Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LPZ_Inzhenerna_geodeziya.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Завдання 4. Користуючись топографічною картою у-34-37-в-в /Снов/ масштаба 1:25000 визначити географічні координати точки із відомими прямокутними координатами (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Прямокутні координати

Точка,

Географічні координати

 

X, км

Y, км

квадрат

В, широта

L, довгота

1.

6 065,120

4 310,720

 

 

 

2.

6 073,430

4 308,550

 

 

 

3.

6 067,740

4 308,395

 

 

 

4.

6 071,500

4 310,705

 

 

 

5.

6 065,305

4 310,600

 

 

 

6.

6 070,665

4 307,605

 

 

 

7.

6 072,200

4 308,700

 

 

 

8.

6 069,525

4 314,295

 

 

 

9.

6 073,145

4 308,895

 

 

 

10.

6 068,995

4 309,545

 

 

 

11.

6 065,360

4 310,775

 

 

 

12.

6 072,210

4 313,140

 

 

 

13.

6 069,970

4 307,775

 

 

 

14.

6 067,070

4 313,405

 

 

 

15.

6 071,875

4 312,965

 

 

 

Практичне заняття № 3 тема. Орієнтування ліній (кути напрямів) (2 год)

Мета: ознайомитися з різноманіттям кутів орієнтування, отримати навички переведення одних кутів орієнтування в інші.

Питання для обговорення

  1. Азимути та дирекційні кути, румби, звязок між ними.

  2. Перехід від азимутів до румбів.

  1. Зближення меридіанів. Магнітне схилення.

Практичні завдання

Завдання 1. За відомим дійсним азимутом Аіст.= 153°16¢ (328°43¢) і схиленням магнітної стрілки (магнітним схиленням) d=+2°15¢ (-1°47¢) обчислити магнітний азимут Аm (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Аіст.

d

Аm

Аіст.

d

Am

1.

153°16¢

+2°15¢

 

328°43¢

-1°47¢

 

2.

307°42¢

-2°47¢

 

101°32¢

-0°36¢

 

3.

254°59¢

+0°34¢

 

64°20¢

+1°26¢

 

4.

42°19¢

+2°35¢

 

351°08¢

+0°21¢

 

5.

97°47¢

-1°51¢

 

280°32¢

-2°43¢

 

6.

135°45¢

-1°56¢

 

30°41¢

-3°08¢

 

7.

348°02¢

+1°59¢

 

265°58¢

+0°57¢

 

8.

214°32¢

-1°45¢

 

78°12¢

-2°31¢

 

9.

65°38¢

+1°56¢

 

120°09¢

+1°06¢

 

10.

189°06¢

-2°27¢

 

351°36¢

-2°22¢

 

11.

11°54¢

-1°31¢

 

215°52¢

+1°53¢

 

12.

298°12¢

+2°12¢

 

42°49¢

-0°40¢

 

13.

356°09¢

-1°38¢

 

275°57¢

+1°08¢

 

14.

131°11¢

-3°47¢

 

278°31¢

+2°48¢

 

15.

76°34¢

+2°12¢

 

354°21¢

-1°49¢

 

 

Завдання 2. За відомим дирекційним кутом a=251°34¢ (131°12¢) і зближенням меридіанів g=-2°45¢ (-0°54¢) знайти істинний (географічний) азимут Аіст. (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

a

g

Аіст.

a

g

Аіст.

1.

251°34¢

-2°45¢

 

131°12¢

-0°54¢

 

2.

21°32¢

+1°54¢

 

311°57¢

-1°58¢

 

3.

353°07¢

-1°32¢

 

206°41¢

+1°21¢

 

4.

124°52¢

+2°32¢

 

87°15¢

-1°56¢

 

Продовження таблиці 3.2

a

g

Аіст.

a

g

Аіст.

5.

65°35¢

-0°43¢

 

346°48¢

+1°34¢

 

6.

