3. Вивчення рослинності.

Під рослинністю розуміється сукупність рослинних угруповань певної території. Першочерговими завданнями при вивченні рослинності є дослідження складу та будови ценозів.

У різних типах рослинності, наявних на природно-заповідній території, відразу ж необхідне закладання стаціонарних ділянок багаторічних спостережень. На ппп необхідно проводити спостереження, проводячи мінімум тричі на рік (навесні, влітку та на початку осені) геоботанічні описи. На трав’яних типах рослинності, які відзначаються значною сезонною мінливістю, доцільно проводити описи 5-6 разів щорічно в основні фази сезонного розвитку фітоценозів. Кожен опис повинен мати свій номер, які не повинні повторюватися.

Схема геоботанічного опису пробних ділянок така ж сама як і для паспорта стаціонару.

Кожні п’ять років за цими описами складається зведена таблиця геоботанічних описів. Для неї готується зведений список видів, які були зустрінуті в геоботанічних описах ділянки протягом всього часу, який аналізується. На основі зведеної таблиці здійснюється аналіз динамічних змін угруповання.

Запропонована обробка матеріалу виконується за домінантною класифікацією рослинності, проте, еколого-флористичний напрямок класифікації рослинності має дедалі ширший опис (за шкалою Браун- Бланке).

На особливому обліку мають бути рідкісні, зникаючі та типові, що потребують охорони, рослинні угруповання. До угруповань, що підлягають охороні, належать угруповання із домінуванням та співдомінуванням рідкісних, реліктових або ендемічних видів; угруповання, домінанти або співдомінанти яких знаходяться на межі ареалу; угруповання зональні, найбільш типові для України, ареал яких скорочується.

Заповідна територія повинна мати список таких угруповань та картосхему їх розміщення. Бажано розміщувати на ділянках з рідкісними угрупованнями ппп, проводити в них фенологічні та популяційні дослідження.

4.Види-едифікатори та домінанти.

Особливої уваги при геоботанічних дослідженнях заслуговує встановлення кількісного і якісного складу едифікаторів і домінантів рослинного покриву. Список едифікаторів і домінантів визначається із списків сиктаксонів, продромусів, таксаційних описів тощо. Для початку складається первинний список рослинних асоціацій, із яких виділяється первинний список домінантів першого порядку або едифікаторів та список домінантів другого порядку або співдомінантів.

5. Інвентаризація фауни.

Складання розділу у Літописі природи про тваринний світ передбачає збір, накопичення і узагальнення даних про видове різноманіття тварин, особливості динаміки їх чисельності, територіального розміщення, розмноження, міграції, взаємодії з іншими видами, еколого-фауністичні комплекси.

Першим кроком у вивченні тваринного світу є первинна інвентаризація, яка повинна проводитися спеціалізованим колективом, який подає проект створення заповідної території. Дані цієї інвентаризації складають основу першого тому Літопису, але оскільки далі проводиться також поточна та узагальнююча інвентаризація, то ц і переліки з кожним роком доповнюються. Бажано узагальнюючу роботу проводити не рідше 1 разу за 10 років з залученням вузькоспеціалізованих фахівців. Окремо слід виділити рідкісні види.