МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Чернівецький політехнічний коледж»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичної роботи

по темі: „Виконання земляних робі ”

з дисципліни: „Технологія та організація будівельного виробництва ”

для студентів 3-го курсу

спеціальність 5.0610101 „Промислове та цивільне будівництво”

Чернівці - 2011

Мета методичних вказівок - ознайомлення зі структурою технологічних рішень з окремого комплексного процесу й оволодіння методичними принципами та особливостями розрахункових процедур по визначенню техніко-економічних по­казників інженерних рішень з технології будівельного виробництва.

Подається необхідна інформація щодо теоретико-методичних принципів, структури та послідовності техніко-економічних обґрунтувань технологічних рішень з окремого комплексного будівельного процесу; пропонуються рекомендації по прийняттю рішень і вимоги до виконання відповідних розрахункових процедур на конкретних етапах проектування; наводяться навчальна, нормативна література і приклади (фрагменти) виконання відповідних процедур.

Мета практичної роботи: навчитися проектувати елементи технологічної карти на виконання земляних робіт.

Сучасне проектування земляних робіт здійснюється за типовими методиками, в яких використовується перевірена багаторічною практикою будівництва нормалізо­вана технологія влаштування земляних споруджень, у тому числі устрою котлованів для найбільш поширених типів будівель та споруд. Вибір способу та структури ком­плексного процесу земляних робіт ґрунтується головним чином на загальних принци­пах технології, які передбачають низькі витрати ручної праці завдяки використанню комплексної механізації; можливість потокового виконання складових у комплексно­му процесі з рівномірною зайнятістю робітників, машин та механізмів; безаварійність та безпечні й зручні умови праці; суміщення відповідних складових комплексного процесу на різних одиницях фронту робіт, що передбачає швидке та своєчасне їх заміщення для відкриття фронту робіт із виконання процесів, таких як монтаж буді­вельних конструкцій. Тому особливості проектування земляних робіт є вирішальним фактором у сучасних умовах виробництва, які визначають доцільність і зміст техніч­них та технологічних рішень з устрою земляних споруджень (зокрема котлованів) найбільш доцільними (ефективними) способами.

Загальний перелік розрахункових процедур

У практичній роботі необхідно запроектувати комплексний процес виконання земляних робіт при розробці котловану для підземної частини будівлі. Робота має складатись з наступних етапів:

1 Визначення номенклатури та обсягів робіт

2 Вибір та обґрунтування комплекту машин та механізмів

3 Складання калькуляцій витрат праці

4 Побудова графіка виконання робіт

5 Визначення техніко-економічних показників

Правильний вибір інженерних рішень з підрахунку обсягів робіт - одна з головних умов раціонального використання матеріально-технічних і трудових ресурсів при ви­конанні комплексних процесів по зведенню конкретного спорудження. Тому підрахування обсягів робіт необхідно виконувати згідно з технологією здійснення будівель­них процесів. При цьому слід дотримуватися такого порядку підрахунків, при яко­му попередні результати можуть бути використані в наступних розрахунках.

Таблиця 1. Варіанти завдань

Варі­ант	Розміри будівлі в осях		Глибина закладання фун­даментів.	Тип фундаментів		Види грунтів	Відстань транспорту-вання
№	а (м)	в (м)	Н(м)	збірні	монолітні		L (км)
1	12	21	3,4	монолітні		суглинок	14
2	14	25	2,7	збірні		супіски	8
3	16	28	3,2	монолітні		глина	12
4	10	32	2,2	збірні		суглинок	10
5	17	20	3,6	монолітні		пісок	14
4	15	24	2,9	збірні		суглинок	13
7	12	23	3,6	монолітні		суглинок	15
8	18	24	3,4	збірні		глина	6
9	15	30	2,6	монолітні		супіски	14
10	12	27	3,8	збірні		суглинок	10
11	19	29	2,0	монолітні		пісок	12
12	16	26	3,5	збірні		суглинок	8
13	12	22	2,8	монолітні		супіски	10
14	18	36	2.0	збірні		глина	15
15	10	42	3,2	монолітні		суглинок	9

Всі інші необхідні данні обираються студентами самостійно.