201°02¢

-2°32¢

 

89°31¢

-2°12¢

 

7.

12°36¢

+2°49¢

 

231°52¢

+1°46¢

 

8.

359°22¢

-2°58¢

 

131°43¢

-0°58¢

 

9.

131°01¢

-1°03¢

 

76°23¢

-3°02¢

 

10.

45°16¢

+1°52¢

 

341°07¢

-1°18¢

 

11.

306°51¢

+0°35¢

 

202°51¢

+3°54¢

 

12.

178°26¢

-2°37¢

 

32°48¢

+1°49¢

 

13.

292°43¢

+2°25¢

 

103°08¢

-2°17¢

 

14.

66°08¢

+1°57¢

 

357°12¢

-1°23¢

 

15.

321°05¢

-0°41¢

 

108°47¢

+0°57¢

 

Завдання 3. За відомим істинним (географічним) азимутом Аіст.=356°43¢ (103°45¢) і поправкою на зближення меридіанів g=-2°14¢ (-1°51¢) знайти дирекційний кут a (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

Аіст.

g

a

Аіст.

g

a

1.

356°43¢

-2°14¢

 

103°45¢

-1°51¢

 

2.

23°06¢

+1°55¢

 

31°58¢

+1°08¢

 

3.

237°05¢

-1°32¢

 

320°32¢

-2°31¢

 

4.

171°39¢

+1°56¢

 

135°37¢

+2°12¢

 

5.

89°02¢

-2°14¢

 

23°48¢

-2°04¢

 

6.

141°36¢

-0°41¢

 

257°27¢

-2°38¢

 

7.

270°41¢

+1°52¢

 

198°39¢

+0°32¢

 

8.

53°28¢

-1°39¢

 

354°21¢

-1°07¢

 

9.

340°45¢

+2°24¢

 

295°16¢

+0°48¢

 

10.

21°38¢

-1°31¢

 

13°40¢

-1°57¢

 

11.

191°40¢

+2°08¢

 

176°26¢

-2°14¢

 

12.

327°25¢

+1°48¢

 

253°35¢

-1°23¢

 

13.

125°39¢

-0°54¢

 

161°08¢

+2°09¢

 

14.

351°12¢

+1°43¢

 

280°31¢

-2°38¢

 

15.

266°13¢

-1°56¢

 

63°16¢

+1°50¢

 

 

Завдання 4. За прямим азимутом Апр.=143°06¢ (31°08¢; 348°12¢) обчислити обернений азимут Аоб. (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Апр.

Аоб.

Апр.

Аоб.

Апр.

Аоб.

1.

143°06¢

°¢

31°08¢

°¢

348°12¢

°¢

2.

311°56¢

°¢

136°42¢

°¢

24°54¢

°¢

3.

271°24¢

°¢

169°28¢

°¢

178°05¢

°¢

4.

54°41¢

°¢

334°17¢

°¢

241°52¢

°¢

5.

152°35¢

°¢

89°21¢

°¢

89°46¢

°¢

6.

12°10¢

°¢

357°21¢

°¢

301°17¢

°¢

7.

155°25¢

°¢

340°43¢

°¢

208°42¢

°¢

8.

272°51¢

°¢

31°01¢

°¢

54°38¢

°¢

9.

68°12¢

°¢

321°18¢

°¢

160°41¢

°¢

10.

259°21¢

°¢

46°35¢

°¢

318°37¢

°¢

11.

11°08¢

°¢

308°08¢

°¢

129°18¢

°¢

12.

179°32¢

°¢

34°52¢

°¢

285°35¢

°¢

13.

357°08¢

°¢

208°39¢

°¢

79°02¢

°¢

14.

43°19¢

°¢

248°55¢

°¢

167°14¢

°¢

15.

