7. Практика художнього конструювання

Художнє конструювання, творча проектна діяльність, спрямована на вдосконалення навколишнього людини предметного середовища, створюваної засобами промислового виробництва; це досягається шляхом приведення в єдину систему функціональних і композиційних зв'язків предметних комплексів і окремих виробів, їх естетичних і експлуатаційних характеристик. Художнє конструювання (часто ототожнюється з дизайном) - невід'ємна складова частина сучасного процесу створення промислової продукції, призначеної для безпосереднього використання людиною; воно ведеться у творчому контакті з інженерами-конструкторами, технологами і ін фахівцями і покликане сприяти найбільш повному обліку вимог споживача і підвищення ефективності виробництва. В умовах соціалізму Художнє конструювання сприяє створенню гармонійного предметного світу, що відповідає зростаючим матеріальним і духовним потребам людини.

Художнє конструювання здійснює художник-конструктор (дизайнер), використовує у своїй роботі результати наукових досліджень у різних галузях науки і техніки, що знає сучасне промислове виробництво, його технологію та економіку.

Художнє конструювання спирається на теорію, що розробляється технічної естетикою, а також на дані економіки, соціології, психології, ергономіки, семіотики, системотехніки та ін наук. Метод Художнє конструювання складається з художньо-конструкторського аналізу (дослідження вихідної ситуації і побудова об'єкта проектування, функціонально-ергономічний і конструктивно-технологічний аналіз, композиційний аналіз) і художньо-конструкторського синтезу (в процесі якого ведеться функціонально-ергономічний пошук, робота над композицією вироби) . Для Художнє конструювання характерно моделювання об'єкта на всіх етапах його розробки (у відповідному масштабі і нерідко в натуральну величину), що дозволяє перевіряти і відбирати оптимальні варіанти композиційних, кольорографічних, ергономічних та інших рішень органів; при цьому модель служить не ілюстрацією до проекту, а як би інструментом проектування і, постійно модифікуючись в ході роботи, стає в кінцевому рахунку еталоном досвідченого зразка виробу. Специфічним для методу Художнє конструювання є розгляд проектованого вироби як елемента цілого комплексу виробів, які оточують людину в конкретній предметній середовищі, яка повинна максимально задовольняти утилітарні та естетичні потреби і сприяти підвищенню ефективності його діяльності. Найбільш складним об'єктом Художнє конструювання є системи, що поєднують спільно вироблені або спільно використовувані вироби. У цьому випадку метод Художнє конструювання включає такі завдання, як вирішення питань розмаїття елементів системи (асортименту виробів), формування її структури з використанням засобів уніфікації і агрегатування і т.п.

Список літератури

1. Баришніков А. П., Лямін І. В. Основи композиції. - М.: Трудрезервіздат, 1951 .- 189 с.

2. Блохін В. В. Архітектура інтер'єру промислових будівель. - М.: Стройиздат, 1973 .- 148 с.

3. Борис Г. Колір в архітектурі промислових будівель. - Архітектура СРСР, 1962, № 2, с. 1-4.

4. Буров А. К. Про архітектуру .- М.: Стройиздат, I960. - 168 с.

5. Зайцев Г. К. Графіка і архітектурна творчість. - М.: Стройиздат, 1979 .- 160 с.

6. Іконніков А. В., Степанов Г. П. Основи архітектурної композиції .- М.: Мистецтво, 1971 .- 223 с.

7. Ламцев І. В., Туркус М. О. Елементи архітектурної композиції .- М.; Л.: Гол. ред. строчт. літ-ри, 1938 .- 167 с.

8. Фрілінг Г., Аузр К. Людина - колір - простір .- М.: Стройиздат, 1973 .- 118 с.