- •Посібник з інформатики і системології
- •Тема 1. Використання текстового процесора Word в практичній роботі фахівця
- •1.1. Теоретична частина
- •1.2. Завдання для виконання лабораторної роботи
- •1.3 Приклад виконання роботи
- •1. Друкування та форматування тексту
- •2. Складання списків та їх форматування Кондитерська фабрика
- •3.Створення таблиці
- •4. Користування об’єктами WordArt
- •5. Створення формул
- •6. Складання блок-схеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Використання табличного процесора ms Excel в практичній роботі фахівця
- •2.1. Теоретична частина
- •2.2. Типи даних ет Excel
- •2.3. Сортування та фільтрація даних
- •2.4. Статистична обробка експериментальних даних на еп Excel (Завдання №1)
- •2.5. Завдання для виконання роботи
- •2.6. Приклад виконання роботи
- •2.7. Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Алгоритмізація фахових задач та їх програмування на мові Pascal for Windows
- •3.1. Алгоритми
- •Фігури блок-схем
- •3.2. Основи програмування на мові Pascal for Windows
- •3.3. Завдання для виконання лабораторної роботи
- •Завдання по темі
- •3.4. Приклад виконання роботи
- •3.5. Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Використання системи MathCad для розв’язування фахових задач
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основи роботи в MathCad
- •1. Визначення змінних та їх результатів
- •4.3. Графічні об’єкти
- •В. Графічний вигляд функції
- •4.4. Символьний режим роботи
- •4.5. Завдання до виконання лабораторних робіт
- •Варіанти завдань
- •Варіанти до завдання 1
- •Варіанти до завдання 2
- •Варіанти до завдання 3
- •Варіанти завдання 4
- •Варіанти до завдання 5
- •4.6. Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •5.1. Завдання до виконання роботи
- •Варіанти завдань
- •5.2. Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розв’язок нелінійних рівнянь та їх систем
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Етапи відокремлення коренів
- •6.3. Способи уточнення коренів
- •6.3.1. Метод половинного ділення (дихотомії)
- •6.3.2. Уточнення коренів методом хорд
- •6.3.3. Уточнення кореня методом дотичних (Ньютона)
- •6.3.4. Ітераційний метод уточнення кореня
- •6.3.5. Система нелінійних рівнянь
- •Варіанти завдань
- •6.4. Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Інтерполяція і апроксимація функцій заданих таблично
- •7.1. Постановка задачі
- •7.2. Інтерполяційний поліном Лагранжа
- •7.3. Табличний метод застосування полінома Лагранжа
- •7.4. Інтерполяційні формули Ньютона
- •Перша інтерполяційна формула Ньютона
- •Друга інтерполяційна формула Ньютона
- •7.5. Обернена інтерполяція
- •Обернена інтерполяція
- •7.6. Апроксимація функцій методом найменших квадратів
- •7.7. Нелінійна апроксимація
- •Експоненціальна апроксимація
- •Варіанти завдань
- •7.9. Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Чисельне диференціювання та інтегрування функцій
- •8.1. Наближене диференціювання
- •8.2. Наближене інтегрування функції
- •Варіанти завдань
- •8.3. Питання для самоконтролю
- •Тема 9: Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь
- •9.1. Загальні поняття
- •9.2. Метод Ейлера
- •9.3. Метод Рунге-Кутта
- •9.4. Інтегрування диференційних рівнянь інструментарієм системи MathCad
- •Функції rkfixed, Bulstoer таRkadapt
- •9.5. Завдання до виконання роботи
- •Варіанти завдань
- •9.6. Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Чисельні методи оптимізації
- •10.1. Постановка задачі
- •10.2. Постановка задачі лінійного програмування
- •10.3. Геометрична інтерпретація злп
- •Графічний розв’язок злп
- •10.4. Симплекс-метод розв’язку злп
- •10.5. Розв’язок злп з допомогою ms Excel
- •Варіанти завдань
- •10.6. Транспортна задача
- •10.6.1. Постановка задачі
- •10.6.2. Метод північно-західного кута
- •10.6.3. Метод найменшої вартості
- •10.6.4. Метод подвійної переваги
- •10.6.5. Метод потенціалів оптимізації опорного плану.
- •Варіанти транспортної задачі
- •10.7. Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Власні значення та власні вектори
- •11.1. Загальні поняття
- •11.2. Власні значення
- •11.3 Власні вектори
- •11.4 Знаходження найбільшого власного числа
- •11.5 Завдання
- •11.6 Питання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 11. Власні значення та власні вектори 158
- •Додаток 1
11.3 Власні вектори
Кожному значенню відповідає нескінченна множина однаково направлених, але різної довжини власних векторів. Всі вони можуть бути визначені із матричного рівняння .
Щоб виділити із множини таких векторів один з них, необхідно для нього задати одну із координат.
Для розглянутого прикладу при маємо:
.
Задамося і розділимо досліджуване матричне рівняння на субматриці:
.
Отже, власний вектор, що відповідає власному значенню має координати
.
Перевіримо:
.
Для маємо рівняння:
.
Задаючи , маємо:
.
Отже, другий власний вектор має координати
.
Перевіряємо:
.
Для одержуємо аналогічним способом третій власний вектор матриці А:
Перевіряємо:
.
Невелика розбіжність в третьому знаці результату з’явилася за рахунок роботи з неточними числами.
11.4 Знаходження найбільшого власного числа
При аналізі технічних систем часто досить знати не всі власні значення і відповідні до них власні вектори, а лише деякі з них. Наприклад, в задачі про коливання балки найбільший практичний інтерес становить перша частота коливань, а в задачі про напружений стан у точці деформованого пружного тіла бажано знати лише значення найбільшого головного напруження, яке відповідає найбільшому власному значенню напружень . В такій постановці мова йде про часткову проблему власних значень. Для її розв’язання ефективними є ітераційні методи.
Ітераційний процес відшукання найбільшого власного значення випливає із системи рівнянь:
(11.1)
Якщо декілька разів повторити операцію множення АХ, то результуючий вектор буде збільшуватись в основному за рахунок найбільшого по модулю . Якщо на деякій ітерації взяти відношення відображеного вектора до попереднього, то це і буде наближене значення .
Застосуємо цей метод для одержання попереднього прикладу. Візьмемо за первісний вектор .
1. .
2.
.
3.
.
Тобто уже на третій ітерації, з точністю три знаки після коми, ми одержали найбільше власне значення матриці. Така швидка збіжність пояснюється тим, що в нашому прикладі значно більша за та .
Для одержання найменшого власного значення матричний вираз (11.1) помножимо зліва на :
звідки
.
Тобто маємо такий же ітераційний процес, але з оберненою матрицею А.
11.5 Завдання
В таблиці вибрати варіанти матриці А, одержати для неї та для її матриці власні числа та власні вектори. Впевнитися, що модулі матриці мають величину меншу за 1. Для матриці А знайти та .
Варіанти завдань
Варіант |
Система рівнянь |
Варіант |
Система рівнянь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад виконання .