292°45¢

°¢

76°36¢

°¢

358°52¢

°¢

 

Завдання 5. За відомим дирекційним кутом a=135°41¢ (354°12), схиленням магнітної стрілки (магнітним схиленням) d=-3°54¢ (-1°24¢) і зближенням меридіанів g=+2°02¢ (-3°41¢) знайти географічний (істинний) Аіст. та магнітний Аm азимути (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5

a

d

g

Аіст.

Аm

a

d

g

Аіст.

Am

1.

135°41¢

-3°54¢

+2°02¢

 

 

354°12¢

-1°24¢

-3°41¢

 

 

2.

348°54¢

+3°37¢

-0°59¢

 

 

23°41¢

+0°58¢

+2°39¢

 

 

3.

45°49¢

-2°43¢

+2°32¢

 

 

203°48¢

-2°45¢

+3°02¢

 

 

4.

143°31¢

+2°43¢

-3°15¢

 

 

196°45¢

+1°07¢

-1°55¢

 

 

5.

257°02¢

-0°54¢

-0°38¢

 

 

302°14¢

+2°49¢

-0°38¢

 

 

6.

342°25¢

+1°54¢

+2°30¢

 

 

296°05¢

-0°40¢

+2°52¢

 

 

7.

197°44¢

-0°43¢

+0°32¢

 

 

65°30¢

+2°11¢

-2°54¢

 

 

8.

51°09¢

+4°21¢

-2°46¢

 

 

275°42¢

+1°21¢

+3°04¢

 

 

9.

128°58¢

-2°53¢

-0°57¢

 

 

79°04¢

-2°54¢

-1°55¢

 

 

10.

304°06¢

-2°34¢

+1°39¢

 

 

351°39¢

-0°43¢

+2°26¢

 

 

11.

83°42¢

+3°07¢

-1°51¢

 

 

155°48¢

+2°11¢

-1°40¢

 

 

12.

265°51¢

-0°32¢

+0°32¢

 

 

231°57¢

-0°38¢

+2°19¢

 

 

13.

26°25¢

-2°17¢

-1°58¢

 

 

21°24¢

+2°14¢

-1°36¢

 

 

14.

338°29¢

+1°43¢

-3°10¢

 

 

320°06¢

-1°45¢

+2°21¢

 

 

15.

345°14¢

-0°54¢

-2°09¢

 

 

145°56¢

+1°22¢

-2°54¢

 

 

 Завдання 6. Знайти (таблиця 3.6) румб за даним істинним азимутом Аіст.=267°43¢ (103°21¢; 89°37¢).

Таблиця 3.6

Аіст.

r

Aіст.

r

Аіст.

r

1.

267°43¢

 

103°21¢

 

89°37¢

 

2.

351°28¢

 

250°33¢

 

130°11¢

 

3.

27°48¢

 

131°48¢

 

323°23¢

 

4.

96°54¢

 

198°35¢

 

147°58¢

 

5.

203°21¢

 

332°57¢

 

87°12¢

 

6.

315°58¢

 

58°32¢

 

255°41¢

 

7.

12°40¢

 

219°23¢

 

356°28¢

 

8.

145°09¢

 

302°53¢

 

62°36¢

 

9.

97°42¢

 

257°41¢

 

21°43¢

 

10.

285°24¢

 

141°28¢

 

180°28¢

 

11.

351°04¢

 

57°46¢

 

268°19¢

 

12.

30°58¢

 

313°13¢

 

200°41¢

 

13.

214°31¢

 

18°31¢

 

176°37¢

 

14.

174°40¢

 

293°47¢

 

85°04¢

 

15.

69°35¢

 

251°11¢

 

351°47¢

 

 Завдання 7. За вказаним румбом r=ПнЗх:65°13¢ знайти географічний (істинний) азимут Аіст. (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

r

Аіст.

r

Аіст.

r

Аіст.

1.

ПнЗх:65°13¢

 

ПдЗх:°75¢37

 

ПдСх:21°53¢

 

2.

ПдСх:54°12¢

 

ПнЗх:9°45¢

 

ПнСх:89°03¢

 

3.

