2 Розрахунок огороджуВальних конструкцій

1. Розрахунок зовнішніх стін

Виконаємо розрахунок опору теплопередачі зовнішніх стін будівлі, що реконструюється, та підберемо оптимальну товщину утеплювача (пінополістирол [2, дод.3] з коефіцієнтом теплопровідності _ут=0,05Вт/м·С) і коефіцієнтом паропроникності ₁=0,045 мг/(м^.год^.Па) для досягнення нормативного опору теплопередачі. З [2, дод.3] для умов експлуатації „Б” вибираємо теплотехнічні характеристики будівельних матеріалів та розраховуємо їх термічні опори.

Визначаємо термічний опір штукатурки з вапняно-піщаного розчину товщиною ₁=10мм, коефіцієнтом теплопровідності ₁=0,814 Вт/(м·С) і коефіцієнтом паропроникності ₁=0,12 мг/(м ^. год ^. Па):

. (2.1.1)

Те ж для силікатної цегли товщиною ₁=450мм, коефіцієнтом теплопровідності ₂=0,871Вт/(м·С) і коефіцієнтом паро проникності ₁=0,105 мг/(м ^. год ^. Па):

. (2.1.2)

Рисунок 2.1.1 – Будова стіни не реконструйованої будівлі: 1 – штукатурка вапняно-піщана; 2– цегла силікатна.

В розрахунку для будівництва, що реконструюється і яке знаходиться в I-й температурній зоні нормативний опір теплопередачі при t_в=21^◦С і R_^ВП=2,2 [1, дод.И] визначаємо за формулою:

, (2.1.3)

де t_в – розрахункова температура внутрішнього повітря, С; R_^ВП – нормативний опір теплопередачі захисних конструкцій при розрахунковій температурі внутрішнього повітря 18С, який приймається залежно від типу конструкції та температурного району будівництва [1, дод. И], м²К/Вт.

Рисунок 2.1.2 – Схема утеплення зовнішньої стіни будівлі пінополістиролом з вентильованим фасадом та захисним екраном після проведення реконструкції: 1 – стіна; 2 – теплоізоляція (пінополістирол); 3 – захисний екран; 4 – елемент кріплення; 5 – вентильований повітряний прошарок (50мм); 6 – вертикальний профіль з корозієстійкого металу; 7 – дюбель; 8 – гвинти-саморізи.

Тоді рахуємо необхідний опір теплопередачі утеплювача:

(2.1.4)

де – опір теплосприймання внутрішньої поверхні стіни; – опір тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни; – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції [2, табл. 4]; – коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції [2, табл. 6].

Необхідна товщина шару утеплювача:

(2.1.5)

Приймаємо товщину утеплювача

Тоді загальна товщина стіни складатиме:

(2.1.6)

Звідси, перерахуємо термічний опір для товщини шару утеплювача :

(2.1.7)

Загальний термічний опір зовнішньої огороджувальної конструкції, :

(2.1.8)

Оскільки фактичний термічний опір більший за нормативний, тобто , то вимога вважається виконаною.

Визначаємо теплову інертність стіни:

, (2.1.9)

де – термічний опір і-го шару огороджувальної конструкції; – коефіцієнт тепло засвоєння матеріалу і-го прошарку за 24 год.

(2.1.10)

З табл.5 [СНиП II-3-79] D>7, тобто стіна великої інерційності, тому за розрахункову температуру зовнішнього повітря приймаємо температуру найбільш холодної п’ятиденки: =-21С. Звідси, для подальшого теплотехнічного розрахунку будівлі будемо використовувати температуру зовнішнього повітря