VI. Індивідуальна науково-дослідна робота
Методика виконання
Індивідуальні завдання з дисципліни "Історія української журналістики" є видом позааудиторної роботи студентів і виконуються ними самостійно в процесі вивчення програмного матеріалу.
Виконання ІНДЗ є обов'язковим складовим модулем залікового кредиту з курсу, компонентом підсумкової оцінки.
Індивідуальне науково-дослідне завдання спрямоване на систематизацію, узагальнення та практичне застосування знань із предмета, на розвиток навичок самостійної роботи. Зміст ІНДЗ передбачає поєднання історичних відомостей і теоретичних основ розуміння й оцінки журналістських явищ минулого і сучасності.
Порядок подання та оцінювання:
Підготоване ІНДЗ подається у вигляді скріпленого реферату обсягом приблизно 10 друкованих аркушів з титульною сторінкою стандартного зразка.
ІНДЗ подається викладачу не пізніше, ніж за два тижні до заліку (екзамену).
Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного виступу студента (до п'яти хвилин).
Оцінка за ІНДЗ є обов'язковим компонентом залікової оцінки.
Індивідуальне науково-дослідне завдання
(на вибір студента)
На основі підручників скласти каталог пресових видань в Україні досліджуваного періоду з короткою характеристикою видання (час, періодичність, обсяг, тираж, редактори, автура).
На основі підручників, хрестоматій скласти іменний покажчик журналістів (видавців, редакторів, авторів) окремого періоду з короткою характеристикою (назвами видань, де вони працювали, списком публікацій).
Користуючись матеріалами до енциклопедичного словника “Українська журналістика в іменах”, скласти іменний покажчик журналістів даного періоду з тими характеристиками і фактами, що зазначені у вказаному виданні.
Користуючись “Енциклопедією українознавства” (словникова частина, томи 1-4) скласти іменний покажчик журналістів даного періоду з короткими характеристиками, що містяться в “ЕУ”.
Здійснити пошук видань першої половини ХІХ ст. (другої половини XIX ст., періоду Першої та Другої світових війн, часів побудови Української держави, партійно-радянської преси, української періодики після проголошення незалежності, видань української діаспори) в обласній науковій бібліотеці.
Опрацювавши першоджерела, написати на їх основі творчий портрет публіциста (П. Гулака-Артемовського, М. Костомарова, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, М. Грушевського, С. Петлюри, Є. Чикаленка, С. Єфремова, М. Шаповала, Олени Пчілки, Д. Дорошенка, Д. Донцова, М. Хвильового, У. Самчука, О. Гончара, Олени Теліги).
Скласти каталог провідних українських видань на еміграції (країна – на вибір студента) з короткою характеристикою органу (час, періодичність, обсяг, тираж, редактори, автура).
Реферати із загальних концепцій розвитку журналістики, організаційно-видавничої історії основних видань; творчі портрети провідних публіцистів на основі першоджерел. Пропонована тематика для досліджень (відповідно до трьох етапів оцінювання знань студентів) :
Аркадій Животко – дослідник історії української журналістики.
О.І. Дей як дослідник історії української журналістики XIX ст.
П.М. Федченко як дослідник історії української журналістики XIX ст.
Іван Франко – дослідник історії української журналістики.
Журналістикознавчі погляди Івана Франка.
Розвиток історії української преси у працях науковців з кінця XIX ст. -до 30-х років ХХ ст.
Дослідження української преси дожовтневого періоду.
Вивчення партійно-радянської преси України.
Проблеми періодизації історії української журналістики: історія питання та огляд існуючих концепцій.
Зародження журналістики в Україні.
Газета “Харьковские известия”: огляд її інформаційної діяльності.
Зародження галузевої журналістики в Україні.
Проблематика та основні прийоми поетики сатири в журналі “Харьковский Демокрит”.
Природничі та гуманітарні науки в журналі “Украинский вестник”.
Лист як публіцистичний жанр на сторінках журналу “Украинский вестник”.
Історичні праці в журналі “Украинский вестник” та їх історіософський зміст.
Художня література на сторінках журналу “Украинский вестник”: закономірність у доборі авторів, ідейні та стильові пошуки.
Рубрика журналу “Украинский вестник” “Харківські записки” – зміст інформаційної діяльності.
Відділ “Суміш” в журналі “Украинский вестник”: головні матеріали, динаміка розвитку рубрики.
Дискусія про Г. Сковороду в “Украинском вестнике”.
Релігійна проблематика в “Украинском журнале”.
Естетичні праці О. Склабовського в “Украинском журнале”.
Характер та особливості прози в “Украинском журнале”.
Особливості поетичного відділу “Украинского журнала”.
“Украинский альманах”, його композиція та значення в історії журналістики.
“Утренняя звезда”: історія створення альманаху, його композиція та значення.
