3. Фільтрування води

Для освітлення води до вимог ГОСТ «Вода питна» застосовують фільтри, які вбирають майже всі зважені домішки.

Найважливіша характеристика роботи фільтру — швидкість фільтрування, в залежності від неї фільтри поділяють на повільні (до 0,2 м/год), швидкі (15,5–12 м/год), над швидкі (25–100 /год).

Усі фільтри мають однакову конструкцію і відрізняються висотою шару води: повільні (1,5 м) і швидкі (2 м).

Найбільш поширені швидкі фільтри (рис. 2.6), на них освітлюється вода, яка оброблена коагулянтами. За конструкцією це прямокутний залізобетонний резервуар, він заповнюється засипкою кварцовим піском, який розміщується на підтримуючому шарі гравію. Висота шару води над засипкою повинна бути більше 2 м. Глибина проникнення забруднень у фільтруючий шар тим більше, чим більше швидкість фільтрування і менші розміри зважених речовин. Розрахункову швидкість фільтрування і товщину шару загрузки приймають в залежності від крупності часток загрузки.

При форсованому режимі один фільтр включений на промивку, швидкість може бути підвищена до 12 м/год.

Підтримуючий шар застосовують для запобігання виносу мілких фракцій і більш рівномірного розподілення води по площі фільтру. Розподільчу систему приймають з великим опором. Промивають швидкий фільтр через 12-72 год, зворотнім током води. При русі води знизу вверх фільтруючий шар розширюється і переміщується. Тривалість промивки 3-8 хвилин.

1.Труба, яка підводить воду. 2.Жолоб для відводу промивної води. 3.Кишеня. 4.Дірчата труба. 5.Колектор. 6. Стоковий канал. 7. Труба скиду першого фільтру. 8. Подача промивної води. 9. Фільтрат. 10. Ввід промивної води.

Рис. 2.6. Схема швидкого фільтру.

3.1. Розрахунок швидких фільтрів

Сумарну площу швидких фільтрів визначаємо за формулою [3]

, (1.51)

де — продуктивність станції, м³/добу (додаток 1);

— тривалість роботи станції, год., год;

— розрахункова швидкість фільтрації, м/год;

— кількість промивок протягом доби; ;

— витрати води на одну промивку, м³/добу;

— час простою при промивці водою 0,33 год; при промивці з повітрям — 0,5 год.

Кількість фільтрів визначаємо за формулою

. (1.52)

Площа одного фільтру

. (1.53)

4. Знезаражування води

Знезаражування води – це процес повного видалення патогенних бактерій з води, Знезаражують воду, яка пройшла очистку, Існують наступні методи:

1. Хлорування (рідкий хлор , гіпохлорид натрію, гіпохлорид кальцію).

2. Прямий електроліз.

3. Бактерицидне випромінювання.

4. Озонуванням.

Метод знезаражування вибирають у розрахунку з витратою води і її якості, ефективності очистки, умов забезпечення станції очистки знезаражувальними реагентами і їхнім зберіганням.

При хлоруванні окислюється протоплазма бактерій. На станціях малої продуктивності допускається застосування хлорного вапна. Для попередніх розрахунків приймають дозу мг/л, далі її уточнюють дослідним хлоруванням. При цьому доза досягає 8 мг/л і більше. Вона постійно уточнюється, тому що хлор витрачається не тільки на мікроорганізми, але і на інші органічні домішки. У ГОСТ «Вода питна» вказана залишкова доза . Найбільш розповсюджене хлорування рідким хлором, який поступає на станції в балонах, ємністю до 1000 кг. При тискові 1 МПа і температурі 15 º він знаходиться у рідкому стані. При попаданні у воду переходить у газ. Для дозування хлору застосовують спеціальні хлоратори.