4. Організація професійно-психологічного відбору особового складу Збройних Сил України до миротворчих контингентів.

Організація професійно-психологічного відбору особового складу до миротворчих контингентів Збройних Сил України здійснюється з метою визначення його потенційної готовності до виконання службового завдання в особливих умовах професійної діяльності.

Оцінка готовності особового складу проводиться офіцерами структур виховної та соціально-психологічної роботи під загальним керівництвом відповідних командирів (начальників) за участю відповідних спеціалістів медичної служби.

Особовий склад, з яким не проведені заходи професійно-психологічного відбору та психологічної підготовки, а також особовий склад, рівень психологічної готовності якого не відповідає встановленим вимогам, до складу миротворчого контингенту не призначається.

Оцінка рівня психологічної готовності і емоційно-вольової стійкості військовослужбовців складається з таких етапів:

оцінка індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців командирами підрозділів під час індивідуальних бесід (соціально-психологічного спостереження);

проведення психологічного обстеження особового складу і аналіз отриманих результатів;

визначення рівня стійкості військовослужбовців до бойового стресу за інтегральними оцінками психофізіологічного обстеження;

розробка рекомендацій і пропозицій командирам щодо раціонального комплектування частин і підрозділів.

Психологічні особливості особистості військовослужбовця досліджуються за допомогою багаторівневого особистісного опитувальника “Адаптивність” (БОО-200), методики НПН-А, методики “Дезадаптивний потенціал” (ДАП).

Додаток 7

Експрес-методика, направлена на виявлення дезадаптивних порушень військовослужбовців, що беруть участь в бойових діях (методика дап)

Методика „Дезадаптівні порушення” (ДАП) призначена для виявлення дезадаптивних порушень (переважно астенічних і психотичних реакцій і станів) у військовослужбовців частин і підрозділів Сухопутних військ в під час ведення бойових дій.

Методика є шкалою 2-го рівня багаторівневого особового опитувальника (БОО) „Адаптивність” і може застосовуватися як самостійний опитувальник в процедурах психологічного супроводження бойової діяльності військовослужбовців, або ж використовуватися у загальній структурі БОО.

Проведені дослідження свідчать, що під час бойових дій більш ніж у 70% військовослужбовців відмічаються астенічні і психотичні реакції і стани різного ступеня вираженості.

Для астенічних реакцій і станів більшою мірою характерним є погіршення сну, зниження апетиту, відсутність мотивації до професійної діяльності, низька толерантність до несприятливих чинників військової праці, високий рівень тривожності, іпохондрична фіксація.

Для психотичних реакцій типовим є високий рівень нервово-психічної напруги, агресивність, погіршення міжособистісних контактів, порушення морально-етичної орієнтації, явища афектного збудження і гальмування.

При цьому астенічні реакції і стани більшою мірою властиві військовослужбовцям на початкових і завершальних етапах бойових дій. Психотичні реакції і стани частіше за все виявляються на завершальних етапах бойових дій або після виведення військовослужбовців з району бойових дій на відпочинок.

Опитувальник ДАП включає 77 питань і має 3 шкали: „Дезадаптівні порушення” (ДАП), „Астенічні реакції” (АсР) і „Психотичні реакції” (ПсР).

Обробку результатів доцільно починати з шкал „Астенічні реакції” (АсР) і „Психотичні реакції” (ПсР). Для цього необхідно мати 2 набори ключів.

На кожне питання тесту обстежуваний може давати альтернативні відповіді „Так” або „Ні”. Тому при обробці результатів враховується кількість відповідей, що співпали з ключем. Кожний збіг відповіді з ключем оцінюється в один бал.

Шкали достовірності в даному опитувальнику не передбачено. Сирі бали шкал „Астенічні реакції” (АсР) і „Психотичні реакції” (ПсР) підсумовуються і відповідають значенням інтегральної оцінки – „Дезадаптівні порушення” (ДАП).

ДАП = АсР (сирі бали) + ПсР (сирі бали)

Отримані сирі значення ДАП переводяться за таблицею 12 у стени і в умовну групу вираженості дезадаптивних порушень військовослужбовців.

Для отримання більш суттєвих відомостей про вираженість астенічних (психотичних) реакцій і станів сирі значення шкал АсР і ПсР слід перевести у стени (таблиця 15.3). Коротка інтерпретація основних астенічних і психотичних проявів у військовослужбовців представлена у таблиці 15.4.