3. Порядок роботи на установці

3.1. Експеримент по дослідженню кривої пружності водяної пари проводять у три етапи: І/ввімкнення установки; 2/ робота установки в стаціонарному режимі; З/ вимкнення лабораторного стенда. Перший і третій етапи виконує викладач або лаборант, що ведуть лабораторну роботу. Студенти проводять дослідження у стаціонарному режимі.

П ри певному тиску в посудині цей режим настає тоді, коли вся теплота, підведена від електронагрівача, витрачається на кипіння води та втрати теплоти в навколишнє середовище і не витрачатиметься на на грівання води і самої посудини до температури кипіння.

Такого стану теплової рівноваги відразу після вмикання установки і фіксації певного тиску в посудині досягти, очевидно, неможливо: потрібен певний час, щоб установка вийшла на стаціонарний режим. Якщо виміри показів приладів проводити під час виходу лабораторного стенда на стаціонарний режим, одержані результати не відповідатимуть фізич ним уявленням про процес.

3.2. Для раціональнішого виходу установки на стаціонарний режим необхідно враховувати такі обставини. Як відомо, пароутворення при постійному тиску в посудині відбуватиметься за постійної температури t_H

Зміна напруги на електронагрівачі не впливає на значення температури насичення. Проте збільшення напруги, а відтак і потужності електронагрівача призводить до того, що час нагрівання води до темпе ратури насичення зменшується і кількість пари, яка утворюється за одиницю часу на поверхні розподілу фаз, різко збільшується. При цьому продуктивність водоструминного насоса може виявитися недостатньою для відсмоктування пари з посудинини. І в посудині не можна буде досяг ти Р_бак нкжче за 0,5 ат.Якщо ж напруга на електронагрівачі буде низькою. то навіть при значному розрядженні у посудині вода на заки пить протягом значного часу, Через це досвіди слід проводити з ураху­ванням продуктивності водоструминного ежектора, що створює розрядження Р_бак і залежко від інтенсивності процесу пароутворення, яка визначається показами вольтметра V. На рис 3 V= f(Р_бак) зображений графік за яким для даного розрядження в посудйні можна вибрати значення напруги на електронагрівачі.При цьому інтенсивність паро утворення не порушує роботи ежектора і забезпечує час виходу на ста ціонарний режим не більша 10.,.15 хв.

У загальнюючи викладене, дійдемо висновку, що експеримент можна проводити тільки в стаціонарному режимі роботи установки, коли при постійних доказах вакуумметра та вольтметра в посудині з водою візу ально спостерігається процес кипіння, а вторинний прилад Л-566 7 по казує числові значення температури, що незначно відрізняються один від одного /другий знак після коми/.

3.3, Перший дослід студенти викочують при показах вакуумметра 0,8Вта вольтметра 80 В. Регулюють покази вакууметра під час досліду поворотом вентиля ротаметра 8. Значення величин, що фіксуються баро метром, вакуумметром і приладом А-666, заносяться в журнал результа

тів вимірів /табл. І/.

Після запису дослідних даних експеримент у тому самому режимі / Р_бак =0.8ат, V=80В/ повторюється кожні 2 хв доти, поки зна­чення трьох сусідних вимірів не будуть практично однаковими. Перехід до нового досліду здійснюється поворотом регулюючого вентиля рота метра та встановленням стрілки вакуумметра до нового положення. При цьому напруга на електронагрівачі встановлюється згідно з графіком /рис= З/. Досліди слід проводити при показах вакуумметра вказаних викладачем /наприклад, 0,8; 0,6; 0,4; 0,2; 0 ат/.

За попередніми налагоджувальними дослідами час виходу на режим складає 10...15 хв.

Результати вимірювання таб 1.

Номер досліду	Номер вимірювання (і=1,2…n)	Тиск		Температура насиченої пари tH , 0C
		Рвак ,ат	Рбар , кПа
1 Середне	1 . n
2 Середне	1 . n
3 Середне	1 . n
4 Середне	1 . n
5 Середне	1 . n
6 Середне	1 . n