6 Рекомендації для написання загальних висновків бакалаврської дипломної роботи

У загальних висновках потрібно підсумувати все те, що було зроблено студентом під час дипломного проектування, а саме, відповісти на питання:

- чи була досягнута мета дипломної роботи?

- які задачі були вирішені?

- які були зроблені наукові висновки?

- які результати дав аналіз діяльності підприємств галузі (регіону) в цілому та з досліджуваних питань?

- яким є існуючий стан управління (менеджменту) на підприємствах галузі (регіону)?

- які були зроблені рекомендації та пропозиції з покращення результатів діяльності підприємств галузі (регіону) та з підвищення ефективності управління (менеджменту)?

- які витрати потрібно здійснити для впровадження запропонованих рекомендацій і пропозицій та яка їх ефективність?

- який соціальний (науковий) результат може дати впровадження цих рекомендацій?

- якою є практична цінність зроблених рекомендацій та пропозицій?

- якими є перспективи подальшої роботи над досліджуваною проб-лемою тощо.

7 Оформлення пояснювальної записки бакалаврської дипломної роботи

Виконана студентом бакалаврська дипломна робота повинна бути оформлена у вигляді пояснювальної записки і мати комплект ілюстративних матеріалів.

Обсяг пояснювальної записки повинен складати 60-65 аркушів. Всі аркуші пояснювальної записки повинні мати наскрізну нумерацію. Титульний лист, бланк з індивідуальним завданням, анотації та перелік скорочень не нумеруються. Аркуш зі словом „ЗМІСТ” нумерується цифрою „3” Пояснювальна записка повинна бути зброшурована та зшита з використанням твердої обкладинки.

Пояснювальна записка повинна бути написана грамотно і лаконічно. Не слід зловживати складними реченнями та словосполученнями, допускати простий переказ літературних джерел, а тим більше без відповідних посилань на них. Особливу увагу треба звернути на правильність оформлення графічного матеріалу, діаграм, таблиць, схем тощо. Після написання пояснювальної записки дипломної роботи її слід ретельно перевірити та відредагувати.

Пояснювальну записку оформлюють відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ 3008-95. Основні положення цього стандарту наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Основні положення стандарту ДСТУ 3008-95

Параметри	Вимоги ДСТУ 3008-95
1.Текстове оформлення документації	Документацію оформлюють на стандартних аркушах паперу з однієї сторони
2. Наявність відомості проекту	Не потрібно
3. Наявність рамок і основних написів в пояснювальній записці	Рамки і основні написи в пояснювальній записці відсутні
4. Відступи тексту від країв аркуша	Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків.
5. Нумерація сторінок	Нумерація сторінок здійснюється в правому верхньому кутку, починаючи зі змісту, який нумерується цифрою „3”
6. Написання заголовків	Заголовки структурних частин та розділів виконують великими буквами посередині рядка, всі інші – з абзацу малими буквами, починаючи з великої. Додатки виконують малими буквами посередні рядка з першої великої
7. Написання приміток	Примітка. Текст.......................................................................... Примітки: 1. Текст......................................................................................... 2. Текст.......................................................................................

Пояснювальну записку оформлюють на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210 × 297 мм) з використанням комп’ютерної техніки. При використанні комп’ютерної техніки шрифт повинен бути одного типу і розміром не менше 2,5 мм (Word – 14). В тексті не повинно бути виділень та підкреслень. На сторінці повинно бути не менше 30-ти та не більше 40 рядків.

Структурними елементами пояснювальної записки є розділи, під-розділи, пункти, підпункти, переліки та примітки. Розділ – головна сту-пінь поділу тексту, позначається номером (1, 2, … тощо) і має заголовок. Підрозділ – частина розділу, позначається номером (1.1, 1.2, … тощо) і має заголовок. Пункт – частина підрозділу, позначається номером (1.1.1, 1.1.2, … 3.1.2 тощо) і може мати заголовок. Підпункт – частина пункту, позначається номером (1.1.1.1, 1.1.1.2,… 2.3.2.1 тощо) і може мати заголовок. Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Заголовки розділів пишуться великими літерами посередині тексту. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Переноси частини слів в заголовку не допускаються, на інший рядок слово переноситься повністю. Якщо заголовок складається з двох речень, то вони розділяються крапкою.

