Рівень використання, виробничої потужності – вимірюється коефіцієнтом її використання як відношення фактичного випуску продукції до максимально можливого.

Розвиток, технічний – процес удосконалення техніки, технології, виробів, що випускаються, послуг (видів обробки) і професійних можливостей | кадрів з метою інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності і якості продукції.

Розмір підприємства – комплексна економічна характеристика, що кількісно виміряється середньорічною чисельністю промислово-виробничого персоналу, середньорічною вартістю основних виробничих фондів, річним обсягом виробництва продукції, розміром доходу.

Розцінка відрядна – розмір оплати праці за вироблення одиниці продукції, визначеної як добуток годинної ставки на норму часу на операцію (деталь).

Ряд параметричний – група виробів або матеріалів, що характеризуються єдністю призначення й спільністю технологічних процесів виготовлення.

С

Спеціалізація – відділення виробництва певного продукту, або його частини, або певних стадій виробництва, тобто виготовлення однорідної продукції, виконання однорідних робіт.

Собівартість продукції – виражені в грошовій формі витрати матеріальних, трудових і грошових (фінансових) ресурсів на її виробництво й реалізацію.

Т

Тарифна система – сукупність тарифної сітки, тарифних ставок, переліків загальних (наскрізних) професій робітників та службовців з віднесенням їх до певних розрядів, переліку керівників і фахівців бюджетних організацій із вказівкою діапазонів розрядів тарифної сітки, а також тарифно-кваліфікаційних характеристик, заданих у тарифно-кваліфікаційних довідниках професій.

Тарифна сітка – це сукупність тарифних коефіцієнтів (коефіцієнтів складності праці), що визначають співвідношення в оплаті праці різної складності.

Тарифна сітка, діапазон – співвідношення тарифних ставок крайніх розрядів сітки.

Тарифна ставка – головний елемент тарифної системи, що являє собою розмір оплати праці працівника за одиницю часу (годину, день, місяць). Розмір місячної тарифної ставки робітників та службовців загальних (наскрізних) професій визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

Технічний рівень – сукупність техніко-експлуатаційних характеристик товару: надійність, довговічність, ремонтопридатність, продуктивність, патентна чистота.

Термін (строк) окупності – період часу, за який інвестиції або капіталовкладення вертаються інвесторові у вигляді чистого прибутку, грошового потоку.

Трудомісткість – витрати живої праці на виробництво натуральної одиниці продукції (машини, приладу, системи тощо).

Трудомісткість технологічна – витрати праці основних робітників, незалежно від системи оплати праці, які беруть участь безпосередньо в процесі виробництва.

Трудомісткість обслуговування виробництва – витрати праці допоміжних робітників.

Трудомісткість виробнича – витрати праці всіх робітників, зайнятих на підприємстві.

Трудомісткість управління – витрати праці управлінського персоналу;

Трудомісткість повна – витрати праці всіх категорій працюючих.

Ф

Фондовіддача – показник, що вимірює обсяг випуску товарної (валової) продукції, виробленої на кожну гривню вартості основних виробничих фондів.

Фондомісткість – показник, що вимірює витрати основного капіталу, фактично витрачені (необхідні) на кожну гривню випуску товарної (валової) продукції; величина, зворотна фондовіддачі.

Фондоозброєність праці – вартість основаних фондів, що припадає на одного працюючого (робітника). Оцінює рівень технічної оснащеності виробництва, його автоматизації.

Фонд робочого часу – розрахункова або фактична кількість годин роботи встаткування, працюючих протягом певного періоду: зміни, неділі, місяця, картала, року.

Ц

Ціна – це грошова сума, що стягується за конкретний товар

Ціна індикативна – встановлюється державними органами, обов’язкова до використання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладанні й здійсненні зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Ціна ринкова – ціна, по якій іде купівля-продаж на даному ринку. Встановлюється як ціна рівноваги, що утвориться при зіставленні цін попиту та пропозиції на конкретний товар.

Ціна споживання – сукупні витрати споживача, пов’язані з купівлею й експлуатацією машинотехнічної продукції. Включає балансову вартість техніки і сумарні експлуатаційні витрати споживача:

Оптова (гуртова) ціна – це ціна за товар (послуги) при продажі його (їх) великими партіями (оптом) торговельним і промисловим підприємствам і торгуючим організаціям, що доводяться на одиницю продукції.

Ціна роздрібна – установлюється при продажі товару й послуг індивідуальному споживачеві.

Ціна на продукцію, договірна – вартість роботи, за якої виготовлювач (підрядник) згодний виготовити об’єкт замовлення

Ціна розрахункова – попередня, прогнозована ціна, що повинна зіставлятися із цінами фірм-конкурентів. В процесі переговорів й узгодження цін коректується так, щоб в остаточному підсумку забезпечувати прийнятну ціну для виробника техніки.

Цінова політика підприємства – сукупність економічних і організаційних мір, що спрямовані на досягнення за допомогою цін кращих результатів господарської діяльності, на забезпечення стійкого збуту, одержання достатнього прибутку.

Ціноутворення – процес формування рівнів, структури, динаміки цін з метою забезпечення суспільного виробництва темпами й пропорціями, які відповідають вимогам законів розвитку економіки в конкретному періоді часу.

Ч

Чинники зниження собівартості продукції , типові – причини, що обумовлюють зменшення витрат на виробництво продукції: підвищення технічного рівня виробництва; удосконалення організації виробництва й праці; зміна обсягу й структури продукції;

Чинники росту продуктивності праці, типові – структурні зрушення у виробництві, підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання керування, організації виробництва і праці, зміна обсягу виробництва продукції, введення в дію й освоєння нових підприємств.

Я

Якість – сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачені потреби.

Навчальне видання