Композиція альманаху Є. Гребінки “Ластівка”.
Боротьба літературних стилів і систем в альманасі О. Корсуна “Сніп”.
Дебют М. Костомарова на сторінках альманаху “Молодик”.
Внесок М. Костомарова у розвиток української літературної критики.
Іван Бецький та його журналістський подвиг – альманах “Молодик”.
Задум та загальна композиція альманаху “Молодик”.
Висвітлення історії України на сторінках альманаху “Молодик”.
Українська література на сторінках альманаху “Молодик”.
Роль літературно-громадської діяльності Г. Квітки-Основ’яненка в розвитку української журналістики.
Київський період у журналістській праці М. Максимовича.
Композиція альманаху “Киевлянин”.
Історичні праці в альманасі М. Максимовича “Киевлянин”.
М. Максимович і розвиток літературної критики в Україні.
Альманах А. Метлинського “Южный русский сборник” та його внесок в розвиток української культури.
Жанр етнографічного щоденника в альманасі П. Куліша “Записки о Южной Руси”.
Особливості альманаху П. Куліша “Хата”.
Русалка Дністрова” – перша ластівка західноукраїнської журналістики.
Художній світ поезій “Русалки Дністрової”.
“Вінок русинам на обжинки”: структура, зміст і значення альманаху.
“Щоденник” (“Журнал”) – вершина публіцистики Т. Шевченка.
Т. Шевченко і “Основа”.
Творчість Марка Вовчка в контексті літературно-художніх публікацій журналу “Основа”.
Творчість О. Стороженка в контексті літературно-художніх публікацій “Основи”.
Історичні праці М. Костомарова в “Основі” та їх значення для журналу.
Публіцистика М. Костомарова в “Основі”: проблематика, поетика, майстерність.
Полемічне мистецтво публіцистів “Основи”.
Літературна критика журналу “Основа”.
“Листи з хутора” П. Куліша – видатна пам’ятка української публіцистики.
П. Куліш як літературний критик журналу “Основа”.
Л. Глібов – редактор і видавець журналу “Черниговский листок”.
Жанрове розмаїття журналістики Л. Глібова.
Дискусія про мову на сторінках “Зорі Галицької” 1853 року.
Художня література на сторінках “Зорі Галицької”.
Дискусія навколо виникнення газети “Слово”.
Економічна публіцистика Івана Франка в газеті “Діло”.
Історіософія в публіцистиці Івана Франка в газеті “Діло”.
Наукова публіцистика Володимира Антоновича в газеті “Діло”.
Людина та її життя у світогляді Володимира Барвінського.
Фейлетони Осипа Маковея в журналі “Зоря” 1894-1895 років.
Літературна критика й публіцистика П. Грабовського в журналі “Зоря”.
Шевченківські матеріали на сторінках журналу “Зоря”.
Літературна критика у журналі “Зоря”.
Проблематика й учасники дискусій на сторінках журналу “Зоря’.
Газета “Буковина” під час редагування її О. Маковеєм.
Ідейно-стильовий діапазон публіцистики газети “Буковина”.
Особливості українського соціалізму за публікаціями журналу “Громадський друг”.
Публіцистика О. Кониського в журналі “Світ”.
Літературна критика І. Франка в журналі “Світ”: шукання методу.
Сатиричні нариси І. Белея на сторінках журналу “Світ’.
Співвідношення в публіцистиці журналу “Світ” соціального і національного дискурсів.
Наукові праці І. Франка в журналі “Світ”.
Франкова концепція соціалізму у статті “Соціалізм і соціал-демократизм” у журналі “Житє і слово” в 1897 році.
Діяльність І. Франка в журналі “Народ”.
Образ Росії в публіцистиці М. Драгоманова у виданнях “Громади”.
Публіцистичний метод М. Драгоманова.
Цикл статей “Записки читателя” С. Єфремова на сторінках журналу “Киевская старина”.
Політична та освітня діяльність Братства Тарасівців.
Журналістські амбіції національних лідерів після революції 1905 р.
“Хлібороб” (1905) – перша україномовна газета на Наддніпрянщині.
Діяльність українського культурно-освітнього товариства “Просвіта”.
Тематика та ідейний зміст публіцистики Б. Грінченка.
Ідейна спрямованість та видавнича діяльність Революційної Української Партії.
Праця М. Міхновського “Самостійна Україна” та її значення для розвитку української суспільно-політичної думки.
Часопис “Рідний край” (1905-1916 рр.) – перший вісник української легальної преси.
Журналістська діяльність Олени Пчілки.
Видавнича історія журналу “Громадська думка”, відтворена у фейлетоні В. Самійленка “Як я перейшов від слова до …думки”.
“Рада” (1906) – перша щоденна україномовна газета на підросійській Україні.
