4. Розрахунок показників ефективності виробництва.

До системи показників ефективності діяльності підприємства відносяться:

1. Валова виручка.

2. Валовий прибуток.

3. Прибутки (балансовий і чистий).

4. Рентабельність продукції.

Валова виручка від реалізації готової продукції визначається залежно від вартості одиниці та обсягу продукції за формулою:

В = Ц_одQ , (14)

де Ц_од – вартість одиниці продукції, грн/од.;

Q – річний обсяг готової продукції.

Вартість одиниці продукції в роботі визначається за формулою:

Ц_од=S_од m, (15)

де S_од - собівартість одиниці продукції, грн/од;

m – коефіцієнт, який враховує нормативний прибуток (в роботі приймається 30%).

Валовий прибуток підприємства розраховується за формулою:

ВП=В-Sв, (16)

де В – виручка від продажу продукції, грн.;

Sв – виробнича собівартість товарної продукції.

Балансовий прибуток підприємства:

П_б = ВП—ПДВ, (17)

де ВП – сума валового прибутку, ПДВ – прибуток на додану вартість (20%).

Чистий прибуток:

ЧП = П_б —П—S_нв , (18)

де П_б – балансовий прибуток,

П – податки та обов’язкові платежі (Податок на прибуток 25%. Обов’язкові платежі містять: відрахування на медичне страхування, Пенсійний фонд, фонд соціального страхування, державний фонд зайнятості (дод.5));

S_НВ – невиробничі витрати (дод. 5).

Рентабельність продукції визначається за формулою:

R = П_б /S·100%,

де П_б – балансовий прибуток за певний період, грн;

S – повна собівартість товарної продукції (кошторис), грн.

5. Обґрунтування та вибір кращого варіанта інвестиції

У даній частині роботи потрібно визначити на основі аналітичної оцінки вихідних показників і певних економічних розрахунків доцільності реалізації одного з проектів.

Перший варіант інвестування – залучений. Загальна сума інвестицій згідно з варіантом (дод. 6) вносять на початку першого року інвестиційного проекту. Інвестиційний проект розрахований на 10 років. Підприємство повинно повертати інвестиції, починаючи з 3 року.

У зв’язку зі збільшенням обсягу продукції на 1% щорічно, внаслідок введення нового обладнання враховується зниження собівартості продукції на другому році інвестування. Доля зниження наведена в дод.6

Другий варіант інвестування – чистий прибуток підприємства, розрахований в п. 4. Частина грошей, що не вистачає до необхідної суми (дод. 6)- позичається. Але відсоток, під який береться додаткова сума, приймається в 1,2 рази більшим, ніж в першому варіанті, оскільки чим менша сума інвестування, тим більше відсоток на капітал.

Визначення ефективності інвестиційних рішень проводиться шляхом приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої чи майбутньої вартості шляхом дисконтування за допомогою економічних показників ефективності інвестицій.

На базі розрахунків, наведених в п. 3, 4 заповняється дод. 8.

Обґрунтування кращого варіанта інвестицій здійснюється за наступними показниками: чистий дисконтний прибуток – термін окупності та внутрішня ставка рентабельності.

Чистий дисконтний прибуток визначається за формулою:

(19)

де ЧДП — чистий дисконтний прибуток, грн.;

ВВ — валова виручка від реалізації готової продукції, грн.;

В — витрати, грн.;

t — шаг (рік) розрахунку;

r — норма дисконту, %;

1/(1+r)^t – коефіцієнт дисконтування. Значення коефіцієнта наведені в дод. 7.

N — горизонт розрахунку. Дорівнює 10 рокам.

Під час розрахунку ЧДП від валової виручки за відповідний рік вираховуються витрати на виробництво продукції та витрати по оплаті відсотків за кредит.

Розрахунок по виплаті боргу та відсотків за кредит навести за формою наведеною в дод. 9.

Розрахунок чистого дисконтного прибутку проводиться в табличній формі за ставками 5, 12, 20 відсотків. (дод. 10).

Графа вигоди складається з щорічноЇ валової виручки та амортизаційних відрахувань (S_AM).

Графа витрати складається з поточної собівартості продукції та загальної суми повернення кредиту (графа 5 табл. 3).

Строк окупності – мінімальний часовий інтервал від початку життєвого циклу інвестиційного проекту, за межами якого ЧДП стає і продовжує залишатися позитивним.

Термін окупності визначається за формулою:

(20)

Внутрішня норма рентабельності (r_внр) дає відповідь на питання, яка гранично допустима ставка відсотку на капітал забезпечує життєздатність проекту. Якщо розрахункове значення ВНР більше відсоткової ставки за позичальники інвестиціями у проект, то проект визначають доцільним і навпаки.

Внутрішня ставка рентабельності визначається шляхом розв’язання рівняння:

(21)

За результатами проведених розрахунків складають порівняльну таблицю економічних показників та будують графік розрахунку внутрішньої ставки рентабельності за альтернативними проектами. Роблять висновок: який із запропонованих варіантів інвестування більш ефективний для підприємства.