3. Вимоги до змісту магістерської роботи

Зміст. Подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків та розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ. Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження (приклад у додатку Е).

У вступі обґрунтовується:

- актуальність теми;

- мета і задачі дослідження (рішення яких необхідно для поставленої мети);

- об'єкт та предмет дослідження;

- розкриваються методи дослідження.

Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висловлення актуальності не повинно бути багатослівним, досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. Відображається стан розробки проблеми в науково - дослідницькій літературі з посиланням на вітчизняних та зарубіжних вчених.

Мета і завдання дослідження.

Дослідження - це цілеспрямоване та належним чином організоване вивчення об'єкта.

Формулюють мету робити і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета дослідження - це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуть в процесі роботи. Мета повинна бути реалістичною і конкретною, досяжною, досить значущою, орієнтованою на результат.

Метою дослідження є виявлення, витлумачення, оцінювання та використання притаманних об'єкту рис, властивостей, законів та закономірностей, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на суб'єкта та інші об'єкти. Знання позитивно впливу об'єкта, що досліджується, необхідне для найповнішого використання цього впливу, а знання негативного впливу потрібне для того, щоб можна було обмежити цей згубний вплив, попередити чи запобігти його дії або просто пристосуватись до нього, якщо ні запобігти, ні обмежити цей вплив неможливо.

Завдання роботи - локальні комплекси цілеспрямованих і взаємопов'язаних дій досягнення мети. Завданням будь-якого дослідження є встановлення істини, тобто отримання таких знань про об'єкт, які відображають його сутнісні властивості. Систему наукових знань про шляхи, методи, засоби та інструменти пізнання істини називають методологією науки.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і метод дослідження, як категорія наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Тобто, те, на що спрямовується дослідження, називається об'єктом.

Те, заради чого здійснюється дослідження, називається предметом.

Методи дослідження

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визнаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дає змогу пересвідчитись у логічності саме цих методів.

За умови участі магістранта в науково - практичних конференціях різного рівня, обговорення результатів магістерської роботи на засіданнях навчально-методичних комісій (циклових комісій тощо), на нарадах різного рівня, ця інформація подається в такому структурному компоненті як «Апробація результатів дослідження».

3.3. Орієнтовна тематика магістерських робіт

Інформаційно-аналітичне забезпечення системою

національних рахунків (СНР) управлінських рішень стосовно економічного розвитку та конкурентоспроможності економіки України

1. Методологічні проблеми організації макроекономічного рахівництва в Україні.

2. Особливості та значення секторального аналізу економіки України.

3. Статистичний аналіз пропорцій та результатів економічної діяльності за секторами й галузями економіки.

4. Статистичний аналіз взаємозв’язку рахунків утворення, розподілу, й перерозподілу доходів в економіці.

5. Статистичний аналіз економічного циклу як кумулятивного процесу в СНР.

6. Статистичний аналіз взаємозв’язку секторів у системі національних рахунків.

7. Концепція чинників виробництва та концепція первинних доходів й їх значення в формуванні та розвитку СНР.

8. Статистичний аналіз рахунку виробництва щодо методології визначення його балансуючої статті.

9. Статистичний метод обґрунтування програм регіонального розвитку України.

10. Статистичні методи моделювання в прогнозуванні розвитку екологічних систем.

11. Статистична оцінка перспектив економічного розвитку регіонів України.

12. Статистичний аналіз ролі іноземних джерел інвестування вітчизняної економіки в забезпеченні економічного розвитку.

13. Статистичний аналіз формування обсягу і структури кінцевого споживання в економіці.

14. Статистичний аналіз джерел фінансування нагромадження національного майна.

15. Статистичне моделювання міжгалузевих зв’язків на основі методології СНР.

16. Статистичний аналіз обліку потоків доходів з «іншим світом».

17. Особливості статистичного аналізу рахунку вторинного розподілу первинних доходів.

18. Порівняльний міжрегіональний аналіз результатів економічної діяльності.

19. Статистичний аналіз витрат на кінцеве споживання домогосподарств.

20. Порівняльний статистичний аналіз соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності України з іншими країнами

21. Статистичний аналіз секторальних витрат на кінцеве споживання за методологією СНР.

22. Комплексний аналіз ефективності суспільного виробництва на засадах методології системи національних рахунків.

23. Аналітичні можливості Системи національних рахунків в визначенні національного багатства та напрямків його зростання.