Заголовки підрозділів пишуться, окрім першої, малими літерами і вирівнюються по абзацу. Відстань між текстом та заголовком при оформленні пояснювальної записки рукописним способом – 15 мм, а відстань між заголовками розділу та підрозділу – 8 мм. Відстань між текстом та заголовком при оформленні пояснювальної записки машинним способом – 3-4 інтервали, відстань між заголовком розділу та підрозділу – 2 інтервали. Кожний розділ пояснювальної записки рекомендується починати з нової сторінки.

Розділи нумеруються арабськими цифрами в межах всієї пояснювальної записки. Вступу, висновкам, переліку використаної літератури порядковий номер не присвоюється. Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу, пункти – в межах кожного підрозділу, а підпункти – в межах кожного пункту.

Титульний лист виконується на аркуші А4 за зразком, наведеним в додатку Б.

Умовне позначення “08-41.БДР.123.14.000 ПЗ” на титульному листі означає:

- 08-41 – шифр кафедри ЕПОВ;

- БДР – бакалаврська дипломна робота;

- 123 – номер наказу по ВНТУ, яким затверджена тема бакалаврської дипломної роботи (номер умовний);

- 14 – порядковий номер теми дипломної роботи в наказі, яким затверджена тема бакалаврської дипломної роботи (номер умовний);

- 000 – набір цифр для кодування складальних та інших одиниць;

- ПЗ – пояснювальна записка.

Бланк індивідуального завдання на дипломне проектування виконується на аркуші А4 за зразком, наведеним в додатку А.

Анотація до пояснювальної записки пишеться українською мовою та однією з іноземних мов на аркуші А4 і розміщується одразу за бланком з індивідуальним завданням.

Зміст складається зі слова “ЗМІСТ”, яке записують у вигляді заголовка симетрично до тексту. Назви розділів записують у вигляді заголовка також симетрично до тексту.

Текст розміщують таким чином: відступи від країв аркуша зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм, абзац – 5 знаків.

Текст пояснювальної записки повинен бути чітким та не допускати різних тлумачень. Терміни повинні відповідати діючим стандартам, а при їх відсутності – бути загальноприйнятими в науково-технічній та економічній літературі.

В тексті пояснювальної записки не допускається:

- застосовувати для одного і того ж поняття різні наукові терміни, що близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова та терміни, якщо є рівнозначні слова та терміни в українській мові;

- використовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії та відповідними стандартами;

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в табли-цях;

- вживати математичні знаки без цифр, наприклад, “>”, “<”, “=” (більше, менше, дорівнює), а також знаки № (номер) та % (процент);

- використовувати в тексті математичний знак мінус “-” перед від’ємними значеннями величини. Замість математичного знаку “-” по-трібно писати слово “мінус”.

Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює п’яти (!) знакам.

Формули, що входять в пояснювальну записку, нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер формули розташовують з правої сторони на рівні формули в круглих дужках. Посилання в тексті на номер формули дають в дужках, наприклад, “... за формулою (1.1)”.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів наводиться тільки для тих, що розміщені праворуч від знака “дорівнює” Пояснення кожного символу подається з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено в формулі. Перший рядок пояснення починається з слова “де” без двокрапки після нього. Наприклад, сумарний економічний ефект Е за рік від впровадження системи розраховується за формулою:

Е = Е₁ + Е₂ + Е₃ - С_р, (7.1)

де Е₁ – економія від зменшення персоналу, грн.;

Е₂ – економія від скорочення ручної роботи працівників апарату управління, грн.;

Е₃ – економія за рахунок підвищення якості рішень, грн.;

С_р – витрати на перепідготовку управлінських кадрів, грн.

Формули, що записані одна за одною та не розділені текстом, ро-зділяються комою.

Цифрові та інші дані в пояснювальній записці рекомендується розташовувати в таблицях. Приклад оформлення таблиці подано на рис. 7.1.

Таблиця ХХ.ХХ – Назва таблиці

Головка	Заголовки граф
	Підзаголовки граф		Підзаголовки граф
Боковик
	Горизонтальні рядки

Рисунок 7.1 – Форма таблиці для розміщення цифрового

матеріалу

Таблиця повинна мати головку та боковик. В головці розміщують заголовки та підзаголовки граф. Діагональний поділ головки таблиці не допускається. Окрему графу “№ п/п” вводити не дозволяється. Номери вказують в боковику таблиці перед назвою показника або параметра.

