5. Мережка підтримка

Сучасні ОС пристосовані до роботи в мережі, їх називають мережними операційними системами. Засоби мережної підтримки дають ОС можливість:

• надавати локальні ресурси (дисковий простір, принтери тощо) у загальне користування через мережу, тобто функціонувати ж сервер;

• звертатися до ресурсів інших комп'ютерів через мережу, тобто функціонувати як клієнт.

Реалізація функціональності сервера і клієнта базується на транспортних засобах, відповідальних за передачу даних між комп'ютерами відповідно до правил, обумовлених мережними протоколами.

Мережні ОС не приховують від користувача наявність мережі, мережна підтримка в них не визначає структуру системи, а збагачує її додатковими можливостями.

6. Безпека даних

Це забезпечення надійності системи (захисту даних від втрати у разі збоїв) і захист даних від несанкціонованого доступу (випадкового чи навмисного). ОС має забезпечувати наявність засобів аутентифікації користувачів (такі засоби дають змогу з'ясувати, чи є користувач тим, за кого себе видає; зазвичай для цього використовують систему паролів) та їхньої авторизації (дозволяють перевірити права користувача, що пройшов аудентифікацію, на виконання певної операції).

6. Інтерфейс користувача

Розрізняють два типи засобів взаємодії користувача з ОС: командний інтерпретатор (shell) і графічний інтерфейс користувача (GUI).

Командний інтерпретатор дає змогу користувачам взаємодіяти з ОС, використовуючи

спеціальну командну мову (інтерактивне або через запуск на виконання командних файлів). Вона

З

змушують ОС виконувати певні дії (запускати програми, працювати із файлами).

Графічний інтерфейс користувача взаємодіє з ОС, відкриваючи вікна і виконуючи команди за допомогою меню або кнопок. У Windows-системах підтримка вбудована в систему. В UNIX вони зовнішні для ОС та спираються на стандартні засоби керування введенням-виведенням.

Архітектура операційних систем

ОС це сукупність компонентів, кожен з яких відповідає за певні функції. Набір таких :-;:мпонентів і порядок їхньої взаємодії один з одним та із зовнішнім середовищем визначається оргпуіекттрою операційної системи.

1. Механізми і політика

Базові можливості ОС становлять механізм (mechanism). Рішення щодо використання механізмів визнається політикою (policy). Отже, механізм показує, що реалізовано компонентом, а політика — як це можна використати.

Коли механізм відокремлений від політики - спрощується розробка системи і підвищується її гнучкість. Компонентам, що реалізують механізм, не повинна бути доступна інформація про причини та цілі його застосування; усе, що потрібно від них, - це лише виконати роботу

Ці компоненти «вільні від політики» (policy-free). Компоненти, відповідальні за політику, мають оперувати вільними від неї компонентами як будівельними блоками, для них недоступна інформація про деталі реалізації механізму. Прикладом введенням-виведення: доступ - драйвери, політика - програмне забезпечення.