ПдЗх:81°51¢

 

ПнСх:25°58¢

 

ПдСх:47°39¢

 

4.

ПнСх:21°16¢

 

ПдЗх:4°31¢

 

ПдСх:8°55¢

 

5.

ПнЗх:79°52¢

 

ПнСх:14°07¢

 

ПдЗх:68°41¢

 

6.

ПдЗх:4°43¢

 

ПнЗх:79°18¢

 

ПнСх:18°13¢

 

7.

ПнСх:31°17¢

 

ПдЗх:12°50¢

 

ПдСх:56°21¢

 

8.

ПнЗх:43°29¢

 

ПнСх:43°50¢

 

ПдЗх:6°42¢

 

9.

ПдСх:14°30¢

 

ПдЗх:62°15¢

 

ПнЗх:31°56¢

 

10.

ПнСх:88°47¢

 

ПнЗх:10°40¢

 

ПдСх:45°14¢

 

11.

ПнЗх:40°23¢

 

ПдСх:68°12¢

 

ПдЗх:70°08¢

 

12.

ПдЗх:11°36¢

 

ПдСх:55°49¢

 

ПнЗх:14°56¢

 

13.

ПнЗх:36°25¢

 

ПнСх:83°32¢

 

ПдЗх:87°28¢

 

14.

ПдСх:20°46¢

 

ПдЗх:56°29¢

 

ПнСх:78°15¢

 

15.

ПнСх:39°10¢

 

ПдЗх:7°38¢

 

ПнЗх:49°30¢

 

 

Завдання 8. Знайти на карті точку В, якщо із точки А (висота 198,4 у квадраті 7009) на неї дирекційний кут a=100°48¢, а відстань l=1810 м (таблиця 3.8).

Таблиця 3.8

Точка А

На точку В

Точка В, кв.

Точка А

На точку В

Точка Б

 

 

a

l, м

 

 

a

l, м

 

1.

198,4 (7009)

100°48¢

1810

 

198,4 (7009)

247°30¢

1575

 

2.

147,0 (6612)

112°36¢

1940

 

212,8 (6812)

221°36¢

1680

 

3.

166,2 (6711)

113°54¢

1800

 

197,1 (6508)

98°24¢

1920)

 

4.

193,6 (7111)

63°18¢

1725

 

171.3 (6713)

301°36¢

1310

 

5.

160,6 (6611)

167°24¢

1690

 

159,7 (6411)

291°48¢

1400

 

6.

194,9 (7110)

324°06¢

1870

 

150,2 6711)

130°12¢

1760

 

7.

153,0 (6412)

64°18¢

1575

 

160.6 (6611)

220°12¢

1920

 

8.

157,6 (7209)

319°24¢

1260

 

194,2 (6810)

91°24¢

1805

 

9.

171,3 (6713)

227°30¢

1630

 

152,7 (6613)

234°48¢

1330

 

10.

156,9 (6511)

313°12¢

1100

 

186,1 (6608)

117°54¢

1900

 

11.

127,7 (6709)

127°42¢

1470

 

152,7 (6613)

234°48¢

1330

 

12.

178,1 (6610)

68°48¢

1765

 

213,8 (6812)

99°48¢

1865

 

13.

117,0 (7308)

281°48¢

1925

 

150,2 (6711)

130°24¢

1760

 

14.

152,7 (6613)

213°42¢

1675

 

212.8 (6812)

211°42¢

1680

 

15.

143,0 (6613)

226°48¢

1715

 

198,4 (7009)

100°48¢

1815

 

 

Завдання 9. Знайти на карті точку В, якщо із точки А (висота 157,6 у квадраті 7209 на неї істинний (географічний)азимут Аіст.=317°00¢, відстань l=1260 м (таблиця 3.9).

Таблиця 3.9

Точка А

На точку В

Точка

Точка А

На точку В

Точка В,

 

 

Аіст.

l, м

В, кв.

 

Аыст.

l, м

кв

1.

