Визначення категорії заборгованості залежно від кількості днів прострочення

Кількість календарних днів прострочення	Категорія заборгованості	Коефіцієнт резервування, %
0	стандартна	2
до 30	під контролем	10
31—60	субстандартні	40
61—90	сумнівна	80
від 91 і більше	безнадійна	100

На підставі класифікації валового кредитного ризику та вра­ховуючи прийнятне забезпечення банк визначає чистий кредит­ний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитними операціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважує його на вста­новлений коефіцієнт резервування.

За заборгованістю, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, сума загального кредитного ризику зважу­ється на встановлений коефіцієнт резервування залежно від кате­горії, до якої віднесена ця заборгованість.

У розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспон­дентських рахунках, відкритих в інших банках, за депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами ураховується рейтинг країни, який доводиться до відо­ма банків Національним банком України. Відповідно до рейтингу країни банки поділяються на певні групи. Розмір резерву визна­чається через зважування суми коштів, що обліковуються на ко­респондентському рахунку окремого банку, на відповідний кое­фіцієнт резервування:

Таблиця 18.6

Визначення коефіцієнта резервування коштів залежно від категорії кредитної операції

Категорія кредитної операції	Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями, %
	У гривнях	В іноземній валюті		за однорідними споживачами кредитами
		з позичальниками, у яких є джерела надходження валютної виручки	з позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки
Стандартна	1	2	2	2
Під контролем	5	7	10	10
Субстандартна	20	25	40	40
Сумнівна	50	60	80	80
Безнадійна	100	100	100	100

Таблиця 18.7

Розрахунок резерву за коштами на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках

№ групи	Коефіцієнт резервування, %
1	0
2	2
3	10
4	20
5	3О
6	40
7	50
8	100

До групи 8 належать банки (резиденти і нерезиденти), які ви­знані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноваже­них органів, а також банки, зареєстровані в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських раху­нках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1—2, вва­жаються «стандартними», а віднесені до груп 3—8 — «нестан­дартними».

Резерв під кредитні ризики розраховується і формується голо­вним банком і його філіями.

Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку.

Кошти, отримані комерційним банком унаслідок завершення ліквідаційної процедури та реалізації майна позичальника, вклю­чаються до його валових доходів у період їх надходження.

Заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається у по­рядку, передбаченому Законом України «Про заставу».

Якщо коштів, одержаних комерційним банком від реалізації майна позичальника, переданого у заставу, недостатньо для по­гашення кредитної заборгованості та коли інші юридичні дії ко­мерційного банку щодо примусового стягнення іншого майна по­зичальника не забезпечили повного її покриття, ця частина заборгованості списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.

Безнадійна заборгованість, яка виникла через неспроможність позичальника погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажор), списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявності будь-якого із зазначених нижче документів:

• підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на те­риторії України або підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

• рішення Президента України про запровадження надзвичай­ної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвер­джене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Мініст­рів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійно­го лиха, включаючи рішення про визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що пе­ревищують ЗО % від середнього врожаю за попередні п'ять кале­ндарних років.

Якщо заборгованість погашена за рахунок резерву під нестан­дартну заборгованість, а за висновком компетентного органу об­ставини непереборної сили мають тимчасовий характер і не впливають на спроможність позичальника сплатити кредитну заборгованість після закінчення їх дії, комерційний банк зо­бов'язаний висунути претензії позичальникові щодо сплати за­значеної заборгованості протягом 3О календарних днів після за­кінчення дії таких обставин непереборної сили.

Доходи комерційного банку збільшуються на суму кредитної заборгованості, і відновлюється резерв під нестандартну заборго­ваність, якщо позичальник не погасив кредитної заборгованості, а комерційний банк не подав позову до суду щодо стягнення та­кої заборгованості протягом строків, визначених законодавством України.

Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість підприємств, організацій та уста­нов, на майно яких не може бути накладене стягнення (або тих, що не підлягають приватизації), згідно з чинним законодавством України списується за рахунок резерву під нестандартну заборго­ваність комерційного банку, якщо протягом 3О календарних днів із часу виникнення прострочення зазначена заборгованість не була відшкодована коштами державного чи відповідних місцевих бю­джетів або компенсована будь-яким іншим способом. При цьому комерційні банки у строки, передбачені чинним законодавством України, зобов'язані звернутися до суду з позовом щодо відшко­дування збитків, отриманих у зв'язку з таким кредитуванням.

Якщо комерційний банк не звернувся до суду протягом визна­чених чинним законодавством України строків або коли суд не задовольнив позову, комерційний банк списує заборгованість за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у судо­вому порядку безвісно відсутніми або померлими, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку за умови, що рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийняте пізніше дати укладення кредитної угоди. При цьому комерційні банки мають вжити відповідних юридичних заходів щодо стягнення безнадій­ної заборгованості зі спадку такої фізичної особи у межах та за процедурою, визнаною чинним законодавством України,

Прострочена заборгованість фізичних осіб, щодо яких орга­нами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому Кри­мінально-процесуальним кодексом України, списується за раху­нок резерву під нестандартну заборгованість у разі, якщо протя­гом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку місце перебування такої фізичної особи не встановлено.

Прострочена заборгованість юридичних осіб, щодо керівників яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаче­ному Кримінально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, якщо протя­гом 180 календарних днів із дня. оголошення розшуку місце пере­бування цих осіб не встановлено.

Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини позичальника, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку, якщо позичальник не погашає заборговано­сті за зазначеними договорами протягом 30 календарних днів із дня ухвалення рішення суду про визнання договорів або їх час­тин недійсними.

Якщо судами вищої інстанції приймаються рішення про ска­сування рішень судів нижчої інстанції щодо визнання договорів недійсними з вини позичальника і комерційний банк не оскаржує таких рішень у строки, передбачені чинним законодавством України, він збільшує свій валовий дохід на суму кредитної забо­ргованості, попередньо включеної до валових витрат або списа­ної за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.

Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини комерційного банку або з вини обох сторін, погашається за рахунок повернення позичальником суми кредитної заборгованості, а в разі її непове­рнення — протягом 30 календарних днів за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Комерційний банк може самостійно здійснити списання без­надійної заборгованості за рахунок резерву під стандартну забор­гованість відповідно до рішення правління банку (за наявності оформленого в установленому порядку протоколу засідання), але не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна заборгованість визнана безнадійною.

Списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок ре­зерву під нестандартну заборгованість, сформованого за рахунок збільшення витрат, здійснюється за рішенням правління комер­ційного банку за умови виконання вимог чинного законодавства України.

У разі нестачі коштів загального резерву для погашення кре­дитної заборгованості у випадках, передбачених цим Положен­ням, комерційний банк покриває отримані у звітному році збитки від кредитної діяльності за рахунок зменшення своїх фондів, не­розподіленого прибутку минулого року, які направляються на створення додаткового резерву.

Комерційні банки зобов'язані за станом на перше число квар­талу розглядати кредитний портфель, з тим щоб оцінити кредитні ризики. Вони створюють кредитні комітети (у філіях та відділен­нях — кредитні комісії), на яких розглядається інформація щодо оцінки кредитних портфелів і формування резервів.

Банківський нагляд Національного банку України постійно перевіряє звітність комерційних банків та їх установ щодо прави­льності класифікації ними своїх кредитних портфелів та дотри­мання порядку створення і використання резерву. У разі вияв­лення розбіжностей між даними комерційного банку і даними банківського нагляду Національного банку України комерційний банк зобов'язаний виправити відповідну звітність і за необхідно­сті скоригувати розмір резерву на різницю, виявлену під час пе­ревірки.

У разі нестачі коштів для формування резерву комерційного банку або порушення порядку його створення і використання до банку застосовуються санкції відповідно до ст. 48 Закону Украї­ни «Про банки і банківську діяльність».