- •Міністерство освіти і науки україни Національний університет харчових технологій
- •Програма
- •Предмет і мета дисципліни, її місце і роль у навчальному процесі
- •Цілі навчальної дисципліни
- •Зміст навчальної дисципліни та види діяльності студентів
- •Лекційні заняття
- •Лабораторні заняття
- •Індивідуальні завдання
- •Використання інформаційних технологій
- •Зміст модулів навчальної дисципліни, їх оцінювання в
- •8 Семестр, 3 чверть
- •Підсумковий контроль знань, умінь і навичок
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова
Предмет і мета дисципліни, її місце і роль у навчальному процесі
Автоматизований електропривод — одна із спеціальних навчальних дисциплін, в якій розглядаються сучасні засоби електромеханічних перетворювачів, що представлені на ринку електротехнічних засобів та використовуються як для промислового, так і побутового призначення. Дисципліна вивчає переважно методи наближення існуючих задач автоматизованих та робатизованних комплексів сучасних технологічних комплексів та промислових агрегатів.
Предметом дисципліни „Автоматизований електропривод” складає:
Методику розрахунку основних параметрів технічних елементів вузлів електроприводу та оцінки їх робочих характеристик.
Методику розрахунку режимів використання вузлів електроприводу в технічній системі
Методику впровадження технічної системи і складання відповідної технічної документації.
Метою дисципліни є формування у студентів знань з принципів побудови електропровідної техніки, принципів формування управління та використання найбільш розповсюджених агрегатів в системах керування.
Місце і роль дисципліни у навчальному процесі
Дисципліна "Автоматизований електропривод" базується на елементах вищої математики, теорії автоматичного керування, ідентифікації та моделюванні, електроніці та мікросхемотехніці, електротехніці, інтегрованих системах керування.
Цілі навчальної дисципліни
Номер цілі |
Зміст цілі |
|
1. Студент повинен знати: |
1.1 |
Поняття та терміни з електроприводної техніки |
1.2 |
Будову найбільш поширених електромеханічних перетворювачів |
1.3 |
Режими пуску та експлуатації поширених електромеханічних перетворювачів |
1.4 |
Методику ідентифікації стану та помилки в експлуатації електроприводної техніки |
1.5 |
Методи оцінки умов експлуатації електромеханічних перетворювачів |
1.6 |
Принципи організації керування електромеханічними перетворювачами |
|
2. Студент повинен уміти: |
2.1 |
Аналізувати існуючий стан електромеханічних перетворювачів |
2.2 |
Ефективно використовувати електромеханічні перетворювачі в системах автоматизованого керування |
2.3 |
Розрахувати режими пуску та експлуатації електромеханічних перетворювачів |
2.4 |
Оперативно відшукувати помилки в експлуатації електромеханічних перетворювачів |
|
3. Студент повинен мати навички: |
3.1 |
Оцінювання стану будь-якого електромеханічного перетворювача, що використовується в промисловості чи побуті |
3.2 |
Створення моделей системи управління електромеханічними перетворювачами |
3.3 |
Вибору ефективних методів використання електромеханічних перетворювачів |
3.4 |
Інтеграції електромеханічних перетворювачів в системі автоматизованного керування |