5. Мікроклімат робочої зони

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.

Нормування параметрів мікроклімату полягає у встановленні їх оптимальних або допустимих величин стосовно конкретних виробничих умов. Воно проводиться з урахуванням таких характеристик: ступеня важкості виконуваної роботи; пори року; кількості надлишкового тепла, що надходить у робочу зону від устаткування (ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень).

Оптимальні умови мікроклімату – таке сполучення параметрів метеорологічних умов на робочому місці, що при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечує збереження нормального функціонування організму без перенапруження роботи механізму терморегуляції працюючого.

Допустимі мікрокліматичні умови – сполучення параметрів мікроклімату, що при тривалому й систематичному впливі на людину може викликати минаючі чи такі, що швидко нормалізуються, зміни функціонального і теплового стану організму. При цьому не відбувається порушення здоров'я працюючого, однак можливе додаткове короткочасне напруження в роботі механізму терморегуляції.

За ступенем важкості фізичні роботи поділяють на три категорії. (Категорія робіт – розмежування фізичних робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму, які вимірюються в ккал/год або Вт).

- Категорія I. Легкі фізичні роботи

- Категорія II. Фізичні роботи середньої важкості

- Категорія Ш. Важкі фізичні роботи

Контроль параметрів мікроклімату здійснюється рядом вимірювальних засобів: температура повітря – термометром; відносна вологість повітря – психрометром; швидкість руху повітря – анемометрами; інтенсивність теплового випромінювання – актинометром або через температуру поверхні обладнання, що вимірюють дистанційно; барометричний тиск – барометром.

Розрізняють такі види мікроклімату:

1. Нагріваючий - це мікроклімат, який може призвести до перегрівання організму (гарячі цехи, ливарні, термічні, вироблення глибоких шахт та ін.)

2. Охолоджуючий - це мікроклімат, який може призвести до переохолодження організму (холодильні цехи, будівельно-монтажні роботи в холодний період року та ін.)

3. Оптимальний - це мікроклімат, який при тривалому систематичному впливі забезпечує нормальне тепловий стан організму, почуття комфорту і створює умови для високого рівня працездатності. 

6. Нормативно-законодавчі документи, що регламентують санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних приміщень

Суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення регулює Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ” (1994).

Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

—   гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;

—   державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм;

—   включенням вимог безпеки для здоров'я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;

—    ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;

—    пред'явленням гігієнічно обгрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій;

— обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення. Складовою частиною законодавства в галузі гігієни праці

Санітарне благополуччя населення досягається також впровадженням державної експертизи. Об’єктами експертизи є проекти національних, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку, документація на проекти будівництва, нова техніка, нові технології і все те, що може завдати шкоди здоров’ю людини.

Складовою частиною санітарного законодавства є санітарні норми, правила, методичні вказівки, рекомендації, положення та інструкції.

Важливими у санітарному законодавстві є такі документи як :

• СН 245-71 “ Санітарні норми проектування промислових підприємств”. Цей документ регламентує санітарні умови праці, санітарну класифікацію виробництв, допустимі рівні шкідливих виробничих чинників, вимоги до проектів технологічних процесів, обладнання, виробничих будівель та споруд.

• ДСанПіН 173-96 “ Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів”.

• ДСН 3.3.6-037-99 - “ Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”.

• ДСН 3.3.6-039-99 - “ Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”.

• ДСН 3.3.6-042-99 - “ Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.

• “ Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання” і т. ін.

Окрім основних державних документів санітарного законодавства об’єкти господарювання мають дотримуватися санітарних норм та правил галузевого та відомчого призначення.