Тема 7. “Романтичний” напрямок в історії та його головні особливості. ( 2 години)

• Погляди на історію діячів німецького Просвітництва. Вчення Г.В. Лейбніца. Космополітична культурноорієнтована історіософія Гердера. Трактування соціально-історичних проблем у творах Шеллінга. Діалектична взаємодія свободи і необхідності в соціально-історичному процесі. Питання про об’єктивність історичної необхідності. Історіософська проблематика у творчості Гегеля як поглиблення тенденції філософської інтерпретації історії. Втілення свободи у бутті та пізнання духом “ідеї свободи”. Погляд на історичні факти на основі критерію розумності. Запровадження терміну “історичність”. Обгрунтування смислу історії у Гегеля.

Тема 8. Становлення історії як науки в умовах утвердження капіталізму. (2 години)

• Поява матеріалістичного розуміння історії. Підходи до вирішення проблеми “індивідуальне і соціальне”. Об`єктивно-ідеалістичні та теологічні теорії історичного процесу. Субє`ктивно-ідеалістичні й релятивістські концепції історії. Різноманітні підходи до періодизації історії. Сутність теорій соціальної історії. Теорія “стадій суспільного процесу”, структуралістський підхід до вивчення історії. Сутність теорій соціальної стратифікації.

Тема 9. Марксистська схема розвитку історичного процесу. ( 2 години)

• Уявлення про історію як про “класову пам’ять людства”. Вчення про продуктивні сили й виробничі відносини. Сутність “історичного матеріалізму”. Теорія “економічного базису” й “ідеологічної надбудови”. Залежність суспільно-історичних змін від змін економічних структур. Суспільно-економічні формації. Уявлення про альтернативу класовому суспільству “Класовий антагонізм” як рушійна сила історії. Вплив марксизму на розвиток історичної думки у ХХ ст. Недоліки й вади марксистської концепції: переоцінка ролі і значення класової боротьби; недооцінка національного й релігійного чинників.

Тема 10. Методологія школи “Анналів”. (2 години)

Поява принципу “історик-проблема” й заміна описового стилю історіописання. Нові підходи до відбору пам’яток і матеріалів для наукового аналізу. Шлях дослідження історії : від сучасного до минулого. Перегляд методів історичної науки М. Блоком і Л. Февром як “революція в історичному знанні”. Компаративістика і її роль у типізації та індивідуалізації. Ствердження необхідності конструювання “глобальної історії”. Спадщина молодшого покоління школи “Анналів”. Шляхи до осягнення свідомості “мовчазної більшості” суспільства.

Тема 11. Взаємозв’язок і взаємозалежність історичних явищ. (2 години)

Історичні закономірності. Адекватна постановка проблеми і розробка адекватних дослідницьких методик. Переваги цивілізаційного підходу щодо розуміння історичного процесу. Здатність цивілізації сприймати різноманітні новації як основа її життєдіяльності й розвитку. Концепція єдності світового історичного процесу К. Ясперса. Історія як первинний вимір людського буття. Поняття “ситуація” у Яспера як ключовий чинник аналізу людської екзистенції. Постулат історичної єдності людства.