4. Задачі створення єдиного реабілітаційного простору
Першорядними
задачами
створення єдиного реабілітаційного
простору є:
зміна
умов середовища, у якому в дезадаптованої
дитини з'явилися небажані форми поведінки
чи реагування;
„розхитування”
рівноваги з несприятливим для дитини
середовищем;
підбір індивідуально
прийнятного середовища виховання і
реабілітації та його адаптація стосовно
до природи дитини;
створення
„поля
можливостей” особистості, індивідуального
і соціального простору, що допомагає
дезадаптованій дитині розкрити його
можливості й ін.;
відновлення
спільності інтересів і потреб
дезадаптованого вихованця з первинним
колективом, родиною і середовищем
неформального спілкування, подолання
і компенсація культурних обмежень у
поведінці дитини;
створення
з урахуванням вікової специфіки й
індивідуальних відмінностей дитини
таких умов, які б
забезпечували
найкращі форми
проходження життя
індивіда, його природної активності;
інтеграція
зусиль всіх соціальних інститутів
регіону для здійснення реабілітації
соціально дезадаптованих дітей.
