Тестові завдання

1. Біля витоків філософії історії в європейській традиції стояв:

1. Аристотель

2. Лукрецій Кар

3. Аврелій Августин

4. Тома Аквінський

5. Данте Аліґ'єрі

2. У науковий обіг поняття "філософія історії" увів:

1. К.А. Гельвецій

2. Вольтер

3. Ж.-Ж. Руссо

4. Ж.Л. Монтеск'є

5. Й.Г. Гердер

3. Предметом філософії історії, за Гегелем, є:

1. Розвиток суспільства

2. Дух у процесі розвитку

3. Держава

4. Мораль

5. Громадянське суспільство

4. О. Шпенґлер сформулював:

1. Модель лінійного розвитку історичного процесу

2. Ідею циклічності історії

3. Синергетичну парадигму історії

4. Матеріалістичне розуміння історії

5. Цивілізація, за Шпенґлером, це:

1. Фаза творчого занепаду культури

2. Найвищий етап розвитку культури

3. Тип суспільства, що приходить на зміну дикості та варварству

4. Процес формування загальнолюдських цінностей в усіх культурах

6. Модель лінійного розвитку історії в рамках християнської філософії розробляв:

1. Т. Аквінський

2. А. Блаженний

3. П. Абеляр

4. Р. Бекон

5. Тертуліан

7. Яке поняття для характеристики історичного процесу вводить К. Маркс:

1. Цивілізація

2. Страта

3. Культура

4. Формація

5. Епоха

8. Автором теорії локальних цивілізацій є:

1. А.Тойнбі

2. Е. Фромм

3. М. Бердяєв

4. Г. Сковорода

5. К. Маркс

6. А. Печчеї

9. Історію як процес невизначений, що залежить від багатьох випадковостей і дій конкретних людей, характеризує:

1. Феноменологія

2. Герменевтика

3. Культурна антропологія

4. Синергетика

5. Психоаналіз

10. А. Тойнбі вважав, що об’єктивні процеси історії визначаються:

1. Людською особистістю, внутрішнім досвідом її життя

2. Дією загальних історичних законів

3. Географічним середовищем

4. Практичною діяльністю людини, спрямованою на виробництво матеріальних благ

Тестові завдання

1. Найважливішими питаннями філософської антропології є:

1. Про фізіологічні механізми життя людини

2. Про природу і сутність людини

3. Про походження і місце людини у світі

4. Про сенс і цінності людського життя

5. Про будову людського організму

2. Який напрям в історії філософії виходить із висновку, що людина – це творіння природи, а її життя повністю підкорене природним законам:

1. Середньовічна схоластика

2. Філософія Відродження

3. Французький матеріалізм Просвітництва

4. Марксистська філософія

3. Виділіть вірні твердження:

1. Людина від народження є особистістю

2. Особистість – це окрема людина, одиничний представник людського роду, який відрізняється від інших людей, передусім, тілесно

3. Особистістю не народжуються, а стають

4. Особистість характеризується унікальним поєднанням природних, соціальних і духовних складових людини, виражених в індивідуальних особливостях її свідомості та діяльності

5. Особистість – ідеальне начало на противагу природі

4. Вкажіть на вірне твердження:

1. Людина, її поведінка визначається лише біологічними законами

2. Людина – це соціальна істота, біологічні фактори не впливають на її поведінку

3. Вирішальний вплив на людину мають інстинкти

4. Людина, перш за все, є соціальною істотою, але на її поведінку мають влив також біологічні фактори

5. Яка концепція в ранг найвищої цінності світу підносить людину:

1. Космоцентризм

2. Соціоцентризм

3. Антропоцентризм

4. Теоцентризм

5. Геоцентризм

6. Основними цінностями, на які орієнтується людина в пошукові сенсу життя, з позиції філософської антропології, є:

1. Матеріальні цінності

2. Утилітарні цінності

3. Цінності творення

4. Цінності переживання

5. Цінності спілкування

7. Хто з представників філософської антропології визначальною сутністю людини вважав культуру:

1. Г. Плеснер

2. М. Шелер

3. Е. Фромм

4. С. К'єркегор

5. Дж. Дьюї

8. Основними сферами буття людини є:

1. Дух

2. Душа

3. Тіло

4. Природа

5. Пізнання

6. Ноосфера

9. В. Соловйову належить таке тлумачення людської природи:

1. Людина – це справжній автомат, машина, підпорядкована незмінній необхідності

2. Людина – це істота, яка здатна розрізняти добро і зло

3. Людина – це політична істота

4. Людина – це сукупність суспільних відносин

10. Пансоціологізм – це:

1. Вчення про суспільство

2. Вчення про соціальну сутність людини

3. Вчення про єдність соціального і природного в людині

4. Вчення, що абсолютизує соціальний фактор у розвитку людини