Київська хроніка на сторінках щоденника “Громадська думка” / “Рада” (1906-1914).
Газета “Рада” як джерело до історії видання “Літературно-Наукового Вісника” (1907-1914).
“Спогади” та “Щоденник” Є. Чикаленка як літопис журналістсько-видавничої діяльності діяча у контексті суспільно-політичних та культурних реалій кін. XIX-поч. ХХ ст.
Тематика і стиль публіцистики Симона Петлюри.
Зміст тематичного напряму “Із українського життя в Росії” у журналі “Літературно-Науковий Вісник” (1907-1920).
Зміст тематичного напряму “Із австрійської України” на сторінках “Літературно-Наукового Вісника” (1907-1920).
Національно-патріотичний концепт публіцистики С. Єфремова.
Важка доля місячника “Українська хата” (1909-1914 рр.).
Національно-патріотичний голос авторів січових та пластових видань 1912-1914 рр.
Періодичні видання православної церкви для інтелігенції (1900-1918 рр.).
Мережа східноукраїнських партійних видань напередодні Першої світової війни.
Характер буковинської журналістики на межі століть.
“Медовий рік” української преси як історичний факт (від березня 1917 р.-до березня 1918 р.).
Мережа друкованих видань Центральної Ради.
М. Грушевський як редактор та гнівний публіцист.
Відстоювання національно-територіальної автономії України у публіцистиці М. Грушевського.
Преса УГА, її значення для творення національного війська.
Часопис “Стрілець” (1919) як літопис складних перипетій УГА, роль видання у вихованні національної свідомості, ідейної єдності українських вояків.
Ідеї національного і соціального визволення на сторінках “Робітничої газети” (1917) за редакцією В. Винниченка.
Видавнича і пресова діяльність Союзу Визволення України.
Свобода преси і цензура в часи Гетьманщини.
Преса українських соціалістичних партій доби Директорії.
Журналістське життя в Галичині часів ЗУНР.
Умови розвитку й тематика селянської преси Галичини міжвоєнного періоду.
Причина появи та специфіка жіночої преси періоду міжвоєння.
Гумористично-сатиричні часописи Галичини 20-30-х рр. ХХ ст.
Становлення компартійної журналістики в підрадянській Україні.
Українська науково-технічна періодика в умовах посилення тоталітаризму (20-ті-поч. 30-х років ХХ ст.).
Галичина і світ у кривому дзеркалі сатирично-гумористичного часопису “Комар” (1933).
Редакторська та видавнича діяльність Д. Донцова львівського періоду (1922-1939).
Феномен робсількорівської преси у ленінську добу історії української журналістики.
Щоденна газета “Вісти ВУЦВК”, її діяльність у напрмку згуртування українських сил навколо радянської ситеми.
Місце фабрично-заводських багатотиражок у мережі української періодики.
Періодична преса діаспори до Другої світової війни та її роль у збереженні самоідентичності українців.
Українська таборова преса у період світових війн ХХ ст.: суть явища в європейському контексті.
Публіцистична “сміхотерапія” на сторінках українських таборових часописів (1914-1950).
Літературна дискусія 1925-1928 рр.: учасники, проблеми, наслідки.
Полемічна публіцистика М. Хвильового.
Деформаційні процеси у пресі періоду “культу особи” Сталіна.
Преса Галичини про голодомор в Україні 1932-1933 рр.
Перебудова преси у зв’язку з початком Другої світової війни.
Плюси й мінуси в діяльності українського радіо у Другій світовій війні.
Публіцистика щоденників О. Гончара воєнних років.
Журналістсько-видавнича діяльність У. Самчука у 1941-1945 рр.
Національні проблеми у публіцистиці Олени Теліги.
УПА: збройний чин, форми і методи журналістсько-пропагандистської діяльності.
Преса партизанських формувань України.
Ідеологічна та політична діяльність періодики радянських збройних сил в Україні.
Роль преси у демократизації суспільства в період “хрущовської відлиги”.
Практика вільного слова у місцевій пресі при старому режимі роботи редакцій в період “хрущовської відлиги”.
Видання самвидаву та їх роль у громадсько-політичному житті українського суспільства 70-х рр. ХХ ст.
Тематика журналістських публікацій в період перебудови.
Журналістика після проголошення незалежності України: проблеми й перспектива.
Українська журналістика Словаччини другої пол. ХХ ст.
Ідейно-концептуальні засади функціонування західноукраїнської преси.
Ідея чину як домінуючий принцип розвитку західноукраїнської преси поч. ХХ ст.
Ідея державності як критерій періодизації журналістського процесу.
Історія виникнення й розвитку телебачення.
Традиції телебачення в Україні.
Народження першого Київського телевізійного центру в місті Києві.
Формування телерадіопростору України другої пол. 90-х рр. ХХ ст.