157,6 (7209)

317°00¢

1260

 

143,0 (6613)

224°24¢

1710

 

2.

160,6 (6611)

165°00¢

1690

 

150,2 (6711)

127°48¢

1760

 

3.

147,0 (6612)

110°06¢

1940

 

159, (6411)

289°24¢

1405

 

4.

198,4 (7009)

98°24¢

1810

 

171,3 (6713)

299°06¢

1315

 

5.

186,1 (6608)

115°30¢

1900

 

197,1 (6508)

96°00¢

1915

 

6.

152,7 (6613)

232°24¢

1330

 

212,8 (6812)

209°06¢

1675

 

7.

194,2 (6810)

89°00¢

1805

 

152,7 (6613)

211°18¢

1670

 

8.

160,6 (6611)

217°48¢

1920

 

117,0 (7308)

279°24¢

1920

 

9.

108,1 (6814)

277°24¢

1860

 

171,8 (6610)

66°24¢

1760

 

10.

160,6 (6611)

169°48¢

1690

 

127,7 (6709)

125°18¢

1465

 

11.

166,2 (6711)

111°30¢

1795

 

156,9 (6511)

310°48¢

1095

 

12.

193,6 (7111)

60°54¢

1720

 

171,3 (6713)

225°06¢

1625

 

13.

198,4 (7009)

245°06¢

1570

 

166,2 (6711)

261°48¢

1865

 

14.

160,6 (6611)

165°00¢

1685

 

157,6 (7209)

317°00¢

1255

 

15.

194,9 (7110)

321°42¢

1865

 

153,0 (6412)

61°54¢

1570

 

 

Практичне заняття № 4

Тема. Визначення абсолютних і відносних висот точок (2 год)

Мета: отримати навики визначення абсолютної і відносної висот точок.

Питання для обговорення

1. Абсолютна і відносна висоти, їх сутність.

2. Обчислення абсолютної висоти точки на топографічній карті.

Практичні завдання

Завдання I. Визначити абсолютну висоту двох точок, зазначених у одному із варіантів таблиці 4.1 і обчислити перевищення між ними.

Методичні вказівки. Позначки точок на карті визначають за позначками горизонталей, між якими знаходиться точка А . При визначенні позначок можуть мати місце такі випадки:

а) точка розташована на горизонталі, тоді позначка Н дорівнює позначці горизонталі;

б) точка розмішена довільно між двома горизонталями (рис. 1).

В цьому випадку для визначення висоти точки В необхідно виміряти величину перерізу рельєфу місцевості АС (рис. 1) між найближчими до неї горизонталями і відстань ВС від точки до горизонталі, яка має менше значення абсолютної висоти.

Рис. 1. Обчислення абсолютної висоти точки

Потім, знаючи висоту перерізу рельєфу h на карті, необхідно обчислити різницю висот Δ h даної точки і горизонталі з меншою абсолютною висотою:

Δ h = h * ВС/ АС

Величину АС (перерізу рельєфу) і відстань ВС виміряти за допомогою циркуля-вимірювача і поперечного масштабу з точністю до 0,1 мм.

Отриману величину Δ h прибавте до значення горизонталі з меншою абсолютною висотою. Аналогічно вираховується і абсолютна висота другої точки. Перевищення між першою і другою точками вираховується за формулою h1-2 = Н2 – Н1. При цьому обов’язково потрібно вказувати знак перевищення (плюс або мінус).

Якщо точка знаходиться всередині фігури, утвореної замкнутою горизонталлю, і всередині цієї фігури немає точки з відомою відміткою, то

умовно приймають відмітку точки в середині фігури, яка відповідає відмітці замкнутої горизонталі плюс половина висоти перерізу рельєфу коли замкнута горизонталь визначає пагорб, а у випадку, коли замкнута горизонталь визначає котловину — мінус поло­вина висоти перерізу рельєфу.

Таблиця 4.1

Варі-анти

Точки, для визначення абсолютної і відносної висот.

