Основні правила проведення артикуляційної гімнастики

1.      Артикуляційні вправи повинні проводитися щоденно, протягом 5 хв. 

2.     Кожну вправу дитина повинна повторювати 5-10 разів.

3.      Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутися у вихідне положення.

4.      Під час роботи перед дзеркалом потрібно стежити за тим, щоб у дитини працювали лише ті м'язи, що тренуються у даній вправі. Шия і плечі повинні бути ненапруженим.

5.      Під час виконання вправи доцільно використовувати свою долоню та долоню дитини для імітації рухів язика.

6.      Кожну вправу дитина повинна виконувати повільно, ритмічно й чітко, рахуючи  подумки або під лічбу дорослого.

7.      Гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.

14. Методика развития фонематического восприятия

Предлагаю вашему вниманию этапы развития фонематического восприятия

1. Развитие неречевого слуха.

На этом этапе проводятся упражнения на различение неречевых звуков. Такие упражнения способствуют развитию слуховой памяти и слухового внимания, без чего невозможно научить ребёнка вслушиваться в речь окружающих и дифференцировать фонемы. В это время работает физический слух.

Упражнения включают задания на распознание:

• звучащих инструментов (губная гармошка, свисток, дудочка);

• звучащих предметов (крупа в коробках, погремушки, шелест листьев, шуршание бумаги);

• действий предметов (хлопанье, скрип, свист, стуки, звуки транспорта).

Проводятся игры на узнавание товарищей, голосов других людей, мелодий.

2. Развитие речевого слуха.

• Различение одинаковых слов, фраз, звукокомплексов и звуков по высоте, силе и тембру голоса

• Различение слов, близких по звуковому составу

• Дифференциация слогов

• Дифференциация фонем

3. Развитие навыка элементарного звукового анализа и синтеза.

Этот этап имеет определённую последовательность:

• Определение количества слогов в словах разной сложности

• Выделение в звуковом потоке гласного, затем согласного звука

• Выделение из слога гласного, затем согласного звука

• Выделение первого и последнего звука в слове

• Выделение слова с предложенным звуком из группы слов или из предложения

• Определение места, количества, последовательности звуков в слове

• Творческие задания (например, придумать слова с заданными звуками)

Безусловно, для достижения положительного результата необходимо создание единого коррекционно–образовательного пространства, когда над речью работает коллектив единомышленников (логопед – родитель – учитель), каждый из которых заинтересован в успехе работы и постоянно находится во взаимодействии с остальными.

15. Розкрити способи та прийоми постановки звуків «с», «с’».

Звук «с»

Спосіб за наслідуванням.

Прийом:

Перед дзеркалом в індивідуальній роботі пропонуємо дитині вимовляти звук «ф» просунувши між губами кінчик язика. Намагатися дути на кінчик язика. Отримуємо міжзубну вимову звука.

!!! Верхньою губою направляють струмінь видихуваного повітря на кінчик язика. При цьому кінчик язика лежить на нижній губі і не виходить за межі губ.

Спосіб змішаний.

Прийоми:

1. Пересуваємо кінчик язика між різцями. Не змикаючи губи, а притискаючи їх до різців пропонуємо в такому положенні дути на кінчик язика, який знаходиться на нижніх різцях, а з верхніми утворюють вузьку щілину. Якщо верхня губа відтопирюється, то вказівним пальцем у горизонтальному положенні або у формі кочерги притискаємо верхню губу до різців і тільки потім акцентуємо увагу дитини на міжщілинні між верхніми різцями та краєм язика. Отримуємо міжзубну вимову звука.

2. Дитині пропонуємо губи притиснути до різців у формі оскалу, при цьому зменшується відстань між різцями рухом долоні за підборіддям. При цьому просимо дитину сховати кінчик язика за нижні різці. При цьому отримуємо нижню вимову звука.

! Під час спроб вимовити звук на будь-якому етапі постійно звертати увагу, що дути потрібно на кінчик язика, контролювати потік видихуваного повітря доцільно тильною стороною долоні піднесеною до рота.

3. Запропонувати дитині губи притиснути до різців у формі оскалу, кінчик язика заховати за нижні різці, залишити мінімальну відстань між різцями. Потім для отримання свисту характерного для звука «с», переднім краєм тупої зубочистки прокладаємо легким натисканням посередині переднього края язика рівчачок. Довжина рівчажка варіюється в залежності від акустичного ефекту. Маємо отримати правильну вимову звука «с», проводимо маніпуляції декілька разів.

Звук «с’»

Спосіб за наслідуванням.

Прийоми:

1. Попросити дитину розслабити губи і посміхнутися під час вимови звука «с».

2. Звук «с» вводити в склади типу: сі, ся, сю.