Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Філософський факультет

Кафедра загальної та експериментальної психології

НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЛЮЮЧА ПРАКТИКА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ 1-Ш СТУПЕНІВ

Методичні рекомендації

(Для студентів П курсу філософського факультету сп.”Психологія”)

Івано-Франківськ-2008

Методичні рекомендації підготувала кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та експериментальної психології ФЕДИК О.В.

Рецензенти:

В.П.Москалець, професор, зав кафедри загальної та експериментальної психології

Л.Д.Тодорів, доцент кафедри загальної та експериментальної психології

Я.І.Василишин, керівник практики Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника

Методичні рекомендації розглянуті і схвалені на засіданні кафедри загальної та експериментальної психології протокол №3 від

«28» жовтня 2008 р.

Пояснювальна записка

Психолог у школі для багатьох педагогів, батьків, дітей і на сьогоднішній день явище доволі незвичне. За такої ситуації необхідно поступово заповнити когнітивний вакуум і забезпечити нормальне сприйняття психолога в систему функціональних обов’язків в умовах загальноосвітньої школи. Адміністративні очікування дуже часто входять у суперечності з реальними результатами діяльності психолога школи, а це, в свою чергу, породжує нову крайність - йому доручають таку роботу, яка далека від професійних обов’язків.

Засоби і умови діяльності, які є у розпорядженні шкільного психолога незначні і малоефективні (за винятком деяких шкіл), необхідний інструментарій закуповується самим психологом або ж виготовляється своїми руками. В більшості відсутні спеціальні приміщення для проведення досліджень.

Незважаючи на існуючі труднощі, психолог прагне якнайкраще реалізувати ті функції (які передбачають його посадові обов’язки), що засвоєні ним у процесі професійної підготовки. Віддаючи належне останній, ми, особливим чином, хотіли б відзначити тут роль психологічної практики. Адже власне практика дозволяє сформувати необхідні вміння і навички організації дослідження, володіння засобами діагностики і корекції та вміння користуватися статистичними процедурами та засобами інтерпретації даних.

Навчально-ознайомлююча практика – це перший етап психологічної практики студентів-психологів, від якості проходження якої залежить подальше сприймання та оцінка професійної діяльності психолога, і також остаточний вибір спеціалізації студентами.

Предметом даної практики є ознайомлення зі специфікою роботи шкільного психолога.

Мета практики полягає в опануванні деяких підходів, прийомів роботи психолога (теоретика чи практика), набутті навичок роботи з конкретними методами психологічного дослідження, обробки та інтерпретації емпіричних даних.

Визначена мета конкретизується у наступних задачах:

1.Сформувати уявлення студентів про сферу їхньої майбутньої професійної діяльності.

2.Забезпечити початкову психологічну адаптацію студентів до обраної професії.

3.Ознайомити студентів з основними напрямами роботи психолога у загальноосвітній школі 1-Ш ступенів.

4.Сформувати початкові вміння ведення документації як одної з форм організації діяльності психолога.

5.Виробити вміння спостерігати та аналізувати психологічні явища у шкільному колективі.

6.Навчити студентів прийомам практичного використання психологічних методів.

7.Сформувати у студентів уявлення про особливості проведення емпіричного дослідження психологічних особливостей школярів.

8.Закріпити знання студентів про використання методів кількісної обробки та змістовного аналізу результатів емпіричного дослідження.

9.Сформувати у студентів вміння інтерпретувати отримані результати емпіричного дослідження.

У результаті проходження практики студент повинен знати:

- основні напрямки роботи психолога у школі;

- основні види діяльності шкільного психолога;

- особливості проведення емпіричного дослідження;

- прийоми практичного використовування психологічних методів;

- про використання методів кількісної обробки та змістовного аналізу результатів емпіричного дослідження

а також вміти:

- визначати чинники і шляхи підвищення ефективності процесу навчання;

- визначити динаміку особливостей мотивації та деяких закономірностей;

- інтерпритувати отримані результати емпіричного дослідження;

- спостерігати та аналізувати психологічні явища у шкільному колективі;

- дати психологічну характеристику учня;

- визначити причини зростання неадекватності самооцінки у деяких групах;

- порівняти емпіричні дані з теоретичними висновками, зробленими у психологічний літературі.

Навчально-ознайомлююча практика - це другий вид практики, що входить до навчального плану спеціальності «Психологія», який проводиться зі студентами другого курсу протягом двох тижнів в умовах школи. Для того, щоб надалі забезпечити нормальне входження практикантів в коло їх функціональних обов’язків, вони повинні попередньо ознайомитись з існуючим банком даних, або ж, в процесі спілкування з психологом школи, одержати максимум інформації про своїх майбутніх піддослідних та про роботу психолога з ними.

До важливих науково-методичних аспектів професійної діяльності психолога слід віднести те, що він повинен намагатись побачити досліджуване явище з різних позицій. Адже відомо, що кожне з них характеризується своєю якісною різноманітністю. Для початкуючих психологів слід пам’ятати, що результат пізнання цих психологічних явищ не лежить на поверхні, особливо коли мова йде про складні їх прояви.

Ми переконані, що у своїй діяльності студенту-практиканту доцільно було б застосовувати ті методики, які часто використовуються психологом школи. Це пов’язано з тим, що даний вид інструментарію, очевидно, вже перевірений ним на валідність, адаптовано до умов дослідження і вони, напевно, дають надійні результати. Цілком можливо, що психологом школи вже накопичено банк емпіричних даних, з якими цікаво буде порівнювати одержані практикантом результати.

Суттєвим застереженням для практиканта-психолога є уникнення ним у своїй діяльності загальних, всеохоплюючих оцінок. Набагато доцільнішим є використання парціальних оцінок, хоча, найвищий рівень міжособистісної взаємодії можливий тільки при повному уникненні оцінної діяльності.

Відсутність досвіду у студентів не дає підстав для виправдання серйозних помилок морально-етичного змісту. Адже практикант, який займається психологічним дослідження не просто працює з дітьми, а й володіє значними можливостями впливу на них, що, зрозуміло, накладає на нього велику відповідальність. Майбутній психолог повинен пам’ятати, що результати його досліджень можуть набувати особистісного смислу для піддослідних. Звідси випливає, що незначна помилка в дослідженнях або способах інтерпретації може спричинити моральні збитки для особистості учня.