Лекції з курсу «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн»

Грошова та кредитна системи сша

1. Грошова система сша

• Долар США — провідна платіжна і резервна валюта світу.

• У США найбільший в світі золотий запас(більше 8 тисяч тон).

• У XVIII ст. грошовий обіг об­слуговувався англійськими фунтами стерлінгів та іспанськими срібними доларами.

• У 1785 р. конгрес США визначив національ­ною грошовою одиницею долар, який містив 24,34 г срібла.

• 1900 р. - в США було прийнято закон про золотий стандарт, який остаточно затвердив грошову одиницю — долар із вмістом у ньому 1,50463 г золота. Від­бувався децентралізований випуск власних банкнот приватними банками, тобто здійснювалась банкнотна емісія.

• У 1863 р. було прийнято федеральний закон про створення національної банківської системи. Тільки національні комерційні банки, які були створені згідно з цим законом, мали право емісії банкнот.

• Федеральний резервний акт в 1913 р- створення системи грошової емісії, контрольо­ваної державою. Вся територія країни була поділена на 12 округів, у кожному з яких створював­ся федеральний резервний банк з правом емісії банкнот.

• У роки Першої світової війни США, на відміну від європейсь­ких країн, не скасовували розміну банкнот на золото. США пере­творилися з країни-боржника на країну-кредитора. З цього моменту долар почав завойовувати становище міжнародної роз­рахункової та резервної валюти. (золотодевізний стандарт) .

• Світова економічна криза 1929—1933 рр. викликала значне зростання банкрутств банків, підірвала довіру до бан­ківської системи серед населення, почалось масове вилучення вкладів із банків з одночасним обміном їх на золото. Це змуси­ло США в 1933 р. припинити розмінювати банкноти на золото.

• Погіршення економічної ситуації у світі загалом та в США зо­крема змусило уряд піти на девальвацію власної валюти. У 1934 р. долар був девальвований на 40,9%, вміст зо­лота в доларі знизився з 1,50463 до 0,888671 г чистого золота. Розмін грошей на золото скасовувався.

• У роки Другої світової війни значно посилилось економічне та валютне становище США завдяки значному зростанню виробництва Крім того, інфляція в США була значно меншою, ніж у інших країнах. Це дало можли­вість США домогтися в 1944 р. офіційного визнання долара ос­новною валютою світу.

• Починаючи з 1958 р. пасивне сальдо платіжного балансу США щорічно перевищувало 3 млрд дол. У зв'язку з немо­жливістю обміняти всі долари на золото, уряд США припинив розмін у серпні 1971 р.

• Тривале безперервне зниження курсу долара негативно вплинуло на його роль головної світової резервної валюти. Проте на початку 80-х років керівни­цтво ФРС активно проводило антиінфляційну політику і курс долара почав зростати. Курс досяг максимуму в 1985 р. і мав негативні наслідки для стану торговельного балансу США — зменшення експорту аме­риканських товарів і стимулювання імпорту дешевших зарубі­жних товарів.

• Нині у США емісію грошей здійснює казначейство (монети, дрібні купюри), ФРС та комерцій­ні банки (чеки). Казначейство випускає в обіг лише дрібні купюри (1,5, 10 дол.), срібні долари та розмінну монету (1, 5, 10, 25 та 50 центів).

2. Структура кредитної системи США

2.1.ФРС – Федеральна резервна система.

2.2. Комерційні банки.

2.3.Спеціальні банки та небанківські установи.

2.1. Федеральна резервна система

Специфічною рисою американської банківської системи була її роздробленість та відсутність центрального емісійного банку до початку XX ст.

У 1913 році за спеціальним рішенням Конгресу США була створена ФРС. Головною метою її створення була необхідність у централізації банкнотної емісії в країні.

В організаційній структурі ФРС США існують:

1. Рада управлінців (керуючих). Є органом федерального уряду США, складається з 7 постійних членів, які призначаються прези­дентом і затверджуються Конгресом. Рада керуючих здійснює керівництво операціями системи, ре­гламентує та контролює діяльність резервних банків, приймає рішення про відкриття її філій у резервних округах. Рада має по­вноваження у сфері грошово-кредитної політики: затверджує ставки з переобліку векселів, через Федеральний комітет вільно­го ринку визначає політику ФРС у сфері операцій з цінними па­перами, змінює норми обов'язкових резервів, які банки-члени зберігають у федеральних резервних банках. Крім того, сім членів Ради керуючих виконують обов'язки членів Федерального комітету з операцій на відкритому ринку.

2. Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку. (FOMC). Є найважливішим орга­ном ФРС, що формує її грошову політику, оскільки він здійснює широкий контроль за зростанням пропозиції грошей у державі, несе відповідальність за діяльність Системи на внутрішніх рин­ках цінних паперів та ринках іноземних валют.

3. Федеральна консультаційна рада- орган, який було створено згідно із законом про ФРС, проводить наради з Радою керуючих з економічних та банківських питань та дає рекомендації щодо ді­яльності ФРС.