7.6. "Розгортка"

Якщо великий матеріал розверстати "стояками" у центрі двох суміжних полос, роз'єднаних середником, то цей прийом зветься "роз­гортка" (російською мовою — "распашка"). Отже, вислів "установити матеріал розгорткою" означає розверстати значний за розміром текст "стояками" у центрі двох суміжних полос, роз'єднаних середником.

Заголовок "розгортки" за такого способу подачі матеріалу кра­ще розверстувати на обох полосах. Він може бути й "утопленим".

Навряд чи доцільно відводити під "розгортку" більш як 3 колон­ки на кожній полосі, розташовані по центру розвороту формату газети А 3, бо може скластися враження, що інші матеріали розси­пані безладно на кількох колонках і є якимись другорядними частинами газетного аркуша.

7.7. Газетний розворот

Є два значення цього терміна.

1. Форма подачі матеріалів на двох внутрішніх суміжних поло- сах, де заверстують і об'єднують великим заголовком ("шапкою") різножанрові публікації на якусь одну широку тему. Майстерне компонування розвороту надає публікаціям єдності, цілісності, взає- мозв'язку, цілеспрямованості й послідовності в оформленні.

2. Дві суміжні сторінки з матеріалами різного характеру.

Ми розглядатимемо розворот у першому значенні. У газетах трап­ляються два його види — різнотемний і тематичний.

Оформлення розвороту є ще складнішим завданням, ніж оформ­лення тематичної сторінки. Різноманітне ілюстрування — важливий засіб для поліпшення та пожвавлення оформлення розвороту. Відсутність чи нестача ілюстрацій відчувається на розвороті дуже сильно, робить його сірим. Але не слід перенасичувати розворот ілюстраціями, щоб не перетворити його у плакат.

Розворот може верстатися з середником та без нього. У першому випадку це — дві суміжні полоси, об'єднані загальною темою і стоячою над ними, хоча і роз'єднаною середником на дві частини, загальною "шапкою". Якщо зняти середник, то дві суміжні полоси розвороту зіллються в одну велику полосу з розташованою над нею "шапкою". Розворот без середника дає деякий виграш корисної площі та великі можливості варіювати формат текстових колонок. Не рекомендується, однак, знімати на розвороті тільки частину середника. У цьому випадку всередині розвороту — зверху чи знизу — виникає широка біла полоса, а рівень його оформлення різко знижується.

"Шапка" на розвороті набирається великим шрифтом. Вона має добре виділятися.

7.8. Полоса суцільного тексту

Полоса суцільного тексту на форматі А 3 (формат районної газе­ти), яка верстається на 5 колонок, охоплює рядків 500. Кожна ко­лонка висотою 125 рядків петиту. Отже, вся полоса при 5-колонковій верстці — 625 рядків. А втім, частину місця заповнюють заголовки, відбивки, службові деталі — колонтитули, вихідні відомості, тек­стівки, лінійки та ін. Отже, практично на полосі залишається 450— 500 чистих петитних рядків.

(Зауважимо, що для формату А 2, де 8-колонкова верстка у 1440 рядків петиту, для чистого тексту залишається 1100 або 1200 рядків.)

Вони, ці 500 чи 600 рядків формату А 3 вимагають до себе серйоз­ного ставлення, потребують вдумливого читання.

Як пожвавити таку полосу суцільного тексту, як подати його зміст найбільш дохідливо, у найбільш привабливій формі?

Звичайно, добре було б заверстати на полосу суцільного тексту фотознімки, поставити штрихову заставку, діаграму. Але зміст по­лоси не завжди дає можливість це зробити. Найчастіше суцільний текст полоси просто супроводжується заголовком.

Які ж засоби можна рекомендувати для оформлення такої полоси?

3. Вріз — коротка анотація для пояснення читачеві задуму по­лоси, для спонукання його до читання.

4. Можна ввести в текст внутрішні підзаголовки. Вони поділять текст на окремі частини, зроблять його виразнішим, зручнішим для читання.

3. Внутрішні підзаголовки можна замініти ініціалами.

4. Ініціальні літери замінюють цифрами, які поділяють текст на окремі частини, розділи, відділи.

5.. Текст набирається на змінений формат, але обов'язково шир­ший, ніж основна стандартна колонка. Це, насамперед, пришвидшує набір полоси суцільного тексту, а, по-друге, зробить її соліднішою, привабливішою. Рекомендованими форматами набору в такому ви­падку є 7₂ ^або 3 7₄ (4 колонки на полосі). Можна, певна річ, засто­сувати і формат 4 ¹/₂ квадрата (тобто 3 широкі колонки на полосі).

3. У разі зміни формату набору весь текст береться в рамку.

4. Окремі найважливіші місця набираються іншим, видільним шрифтом. Зліва від абзаців, набраних на зменшений формат, можна встановити 4-пунктові лінійки, або 4—6-пунктові шатирки.

5. Можна використовувати також набір на змінений формат у сполученні з установленням вертикальних лінійок або набір тексту іншим шрифтом на змінений формат.

6. І, нарешті, якщо у великому матеріалі немає підзаголовків чи ініціалів, то можна виділяти у тексті важливі думки (робити це слід за згодою автора).

10. Матеріал розверстують не на 8 колонок, а на 5—6. Ліворуч — вріз напівжирним шрифтом на 2 колонки. Набирають текст не основним шрифтом (наприклад, новогазетним), а якимось іншим (скажімо, рубленим). Лінійки між колонками ставлять 4-пунктові. Всю тематичну полосу беруть у рамку асюре. Кожен заголовок су- проводжується тематичним штриховим малюнком (розмір — 1 квадрат). На полосі — кілька фотоілюстрацій.