Основи інформатики Лекція №4

Лекція №4

Тема. Основні відомості про операційні системи.

Література

1. Зарецька І.Т. та ін. Інформатика: Підручник для 10-11 класів загально освіт. навч. У 2-х част. – К.: Форум, 2004. – 392с.: іл. Ч.1. С.76-81, 114-128.

2. Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ”Академвидав”, 2002. – 320с. С. 31-32.

3. В.В. Браткевич та ін. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. О.І.Пушкаря. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 704с. С. 70-71, 73-79.

4. Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посібник/ За заг. ред. О.Д. Шарапова. – К.: КНЕУ, 2002. – 534с. С. 24-31.

5. Глинський Я.М. Інформатика: Навч. посібник для учнів 8-11 кл. середн. шк.: У 2-х кн. – Кн. 2. Інформаційні технології. – Львів: «Деол», 2001. С. 51-57.

План

1. Операційна система. Функції операційних систем.

2. Файлова система. Поняття про файл, ім'я файла та розширення імені файла.

3. Каталоги, вимоги до імен каталогів, кореневий каталог, поточний каталог.

4. Повне ім'я файла, групове ім'я файла, символи-заповнювачі, що використовуються в групових іменах файлів.

1. Операційна система. Функції операційних систем.

Найважливіші програми на комп'ютері — це програми операційної системи.

Операційна система (ОС) є однією з найважливіших складових програмного забезпечення.

ОС — комплекс програм, які забезпечують управління апаратурою обчислювальної ма­шини, планування ефективного використання її ресурсів і розв'язування задач за завданням ко­ристувача. ОС забезпечує взаємодію програм із зовнішніми пристроями та між собою; здійснює розподіл ресурсів оперативної пам'яті, необхідних при розв'язуванні задач; розпізнає різні ситуації, що виникають при виконанні програм, повідомляючи про них користувача. Основне за­вдання ОС — динамічний розподіл ресурсів і управління ними відповідно до вимог задач, що розв'язуються. ОС є посередником між користувачем і комп'ютером, здійснюючи аналіз запи­тів користувача і забезпечуючи їх виконання.

Функціями ОС є:

• організація роботи файлової системи з метою збереження даних;

• контроль за станом апаратного забезпечення;

• підтримка модульного принципу побудови комп'ютера, що дозволяє розширювати набір зовнішніх пристроїв, підключених до комп'ютера;

• організація взаємодії між центральними та зовнішніми пристроями;

• розподіл ресурсів між користувачами та програмами;

• керування процесом виконання програм;

• забезпечення інтерфейсу з користувачем.

ОС може виконувати запити користувача в різних режимах. Відповідно до цього їх поді­ляють на ОС пакетної обробки, розподілу часу, реального часу і діалогові. ОС пакетної оброб­ки — система, що опрацьовує декілька завдань, підготованих одним або різними користувача­ми. Взаємодія між користувачем і його завданням під час обробки неможлива. ОС розподілу часу забезпечує одночасне обслуговування багатьох користувачів, дозволяючи кожному взає­модіяти із своїм завданням у режимі діалогу. ОС реального часу гарантує оперативне виконан­ня залиту користувача за певний проміжок часу. Найчастіше використовуються в інформацій­но-пошукових системах і системах управління технологічним обладнанням. Діалогові ОС забезпечують діалог з користувачем через дисплей при введенні і виконанні команд.

Кожна операційна система забез­печує кілька видів взаємодії (інтерфейсу):

• інтерфейс користувача — взаємодія між користувачем і апаратно-програмними засобами комп'ютера;

• апаратно-програмний інтерфейс — взаємодія між програмним і апаратним забезпеченням;

• програмний інтерфейс — взаємодія між різними видами прог­рамного забезпечення.

У складі ОС діалогового типу виділяють наступні модулі:

- базовий модуль — забезпечує завантаження ОС, керує роботою програм та файлової системи, забезпечує доступ до неї і обмін інформацією між пристроями комп'ютера;

- командний процесор — аналізує і виконує команди користувача;

- службові (сервісні) програми (утиліти) — здійснюють виконання команд по обслуго­вуванню дисків, забезпечують роботу в мережах, сюди ж відносять типові програми прикладного характеру тощо;

- драйвери зовнішніх пристроїв.

Драйвер — це програма, що керує роботою зовнішнього пристрою та здійснює його на­стройку на певні режими роботи. Периферійні пристрої опрацьовують інформацію по-різному і в різному темпі. Для узгодження їх роботи на програмному рівні використовують драйвери. При встановленні нового пристрою підбирають необхідний драйвер. Вони поміщаються в оперативну пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи.

Класифікація операційних систем.

По інтерфейсу, який надається користувачу, операційні системи можна поділити на неграфічні і графічні.

Неграфічні операційні системи реалізують інтерфейс командного рядка, який набирається з клавіатури.

Графічні операційні системи реалізують більш зручний інтерфейс, при якому керування комп’ютером здійснюється дією миші на графічні елементи на екрані.