1

1 – борошномельне підприємство в кв. 6414, 2 – окреме хвойне дерево в кв. 6513.

2

1 – точка перетину ліній сітки: 66 і 10; 2 - окремий кущ у кв. 6408.

3

1 - окреме листвене дерево в кв. 6812, 2 - центр кургана в кв. 6814.

4

1 - точка перетину ліній сітки: 66 і 09, 2 - будинок лісника в кв. 6611.

5

1 - будинок лісника в кв. 7113, 2 - точка перетину ліній сітки: 71 і 14.

6

1 - точка перетину ліній сітки: 72 і 12, 2 - окремо розміщений двір у кв. 7311.

7

1 - точка злиття польової дороги з грунтовою дорогою на півн.-схід від м.Дубровина в кв. 6910, 2 - точка перетину просіки (кв. 6511) з верт. лінією сітки 12.

8

1 - цегляний завод у кв. 6613, 2 - точка перетину ліній сітки: 66 і 08.

9

1 - точка перетину ліній сітки: 70 і 11, 2 - точка перетину ліній сітки: 68 і 14.

10

1 - точка перетину грунт, дороги м.Снов - радг. Беличи з вертик. лінією сітки 13, 2 – півд.-схід. точка озера в кв. 7110.

II

1 - окреме листвене дерево в кв. 6708, 2 – окремий кущ у пвд.-західд частині кв.6808.

12

1 - цегляний завод у кв. 7110 на півд..-схід від глин, карєра; 2 – точка перетину ліній сітки 72 і 11.

13

1 – окреме листвене дерево в кв. 7307, 2 - точка перетину ліній сітки: 73 і 09.

14

1 – окремий кущ у кв; 6803, 2 – окреме листвене дерево в кв.6708.

Практичне заняття № 5

Тема. графічний спосіб визначення площі будівельного майданчика (2 год)

Мета: навчитися користуючись заданим масштабом визначати площу будівельного майданчика на топографічній карті і топографічному плані.

Необхідні матеріали: топографічна карта, топографічний план, металева лінійка з якісними сантиметровими і міліметровими поділками, олівець, калькулятор.

Практичні завдання

Завдання. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/ мас­штаба 1:25000 визначити площу будівельного майданчика заданого викладачем

Методичні вказівки.

На топографічній карті і на топографічному плані задаються межі будівельних майданчиків багатокутної форми. Студент користуючись лінійкою і олівцем ділить багатокутник на прості геометричні фігури (трикутники, квадрати, прямокутні чотирикутники, трапеції) визначає площу (у квадратних сантиметрах) кожної фігури окремо, додає одержані результати і визначає площу багатокутника.

При визначенні площі окремої геометричної фігури студенту пропонуються формули: для трикутника – S = 1/2ah; для квадрата – S = а2; для прямокутного чотирикутника – S = а  в; для трапеції – S = а + в/2  h.

Для визначення площі будівельного майданчика у гектарах на топографічній карті студентам даються карти масштабів 1 : 50000, а для визначення на топографічному плані, даються плани масштабів 1 : 3000 і 1 : 5000.

У зв’язку з тим, що масштаб величина лінійна, перед студентами ставиться завдання, як від лінійної величини перейти до простійної, тобто як визначити яка площа у даному масштабі відповідає 1см2 на карті або плані.

Для цього визначення необхідно масштаб карти або плану піднести до квадрата, а щоб знати скільки це буде у гектарах, треба одержане значення поділити на 10000. 1га = 10000м2. 250  250 = 62500м2 : 10000 = 6,25га. На карті масштабу 1 : 25000 одному сантиметру квадратному відповідає на місцевості 6,25га, а на плані масштабу 1 : 5000. 1см2 = 0,25га.

Робота закінчується перевіркою: студент повідомляє викладачу: масштаб карти або плану; площу (у см2) на карті або плані; площу будівельного майданчика на місцевості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]