3. Інноваційна діяльність підприємства

Інновація – кінцевий результат інноваційної діяльності, що знайшов втілення у практиці економічної діяльності (комерціалізувався).

Інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Інновація є комплексним процесом, що включає:

1. розробку і створення новизни

2. практичне впровадження

3. виведення на ринок

4. розповсюдження (дифузію) на ринку і в сфері виробництва.

Інновації бувають базові, покращувальні, псевдоінновації.

За масштабністю і силою впливу інновації бувають локальні (окремі) та глобальні (великомасштабні). Локальні інновації ведуть переважно до прогресивних перетворень у діяльності підприємств і справляють відповідний вплив на ефективність їхнього функціонування. Глобальні інновації є здебільшого принципово новими, які значно підвищують технічний і організаційний рівень виробництва в цілому, забезпечують економічний і соціальний розвиток суспільства.

Залежно від сфери застосування наукових здобутків розрізняють такі види інновацій:

• продуктові — нові продукти, засоби виробництва;

• техніко-технологічні — нові технології виробництва існуючих товарів (послуг), джерела енергії, матеріали;

• організаційні — нові методи й форми організації діяльності підприємств;

• економічні — нові методи господарського управління через функції прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;

— соціальні — різні форми активізації людського чинника, зокрема підвищення рівня професійної підготовки персоналу підприємства, поліпшення умов праці та охорона здоров'я людей.

Показники економічної ефективності інновацій:

1. Сумарний економічний ефект = Економічний результат від впровадження інновації (дохід) – Витрати на інновацію.

2. Приріст прибутку від виробництва продукції:

3. Рівень рентабельності додаткових витрат.