Хід практичної роботи:

1 Визначення номенклатури і обсягів робіт

В комплекс земляних робіт, як правило, включають наступні роботи:

1.1 Попереднє планування поверхні ґрунту. До початку будівництва необхідно виконати планування площі всього будівельного майданчика. При визначенні площі будівельного майданчика необхідно передбачити площі під влаштування складування матеріалів та конструкцій, розташування тимчасових побутових приміщень а також руху машин механізмів (за умов даної практичної роботи відступаємо від крайніх осей будівлі у кожен бік в межах від 10м до 25м).

Рис. 1

Після визначення габаритних розмірів майданчика розраховуємо площу планування (рис.1):

S_пл=А В (1)

У разі якщо конфігурація буд майданчику має більш складну форму, то її площа підраховується як сума простих геометричних фігур:

S_пл=S₁+ S₂+…+S_n (2)

1.2 Зрізання родючого шару ґрунту здійснюється на площі майбутньої забудови, доріг та складів. Планування та зрізка здійснюються за допомогою бульдозерів чи скреперів. Марка та вид робочого механізму обираються в залежності від обсягів робіт. Обсяг ґрунту, що зрізується визначається за формулою:

V=S_nh, де (3)

h – товщина шару, що зрізується (0,1 – 0,3 м).

1.3 Розробка ґрунту екскаватором.

Рис.2

Визначення розмірів котловану (рис.2) Розробка котловану передбачається під усю пляму будинку на заздалегідь спла­нованій площадці (без урахування горизонталей місцевості). Підрахунок об’єму ґрунту, що розробляється у котловані (за умови паралельності верхньої та нижньої основ та симетричності сторін) визначається за формулою(4).

Визначення розмірів котловану:

V_к=H\6^.(F₁+F₂+4F) (4)

де Н - глибина котловану; F₁ = АВ – площа по низу котловану; F₂=С^.D – площа по верху котловану; F=(А+С)/2^.(В+D)/2 – площа по середній лінії котловану, де довжини і ширини по низу А і В; довжини і ширини по верху, відповідно С і D.

Визначення об’ємів траншей (рис.3) здійснюється за формулою:

V_т= S_тL, де S_т –площа перерізу траншеї, L - довжина траншеї (5)

Рис.3

У разі, якщо траншея має різні площі перерізу на початку та кінці формула приймає вигляд:

V_т= (S₁ + S₂)/2^.L (6)

Для роботи машин і механізмів у котловані, як можливий варіант, передбачається в'їзна траншея з ухилом i = 10÷15% для введення в забій необхідної техніки.

1.4 Доробка ґрунту вручну становить 6 ÷ 10 % від обсягу ґрунту, що розробляється в котловані.

1.5 Зворотна засипка ґрунту (бульдозером). Кількість ґрунту, необхідного для зворотної засипки, визначається в залежності від конструкції підземної частини будівлі. Якщо в будівлі передбачені підвальні приміщення, то об’єм зворотної засипки визначається як:

V_зз= (V_к – V_п)^.К_р, де (7)

V_п – об’єм підвального приміщення по зовнішньому обводу з висотою в рівні глибини котловану; К_р – коефіцієнт розрихлення ґрунту.

Якщо підвальні приміщення не передбачені проектом, формула має вигляд:

V_зз= (V_к – V_ф)^.К_р, де (8)

V_ф – об’єм фундаментів визначається як сума простих геометричних фігур, на які поділяються фундаменти при розрахунках.

1.6 Зворотна засипка ґрунту (вручну) визначається в межах 6 ÷ 10 % від V_зз механізованим методом.

1.7 Ущільнення ґрунту після зворотної засипки (чи одночасно із нею) виконують пневматичними трамбівками, катками чи іншими механізмами подібного типу.

* при оформленні звіту практичної роботи обов’язково всі розрахунки доповнюють ескізами з нанесенням розмірів відповідно до свого варіанту завдання.