38

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова

Інститут природничо-географічної освіти та екології

Кафедра туризму

«Звіт про перебування у центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща Водиця» мо України у складі курорту Пуща Водиця»

Виконали

Студенти 59 Т групи

Викладач

Борисова О.В.

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

І Географічне положення

ІІ Медико-географічна та фізико-географічна характеристика курорту

ІІІ Історія формування і розвитку курорту Пуща Водиця

ІV Історико-архітектурні і культурні пам’ятки

V Об’єкти транспортної інфраструктури та їх вплив на розвиток курорту Пуща Водиця

VІ Центр медичної реабілітації та санаторного лікування Пуща Водиця МО України

6.1 Історія виникнення закладу

6.2 Територіальне планування, структура закладу

6.3 Функціональна характеристика закладу

6.4 Основні методи лікування та оздоровлення

6.5 Допоміжні методи

6.6 Зв’зки з іншими рекреаційними установами

6.7 Перспективи розвитку санаторно-курортного закладу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

І Географічне положення

(Петренко Максим)

Пуща-Водиця — історична місцевість та кліматичний курорт в північно-західній частині Києва, в межах Оболонського району, розташований переважно у соснових лісах (приблизно 70%). Свою назву місцевість одержала від слова «пуща», тобто густий, непрохідний ліс, і назви невеликої річечки Водиці (вже не існує)[1].

В кінці ХІХ - на початку ХХ століття Київ переживав справжній "будівельний бум": підприємливі ділки скуповували садиби міщан, викладачів, збіднілих аристократів, зносили одноповерхові особнячки, вирубували фруктові сади, а на їх місці по всьому периметру ділянок вибудовували багатоповерхові дохідні будинки з дворами-"колодязями", позбавленими всякої зелені. Тому з настанням весни багато киян починали тяготитися життям в задушливому місті і прагнули виїхати кудись подалі від міської суєти.

(Додаток А)

Пуща - Водиця розташована на північно-західній околиці Києва. Південною межею вважається Гостомельське шосе, східною - Мінське шосе, західною - дорога на село Мощун. На півночі вона тягнеться до села Демідов.

Площа Пуща-Водиці близько чотирьох тисяч гектарів, площа самого лісопарку — 370 га. Крім сосен та ялинок у лісопарку наявні такі дерева, як дуб, клен, береза, туя, катальпа бігнонієвидна, липа американська, бархатне дерево та ін. Курорт витягнутий з Північного Заходу на Південний Схід вздовж річок Горенка та Котурка, що є притокою р. Горенка. На цих річках влаштовані численні ставки, зокрема: ставок Сапсаїв, Міський ставок, ставок Горащиха, ставок Двірець, ставок Карачун, озеро УТОГ та ще кілька невеликих лісних ставків. Річка Водиця (від якої і походить назва) — це не паралельна назва Котурки, а окрема річка (струмок), неіснуюча нині права притока Дніпра (Почайни). Згідно з картами XIX ст., Водиця починалася в болоті Синяковому, протікала у південно-східному напрямі і впадала в заплавне озеро Біле, поєднане з Дніпром.

До Великої Жовтневої Соціалістичної революції в Пуща-Водиці проходили нелегальні маївки, конференція більшовиків (1907 р.), засідання Київського комітету РСДРП (1911 р.), засідання Всеукраїнського тимчасового партійного комітету (червень 1918 р.). У роки чорної реакції, після поразки революції 1905 - 1907 рр.. тут переховувалися від переслідувань революціонери. У 1912 р. на одній з маївок в Пуща - Водиці брало участь більше 200 чоловік.

Значну роль у розвитку дачного селища Пуща-Водиця зіграли в кінці ХІХ століття київські лікарі Ф. Г. Яновський і Г. Р. Рубінштейн, за ініціативою яких в Пущі були побудовані перші санаторії, а дачі почали знімати хворі. Чимало посприяв створенню селища Пуща-Водиця і голосний Київської міської думи Чоколов, який у 1883 році виступив з пропозицією організувати дачну місцевість. Дачне селище з 600 ділянками з'явився в Пущі-Водиці через десять років, в 1893 році. Принцип самоврядування селища Пуща-Водиця дійсно нагадував пристрій класичного "міста-саду": ділянки здавалися приватним особам в довгострокову оренду, а власником лісових угідь залишалася Київська міська дума. Площа однієї ділянки складала 2700 кв. м, ділянка забудовувалася протягом двох років з початку оренди, а площа будинку повинна була складати не менше 72 кв. м. Селище поступово перетворювався на курорт для хворих легеневими захворюваннями, чому посприяла прокладка двох трамвайних ліній (1904 р.), поєднали його з Києвом, і телефонний зв'язок.

Особливо красива Пуща-Водиця навесні і влітку. Коли зійде сніг і просохне земля, на галявинах, серед чагарників, розпускаються квіти. То вигляне з-за тьмяних листя волохата сон-трава, то посміхнеться сліпуче білий пролісок. А в травні конвалія дзвенить дзвіночками, розцвітає фіалка, блакитна вероника. Гордо височіють гіллясті могутні дуби, стрункі величаві сосни і тут же поруч - белотелие берізки, дикі груші та яблуні. Влітку землю вкривають світло-жовті безсмертники, чебрець і ромашка. Вузькі стежки ведуть до прохолодних і грибних місць або до сонячних галявинках, усипаним суницею. У тінистих просіках безліч різних лікарських рослин.Військовий санаторій МО України "Пуща-Водиця"[1].

Військовий санаторій "Пуща-Водиця" розміщується в одному із найживописніших куточків навколо столиці України в 23 км від центру міста Києва в північно-західній його частині, займає 6 га лісного масиву.

Територія санаторію і навколишній район покриті густим сосновим та листяним лісом. Рельєф місцевості рівний, грунт пісчаний.

На березі прекрасного живописного природнього озера розміщується пляж, аеросолярій, човнова станція.

На территорії парку санаторію облаштовані тенісний корт, волейбольна та бадмінтонна площадки, інші спортивні споруди, а також літній танцювальний майданчик.