2. Концептуальні засади аналізу собівартості на засадах теорії Макхерджі та Сінка.

Відповідно концепції продуктивності, розробленої Макхерджі та Сінком, структура собівартості розчліняється таким чином (ф. 6.1):

, коеф.,

(6.1)

де: Pt – сукупна продуктивність; Ор – обсяг реалізації; Rm, B, W, D, Sa – витрати на сировину (Rm), купівельні вироби (B), обслуговування праці (W), знос та амортизацію (D), торгівельні та адміністративні витрати (Sa); (L, Sc) – витрати на робочу силу (L) та заробітну плату керівників, фахівців, професіоналів, технічних виконавців.

При позначенні складового елементу формули (Rm+B+W+D+Sa) через Сб1, а (L+Sc) через Сб2, - як витратних елементів, що є компонентами собівартості, можна встановити наступну залежність (ф. 6.2):

, коеф.,

(6.2)

де: при Сб1min та Opmax, можливе зростання витрат на робочу силу та, відповідно – заробітну плату.

По-перше, у даному випадку ефективна праця вимірюється зростанням обсягу реалізації (Ор) та скороченням усіх видів витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що характеризує зростання продуктивності (Pt) та розраховується за формулою (6.3):

, коеф.

(6.3)

По-друге. Скорочення витрат, що є складовими елементами компоненти Сб1, можливо за умови нейтралізації негативної дії чинників макро- та мікросередовища, вплив яких загострюється внаслідок ірраціонального використання ресурсів.

Якщо говорити про мобілізацію внутрішніх резервів підприємства та інтенсивний шлях розвитку (тобто – без залучення додаткових фінансових ресурсів), то зниження витрат компоненти Сб1 можливо: а) при ефективних технологіях, методів організації трудового процесу в готельно-ресторанному закладі, що забезпечує зростання продуктивності; б) при технічному прогресі, що також забезпечує зростання продуктивності праці; в) при підвищенні технічного рівня оснащення готельно-ресторанного закладу, поліпшенні організації виробництва та праці, поліпшенні використання природних ресурсів, що сприяє зниженню трудо-, матеріало-, енергоємності та, зрештою – зростанню продуктивності. У зв'язку з цим саме рівень кваліфікації працівників дозволяє, на основі раціонального використання всіх ресурсів виробництва, забезпечити розвиток закладу та нейтралізувати негативну дію чинників мікро- та макросередовища.

На основі цієї концепції розроблено Методичні рекомендації, зміст яких полягає у наступному:

1) Розрахунок обсягу чистої продукції (роботи, послуги) (Оч) за формулою (6.4):

Оч = Ор – Мр – Ар, тис. грн.

(6.4)

де Ор – обсяг реалізації за період, тис. грн.; Мр – матеріальні та прирівняні до них витрати в структурі собівартості за період, тис. грн.; Ар – амортизаційні витрати в структурі собівартості за період, тис. грн..

2) Розрахунок індексу сукпної продуктивності за формулою (6.5):

Іпп = (Орп •Срб) : (Орб •Срп), коеф.

(6.5)

де Орп та Орб – обсяг реалізації відповідно у плановому та базисному періодах, тис. грн.; Срп та Срб – собівартість реалізації відповідно у плановому та базисному періодах, тис. грн.

3) Розрахунок індексу годинної продуктивності праці (Іпч) за формулою (6.6):

Іпч = (Очп • ФРЧб) : (Очб •ФРЧп), коеф.

(6.6)

де Очп та Очб – обсяг чистої продукції (роботи, послуги) відповідно у плановому та базисному періодах, тис. грн.; ФРЧп та ФРЧб – фонд робочого часу працівників відповідно у плановому та базисному періодах, тис. грн.

4) Розрахунок прирісту годинної продуктивності праці (ΔПч) за формулою (6.7):

ΔПч = (Іпч - 1) •100, %

(6.7)

Чиста продукція (робота, послуга) (Оч) та індекс продуктивності (Іпп) визначають ступінь раціональності використання матеріальних та прирівняних до них ресурсів, а фонд робочого часу (ФРЧ), індекс годинної продуктивності праці (Іпч) та його приріст (ΔПч) – трудових.

За розробленою методикою (ф.№№ 6.4-6.7) та на підставі вихідних даних для аналізу продуктивності, розраховані аналітичні показники, які занесені в табл. 6.3 та дозволяють встановити раціональність використання всіх видів ресурсів на умовних двох підприємствах.

Очевидно, що економія на оплаті праці, пов'язана з прагненням підприємств стримати зростання собівартості та встановити конкурентноздатну ціну на продукцію (роботи, послуги) (про що свідчить також зменшення частки ФОП як в обсязі реалізації, так і в собівартості) призвело до падіння обсягу реалізації та зниження рівня середньої заробітної плати при зростанні продуктивності праці. Найбільш чітко негативні тенденції характеризує аналіз якісних показників – продуктивності та ефективності праці на прикладі умовних підприємств, а також негативні тенденції, досліджені у параграфах 5 та 6 лекцій (табл.6.4).

Для попередження цих проблем потребується біль докладно розглянути притання структури собівартості туристичного продукту та її впливу на формування ціни.