- •Практична робота №3
- •«Розрахунок вентиляції виробничих приміщень»
- •1. Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень
- •2. Види вентиляції приміщення
- •3. Вимоги до розміщення обладнання та утримання робочих приміщень
- •4. Важкість праці: динамічні й статичні навантаження
- •Статична і динамічна робота. Фізіологічні відмінності між ними
- •5. Мікроклімат робочої зони
- •6. Нормативно-законодавчі документи, що регламентують санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних приміщень
- •7. Відповідальність за порушення вимог санітарно-гігієнічних вимог
- •Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
5. Мікроклімат робочої зони
Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.
Нормування параметрів мікроклімату полягає у встановленні їх оптимальних або допустимих величин стосовно конкретних виробничих умов. Воно проводиться з урахуванням таких характеристик: ступеня важкості виконуваної роботи; пори року; кількості надлишкового тепла, що надходить у робочу зону від устаткування (ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень).
Оптимальні умови мікроклімату – таке сполучення параметрів метеорологічних умов на робочому місці, що при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечує збереження нормального функціонування організму без перенапруження роботи механізму терморегуляції працюючого.
Допустимі мікрокліматичні умови – сполучення параметрів мікроклімату, що при тривалому й систематичному впливі на людину може викликати минаючі чи такі, що швидко нормалізуються, зміни функціонального і теплового стану організму. При цьому не відбувається порушення здоров'я працюючого, однак можливе додаткове короткочасне напруження в роботі механізму терморегуляції.
За ступенем важкості фізичні роботи поділяють на три категорії. (Категорія робіт – розмежування фізичних робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму, які вимірюються в ккал/год або Вт).
- Категорія I. Легкі фізичні роботи
- Категорія II. Фізичні роботи середньої важкості
- Категорія Ш. Важкі фізичні роботи
Контроль параметрів мікроклімату здійснюється рядом вимірювальних засобів: температура повітря – термометром; відносна вологість повітря – психрометром; швидкість руху повітря – анемометрами; інтенсивність теплового випромінювання – актинометром або через температуру поверхні обладнання, що вимірюють дистанційно; барометричний тиск – барометром.
Розрізняють такі види мікроклімату:
1. Нагріваючий - це мікроклімат, який може призвести до перегрівання організму (гарячі цехи, ливарні, термічні, вироблення глибоких шахт та ін.)
2. Охолоджуючий - це мікроклімат, який може призвести до переохолодження організму (холодильні цехи, будівельно-монтажні роботи в холодний період року та ін.)
3. Оптимальний - це мікроклімат, який при тривалому систематичному впливі забезпечує нормальне тепловий стан організму, почуття комфорту і створює умови для високого рівня працездатності.
6. Нормативно-законодавчі документи, що регламентують санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних приміщень
Суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення регулює Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ” (1994).
Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:
— гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;
— державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм;
— включенням вимог безпеки для здоров'я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;
— ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;
— пред'явленням гігієнічно обгрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій;
— обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення. Складовою частиною законодавства в галузі гігієни праці
Санітарне благополуччя населення досягається також впровадженням державної експертизи. Об’єктами експертизи є проекти національних, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку, документація на проекти будівництва, нова техніка, нові технології і все те, що може завдати шкоди здоров’ю людини.
Складовою частиною санітарного законодавства є санітарні норми, правила, методичні вказівки, рекомендації, положення та інструкції.
Важливими у санітарному законодавстві є такі документи як :
СН 245-71 “ Санітарні норми проектування промислових підприємств”. Цей документ регламентує санітарні умови праці, санітарну класифікацію виробництв, допустимі рівні шкідливих виробничих чинників, вимоги до проектів технологічних процесів, обладнання, виробничих будівель та споруд.
ДСанПіН 173-96 “ Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів”.
ДСН 3.3.6-037-99 - “ Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”.
ДСН 3.3.6-039-99 - “ Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”.
ДСН 3.3.6-042-99 - “ Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.
“ Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання” і т. ін.
Окрім основних державних документів санітарного законодавства об’єкти господарювання мають дотримуватися санітарних норм та правил галузевого та відомчого призначення.