надійною. Рейтингове агентство не проводить аудит або незалежну оцінку інформації у зв'язку з визначенням рейтингу.
Як у вітчизняній практиці існують різні підходи щодо визначення оцінки корпоративного управління. Усі методики дозволяють здійснити рейтингову оцінку якості корпоративного управління компаній. Відмінними рисами є: вихідні дані для здійснення рейтингу (публічні джерела та / чи інформація отримана шляхом опитування компаній); кількість та склад параметрів рейтингу (кількість параметрів від 4 до 6); рейтингові шкала. Усі рейтинги побудовані згідно із Принципами корпоративного управління, оскільки єдиної моделі системи корпоративного управління у світі не існує. Щодо можливості застосування зарубіжних методик оцінювання в Україні, то їх застосування можливе та доцільне, але лише частково, після адаптації до українських умов господарювання. Крім того, більшості з них притаманний конфіденційний механізм рейтингової оцінки та вихідною інформацією, крім публічної, служить інсайдерська інформація, яка отримана від керівництва компанії.
Ефективність управління корпоративними правами держави.
Фондом державного майно було визначено критерії ефективності управління корпоративними правами.
Критерії ефективності управління корпоративними правами.
Некомерційні: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, сума простроченої заборгованості з виплати заробітної плати, сума простроченої кредиторської заборгованості між підприємствами та установами в межах України.
Комерційні критерії: обсяги чистого доходу, обсяги чистого прибутку, коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт рентабельності активів, Коефіцієнт рентабельності діяльності, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами.
Звітним періодом, за який проводиться оцінка визначення ефективності управління об'єктами державної власності, календарний квартал, рік. Інформаційною базою для визначення оцінки ефективності управління об'єктами державної власності є показники фінансових планів об'єктів державної власності, а також дані фінансової та статистичної звітності.
Об'єкти державної власності розподіляються на такі групи:
група 1 - частка держави, яка перевищує 50 відсотків, у капіталі господарських товариств, група 2 - частка держави, яка менше або дорівнює 50 відсоткам, у капіталі,
група 3 - що створені в процесі приватизації і корпоратизації та які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
група 4 - щодо яких було порушено справу про банкрутство та застосовано процедуру розпорядження майном.
Оцінка ефективності управління об'єктами державної власності може мати такі значення: ефективна; задовільна; неефективна.
Ефективною, якщо господарське товариство, в якому є об'єкт державної власності, не має або скорочує обсяги простроченої заборгованості з виплати заробітної плати, простроченої кредиторської заборгованості між підприємствами та установами в межах України та з суб'єктами господарської діяльності інших країн; усі показники за комерційними критеріями перебувають у межах нормативних значень
Задовільною, якщо господарське товариство, в якому є об'єкт державної власності, не має або скорочує обсяги простроченої заборгованості з виплати заробітної плати, простроченої кредиторської заборгованості між підприємствами та установами в межах України та з суб'єктами господарської діяльності інших країн; більшість показників (п'ять і більше) за комерційними критеріями перебувають у межах нормативних значень.
В усіх інших випадках оцінка ефективності управління об'єктом державної власності груп 1 та 3 визнається неефективною.