Тема: Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю. План

1. Хромосомний механізм визначення статі.

2. Типи визначення статі.

3. Балансова теорія визначення статі.

4. Успадкування, зчеплене зі статтю.

5. Гетерохромосоми і дозова компенсація.

Література

1. Лишенко І.Д. Генетика з основами селекції.– К.: Вища школа, 1994. - 416 с.

2. Стрельчук С.І., Демидов С.В., Бердишев Г.Д. та ін. Генетика з основами селекції.– К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 292 с.

3. Тоцький В.М. Генетика. – Одеса: Астропринт, 2008. – 712с.

4. Инге-Вечтомов С.Г. Генетика с основами селекции.– М.: Высш. шк., 1989. – 591с.

5. Жимулев И.Ф. Общая и молекулярная генетика.– Новосибирск: Изд-во Новосиб. Ун-та, 2000. - 458 с.

1. Хромосомний механізм визначення статі

Еволюційні переваги мейозу і статевого розмноження зумовили переважний розвиток роздільностатевості в тій чи іншій формі.

Стать – це сукупність контрастуючих генеративних і пов’язаних з ними анатомічних, фізіологічних і біохімічних ознак особин одного виду. Стать, як і будь-яка ознака організму, формується в процесі онтогенезу на основі генотипу організму і взаємодій внутрішніх і зовнішніх факторів.

Проблема визначення статі обговорювалась ще з античних часів, але наукове обгрунтування цієї проблеми з’явилось із розвитком цитогенетики і дослідженням каріотипу різних організмів.

У клопа Protenor в одних сперматозоонах виявилося 7 хромосом, в інших – лише 6. Непарну хромосому назвали статевою Х-хромосомою, інші – аутосоми(А). Всього у самця в клітинах 13 хромосом і в нього утворюються гамети двох типів (6А+Х і 6А+О). Таку стать, яка утворює гамети двох типів, називають гетерогаметною. В каріотипі самок знайдено 14 хромосом (12А+ХХ) і вони утворюють яйцеклітини одного типу – 6А+Х. Таку стать називають гомогаметною (рис.1).

Рисунок 1. Каріотип клопа Protenor (а – самця, б - самки)

Рисунок 2. Каріотип клопа Lygeus (а – самця, б - самки)

У клопа Lygeus кількість хромосом у клітинах самок і самців однакова, дорівнює 14, але одна пара хромосом значно відрізняється за розмірами і формою. У самок клітини містять дві однакові великі Х-хромосоми, а самці містять одну велику Х-хромосому і одну маленьку У-хромосому (рис. 2). Ці хромосоми називають статевими. Таким чином статевими називають хромосоми, які відрізняються у особин різної статі.

Хромосому, яка знаходиться у особин жіночої статі у подвійній кількості, прийнято називати Х-хромосомою, іншу – Y-хромосомою. У клопа Lygeus, дрозофіли, двокрилих комах, риб, ссавців і людини особини жіночої статі гомогаметні, тобто містять дві Х - хромосоми, а чоловічої – гетерогаметні, тобто містять Х і Y хромосому.

У птахів, метеликів, рептилій гетерогаметною є жіноча стать (ХY або ХО), а гомогаметною – чоловіча (ХХ). У таких випадках хромосому Х позначають літерою Z, а хромосому Y – літерою W. Таке позначення хромосом свідчить, що мова йде про вид із гетерогаметністю жіночої статі.

Особливий, так званий гапло- диплоїдний тип визначення статі характерний для бджіл, ос, мурашок. У них відсутні статеві хромосоми. Самки бджіл – диплоїдні особини, вони розвиваються із запліднених яєць, самці – гаплоїдні, розвиваються із незапліднених яєць. Протягом оогенезу у соматичних клітинах самців відновлюється диплоїдна кількість хромосом, гаплоїдними лишаються лише клітини зародкового шляху. В процесі сперматогенезу у трутнів не відбувається редукція числа хромосом (рис.3).