Заголовок таблиці виконується малими літерами (окрім першої великої). Вираз “Таблиця ХХ.ХХ – Назва таблиці” ” пишуть над лівим верхнім кутком першої частини таблиці один раз, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці...”. Нумерують таблиці в межах розділу та порядкового номера таблиці, розділеного крапкою.

Ілюстративні матеріали розміщуються на листах формату А4 і вставляються в текст пояснювальної записки. Ілюстративні матеріали: креслення, графіки, таблиці, діаграми тощо повинні характеризувати головні ідеї, висновки, результати, пропозиції дипломної роботи.

Ілюстрації (графіки, діаграми, схеми, креслення тощо) розміщують по тексту записки якомога ближче до відповідних частин тексту. Всі ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: “Рисунок 1.1”.

Рисунок повинен мати назву, а також пояснювальні дані (підрисунковий текст). Слово “Рисунок” та його назву подають після пояснювальних даних та розміщують таким чином: “Рисунок 1.1 – Графік попиту”.

Ілюстративний матеріал може бути поданий графіками залежностей (див. рис. 7.1), стовпцевими діаграмами (дивися рисунки 7.2, 7.3 та 7.4), круговими діаграмами (див. рис. 7.5), об’ємними діаграмами (див. рис. 7.6) і т. ін.. Ілюстрації дозволяється виконувати тушшю, простим олівцем, графічними редакторами. Використовувати ксерокопії (сканування) заборонено.

Рисунок 7.2 – Зміна прибутку підприємств галузі (приклад)

Рисунок 7.3 – Зміна прибутку підприємств галузі по роках (приклад)

Рисунок 7.4 – Зміна прибутку підприємств галузі по роках (приклад)

Рисунок 7.5 – Зміна прибутку та рентабельності підприємств галузі

по роках (приклад)

Рисунок 7.6 – Структура використання прибутку підприємств галузі

(приклад)

Рисунок 7.7 – Структура використання прибутку підприємств галузі

(приклад)

Ілюстративний матеріал та інші матеріали можуть бути оформлені у вигляді додатків. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично відносно тексту, окремим рядком. Додатки позначають великими буквами української абетки, починаючи з букви “А”, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки з розташуванням посередині сторінки слова “Додаток А”. В тексті пояснювальної записки обов’язково повинні бути посилання на додатки.

Перелік використаної літератури оформляють у вигляді її переліку із заголовком “Список літератури”. Літературні джерела записують в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. Це означає, що перше посилання на літературне джерело завжди повинно позначатись цифрою 1, друге посилання – цифрою 2 тощо. Посилання на літературне джерело наводиться в квадратних дужках, наприклад, [14], де 14 – номер джерела в переліку використаної літератури.

Літературні джерела, якими студент користувався при виконанні бакалаврської дипломної роботи, записуються у такому вигляді (приклад умовний).

1. Методичні вказівки до оформлення дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей /Уклад. В. В.Кухарчук, О. Г. Ігнатенко, Р. Р. Обертюх, – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 55 с.

2. Смирницкий Е. К. Экономические показатели промышленности. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономика. 1980. – 432 с.

3. Козловський В. О. Техніко-економічні обгрунтування та економічні розрахунки в дипломних проектах та роботах. Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2003. – 75 с.

4. Нємцов В. Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент. Навчальний посібник. – К.: ТОВ „УВПК „ЕксОб”, 2004. – 560 с.

5. Матеріали з ИНТЕРНЕТ.

До пояснювальної записки дипломної роботи додаються комплекти ілюстративного матеріалу, який розміщують на окремих листах формату А1 та А4. Листи формату А1 студент повинен розмістити на демонстраційному стенді (при захисті дипломної роботи), а листи формату А4 – роздати кожному члену ДЕКу.

Кількість листів формату А1 для бакалаврської роботи повинна складати не менше 3-х. Кількість примірників аркушів А4 повинна бути не меншою, ніж кількість членів ДЕКу.

На аркушах формату А1 (А4) рекомендується виносити:

- результати теоретичних досліджень;

- результати аналізу діяльності підприємств галузі (регіону) та з питань, що складають предмет досліджень;

- рекомендації та пропозиції з підвищення ефективності управління (менеджменту) підприємствами галузі (регіону) та з покращення загальних результатів діяльності підприємств і покращення діяльності з тих питань, що складають предмет досліджень;

- іншу інформацію, що розкриває суть, переваги, результати, новизну, сильні сторони тощо виконаної бакалаврської дипломної роботи.