2. Підготовка поверхонь будівельних конструкцій до облицювання

Поверхні, що підлягають облицюванню, мають бути міцними, су­хими і рівними. Основа не повинна мати відхилень від вертикалі і горизонталі, що перевищують такі допуски:

^ для стін на довжині 2 м — до 3 мм; в усьому приміщенні по ве­ртикалі — до 4 мм, по горизонталі — до 6 мм;

^ для підлог на довжині 2 м — до 4 мм; в усьому приміщенні — до 5 мм.

Для встановлення горизонтальності і вертикальності основи за­стосовують контрольно-вимірювальний інструмент (див. табл. 19.1).

З метою визначення міцності поверхневого шару конструкції ви­конують простукування основи. Глухий звук засвідчує наявність

в ідшарування (рис. 19.2). Усува­ють відшарування за допомогою дробоструминних апаратів згідно з ТУ У 35393180.005, а також за допомогою струменя води, яку подають під тиском до ЗО МП а. За незначних обсягів робіт вико­ристовують бучарди, зубила, ста­леві щітки тощо (рис. 19.3). Трі­щини в поверхні конструкцій розчищають від часточок зруйно­ваного матеріалу також стисне­ним повітрям. Напливи бетону, великих об’ємів розчину видаля­ють електроінструментом типу ИЕ-4207, ручними електричними щітковими шліфувальними ма-

ш инами, ручними свердлильни­ми машинами типу перфоратора фірми BOSCH.

Розчин, який виступає зі швів кам’яного мурування, видаляють за допомогою зубила, скарпеля, шпателя.

Від висолів, іржі, жиру і цвілі поверхні очищають методами і засобами, наведеними в табл. 7.1.

Якщо потрібно облицювати ра­ніше пофарбовану поверхню, слід упевнитись у міцності зчеплення фарби з основою. Для цього пофа­рбовану поверхню за допомогою леза насікають у вигляді сітки з чарунками 2x2 мм. Якщо фарба при цьому відшаровується, її потрібно видалити (рис. 19.4).

Лакофарбові покриття, які мають добре зчеплення з основою, по­трібно обробити грубим наждаковим папером (рис. 19.5), за допомо­гою щітки очистити від пилу й обробити ґрунтовкою Ceresit СТ 17, СТ 16.

Місця, де в процесі експлуатації будівлі з’явилися грибок, мох, очищають щітками, обробляють препаратом СЕ 99 і висушують.

Під час роботи з деякими видами пористих стяжок і сухих штукатурок, коли на основі є тонкий і дуже міцний поверхневий шар або кірка, яка в подальшому може відшаровуватись разом

із прикріпленим шаром штукатурки чи стяжки, стійку поверхню отримують так. Кірку зі стін зішліфовують за допомогою абра­зивного паперу. Підлогу слід обробити машиною для шліфування стяжок. Якщо стяжка забруднена рештками клею, її попередньо обробляють спеціальною ґрунтовкою CN 94.

П ісля виправлення дефектів, а саме видалення відшарувань, бруду, зайвого розчину пошкоджену основу обробляють ґрунтовкою Ceresit СТ 17. Через 3 - 6 год поверхню зашпаровують розчиновою сумішшю, яку вибирають залежно від виду, стану конструкції, її призначення й умов експлуатації.

Усі шви у вологих приміщеннях потрібно загерметизувати залеж­но від ступеня впливу вологи.

Попередньо дефектні місця зволожують водою, а основи з високою вбирною здатністю зволожу­ють багаторазово.

Нерівності до 5 мм і дрібні трі­щини за день перед облицюван­ням можна зашпарувати тим са­мим клейовим розчином, на якому укладатимуть плитку. Більші не­рівності заповнюють шпаклівкою Ceresit СТ 29 (рис. 19.6).

Д ефекти основи заздалегідь обов’язково потрібно проґрунтува- ти препаратом Ceresit СТ 17 (рис. 19.7).