18. Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних дослідженнях: (показник ефективності державного управління – failed state index). Методика обрахунку та місце України у рейтингу

Failed States Index (індекс недієздатності держав) – комплексний показник, що характеризує здатність (чи нездатність) влади контролювати цілісність території, а також демографічну, політичну і економічну ситуацію в державі. Індекс недієздатності позиціонується як порівняльний інструмент для оцінки ризику і прогнозування внутрішньодержавних конфліктів. Розроблений у 2005 році під керівництвом президетна The Fund for Peace, політолога і міжнародного експерта в галузі конфліктології Поліна Бейкера.

В даний час не іцснує чіткого визначення “недієздатності держави”. Дане визначення слугує для позначення, як держав, що знаходяться в нестабільному і “прикордонному стані”, тобто на грані економічної і політичної кризи, так і для позначення держав, які довгий час знаходяться в стані деградації. Для того, щоб зробити це вищначення чіткішим організація The Fund for Peace запропонувала їх основні ознаки (критерії): втрата фізичного контролю над своєю територією, або монополії на законне використання фізичної сили в ній; ерозія легітимної влади щодо прийняття колективних рішень; нездатність забезпечити розумні громадські послуги; нездатність спілкуватися з іншими державами в якості повноправного члена міжнародного співтовариства.

Аналіз проводиться на основі 12 критеріїв. Вони об’єднані в три групи: соціальні економічні політичні.

Соціальні:

1. Рівень демографічного тиску

2. Рівень міграції біженців і/чи переміщених осіб

3. Наявність недовольних і налаштованих на ворожі дії груп

4. Стійка і перманентна еміграція з держави

Економічні:

1. Нерівномірність економічного розвитку

2. Рівень економічної нестабільності

Політичні:

1. Рівень делегітимізації і криміналізації державних структур

2. Наявність і якість суспільних послуг

3. Рівень порушень прав людини

4. Рівень впливу апарату державної безпеки в якості “держави в державі”

5. Рівень впливу групових чи кланових еліт

6. Ступінь втручання інших держав чи зовнішніх політичних суб’єктів

Рейтинг ґрунтується на загальній оцінці 12 показників. Кожен показник визначається оцінкою за шкалою від 0 до 10, 0 – низька інтенсивність (стабільний), а 10 – найбільша інтенсивність (найменш стабільний). Україна займає 110 місце із загальною кількістю балів 69. Середні її бали складають 4-6 балів у більшості критеріїв.

19. Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних дослідженнях: показник ступеня демократичності політичної системи (Freedom house Freedom in the world index) Методика обрахунку та місце України у рейтингу

Freedom House (буквальний переклад - Дім Свободи) є незалежною приватною організацією, яка підтримує поширення свободи у світі. Свобода є можливою лише за умови демократичних політичних систем, у яких влада підзвітна власному народові; де панує верховенство права; і де гарантовані свобода вираження думки, зібрань та віросповідання.

У 1978 році соціолог Раймонд Гастил створив дослідницький центр у США – «Freedom House», який щорічно проводить і публікує компаративістський аналіз інституціональних умов забезпечення і виконання основних прав і свобод людини та громадянина. Методологія і методика аналізу рівня свободи, за Раймондом Гастилом, досить проста: вона здійснюється на основі двох складових – списку політичних прав у країні та переліку громадянських свобод. На початку 2010 року «Freedom House» оприлюднила звіт під назвою «Країни перехідного періоду – 2009», в якому йде мова про те, що в колишніх тоталітарних державах, у тому числі і в Україні, виникають помітні тенденції, які не можуть не насторожувати світове співтовариство, до згортання демократичних процесів.

Проаналізувавши даний звіт розвитку демократії за останні десять років, ми бачимо, що Україна здійснювала свої «хвилеподібні» коливання в межах рейтингу між 4 і 5. Слід зазначити, що рейтинг 1 є найвищим рівнем демократії, а 7 – найнижчим. При цьому країна, яка займає позицією в діапазоні рейтингу розвитку демократії від 4,00 до 4,99, вважається країною з перехідним типом правління або змішаним режимом. Виходячи з вищенаведених результатів досліджень, видно, що найнижчий рівень розвитку демократії в Україні було зафіксовано у 2002 році з рейтингом 4,92. Це дає підстави стверджувати, що у 2002 році українська «хвиля» демократизації, що відкочується, набула свого апогею, перебуваючи на межі переходу до когорти країн, які класифікуються як напівавторитарні (5.00-5.99). Найвищий рівень розвитку демократії в Україні було зафіксовано у 2007-2008 роках на рівні рейтингу 4.25, і це є результатом дії другої української хвилі демократизації, що накочується, яка була породжена «помаранчевою» революцією. 

За іншим рейтингу «Freedom House» – Freedom in the World – 2008, що проводиться за такими двома критеріями, як політичні права і цивільні свободи, Україна єдина серед країн колишнього Радянського Союзу була віднесена до країн, які вважаються «вільними». За шкалою вимірювання від 7 (найнижчий рівень свободи) до 1 (найвищий рівень свободи) вона отримала оцінку “3” за рівнем дотримання політичних прав і “2” – за рівнем громадянських свобод. Статус «вільної» Україна отримала в 2006 р.

Крім того у щорічному рейтингу свободи слова "Репортерів без кордонів" Україна опустилася на 42 позиції і зайняла 131 місце, між Іраком (130) і Ізраїльськими територіями (132), нагадаємо, що в 2009 Україна розділила 89 місце разом із Сенегалом.