- •1Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.
- •2Вихідні особливості людс. Становища в світі; необхідність людського самовизначення.
- •3Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •4Особливості міфології як світогляду. Причини "міфологічного ренесансу" у XX ст.
- •5Характерні риси філософського мислення.
- •6 Структура та функції філософського знання.
- •7Проблема "Схід-Захід" у розвитку сучасної цивілізації.
- •8Особливості західного та східного філософського мислення.
- •9 Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Староданньої Індії.
- •10Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Низька людина:- не має внутрішніх переконань
- •Філософські школи Стародавнього Китаю
- •11Особливості, умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.
- •12 Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії.
- •4 Школи.
- •13 Оцінка діяльності давньогрецьких софістів, їх ідеї та представники.
- •14 Життя та філософська діяльність Сократа.
- •15Теорія ідей Платона; її прояви у вченні Платона про людину та державу.
- •16Вихідні ідеї філософії Арістотеля.Арістотель про світоустрій.
- •17Логічне вчення Арістотеля: арістотелеві етика, політика та поетика.
- •18 Загальні особливості, ідейні здобутки та основні філософські школи завершального циклу розвитку античної філософії.
- •19 Радикальні зміни у світогляді при переході від античності до європ. Середньовіччя.
- •20Місце філософії в духовному житті середньовіччя та її завдання в цей історичний період.
- •21Патристика: ідеї, представники та роль у духовному розвитку Середньовіччя.
- •22Порівняльна характеристика вихідних ідей схоластики й містики; їх представники.
- •23Основні ідеї та представники схоластики і містики зрілого Середньовіччя; "томізм".
- •24. Суперечливий характер духовних процесів європейського Відродження; явища "титанізму" та "фаустівського духу".
- •25. Напрями, ідеї та представники філософії європейського Відродження.
- •26. Європа Нового часу: загальна характеристика епохи та особливості розвитку філософії.
- •27. Мислення "здорового глузду" в Європі Нового часу; вихідні особливості новоєвропейського світогляду.
- •28Методологічні ідеї ф.Бекона та р.Декарта.
- •29. Гносеологічні ідеї Дж. Локка, Дж. Берклі, д.Юма.
- •30 Учення б.Спінози та г. Лейбніца про субстанцію.
- •31Вихідні Ідеї європейського Просвітництва.
- •32Б. Паскаль про становище людини у світі.
- •33Особливості і а здобутки німецької класичної філософії.
- •34Вихідні ідеї філософії і.Канта. Етапи його філософської діяльності."Коперніканський переворот" і.Канта у філософії.
- •35І.Кант про рівні та форми пізнання.
- •35І.Кант про рівні та форми пізнання.
3Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
Світогляд у цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині в її нормальному стані. Але саме загальнолюдський характер світогляду зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, адже люди дуже по-різному уявляли та уявляють собі і світ, і себе самих. Якщо б ми поставили собі завданням перерахувати основні види світогляду, нам, напевне, знадобилося б багато часу, тому й виникає потреба у типологізації світогляду.
* Типологія світогляду - це не просте перерахування його можливих видів, а, перш за все, виділення типових ознак, за якими та на основі яких пізніше здійснюється класифікація основних видів світогляду. Тобто, типологія постає у порівнянні із простим переліком більш містким та логічно виправданим способом ознайомлення із світоглядом з метою його подальшого докладнішого вивчення.
Світогляд прийнято класифікувати на основі різних спільних ознак:
За носієм |
За рівнем світобачення та усвідомлення |
За історичними епохами |
- За морально '■ • _ ціннісними орієнтирами |
• індивідуальний |
+ усвідомлений |
т архаїчний |
* егоїстичний |
• колективний |
♦ неусвідомлений |
ш античний |
* альтруїстський |
• груповий |
♦ частково усвідомлений |
і середньовічний |
* гуманістичний |
• національний |
♦ буденний |
■ ренесансний |
# антигуманний |
• регіональний та ін. |
♦ сформований на засадах наукових знань |
т світогляд XXст. |
* цинічний |
|
• філософський та ін. |
|
• шовіністичний та ін. |
|
За будовою розрізняють світогляд цілісний, фрагментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий; за ступенем адекватності сприйняття дійсності - реалістичний, фанта-стичний, викривлений, адекватний дійсності; за ставленням до визнання існування вищих сутностей - релігійний, скептичний, агностичний, атеїстичний. Дуже поширеною є також типізація світогляду за ознакою соціальних станів та верств суспільства, за культурно-історичними регіонами та ін. Кожна людина, що вивчає філософію та цікавиться світоглядними питаннями, може додати до наведеної типології світогляду свої додаткові ознаки та вивести на їх основі інші види світогляду. Корисним заняттям було б спробувати охарактеризувати власний світогляд хоча б тому, що це дасть можливість зрозуміти, що це зробити не просто і не легко.
Розглянуті характеристики та різновиди світогляду дозволяють помітити, що філософія постає певним видом світогляду: у наведених вище класифікаціях філософія фігурує як світогляд певного рівня, а це значить, що, хоча всі люди мають світогляд, проте далеко не кожна людина прилучена до філософії і, відповідно, не кожна людина виходить на її рівень у своїх світоглядних орієнтуваннях.
Цей рівень, на якому розгортається філософське осмислення світу і людини, називається теоретичним. Звідси випливає, що у найпершому визначенні філософія постає як теоретична форма світогляду.
Теорія відрізняється від практики та простого міркування тим, що вона аналізує певні явища через поняття, чітко визначені терміни, на засадах певних законів чи їх необхідних внутрішніх зв'язків, тобто теорія постає перш за все аналітико-синтетичною інтелектуальною діяльністю. Значить, філософствувати - це не просто думати про світоглядні проблеми, а • усвідомлювати їх необхідність, • їх зв'язки, • їх сторони, • характеристики та • складові, виражені через певну термінологію.
* Отже, філософія: 1) це теоретична форма світогляду, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеню достовірності та надійності таких вирішень; 2) це усвідомлений світогляд; 3) вона повинна прагнути бути => аргументованою, => внутрішньо стрункою, => логічно послідовною.
Звідси випливають основні аспекти взаємозв'язку філософії та світогляду: філософія є різновидом світогляду, тобто вона є частиною світогляду, проте частиною особливою; як теорія світогляду, філософія концентрує світогляд, зосереджується на найважливішому в ньому; це позначається в літературі у такий спосіб - "філософія є теоретичним ядром світогляду". З іншого боку можна висловити і прямо протилежне твердження - світогляд є частиною філософії, і це у тому сенсі, що за широтою постановки та вирішення питань, за ступенем їх розробленості філософія є безумовно ширшою за світогляд. Світогляд у цілому постає духовним ґрунтом для виникнення та розвитку філософії, і філософія не вигадує свої проблеми, вона бере їх із життя, із живого функціонування світоглядних уявлень людини, проте підносить їх на вищий рівень осмислення, вираження та розв'язання.