4.3 Методи стимулювання збуту продукції
У економічній літературі немає класифікації даних методів. Вони більше відносяться до сфери маркетингової політики, тому акцент зробимо на основні з них.
Найбільшого поширення набули такі: метод максимізації продажів і доходу з урахуванням еластичності попиту; метод максимізації продажу і доходу з використанням цінових знижок; методи психологічного ціноутворення; метод застосування єдиних і гнучких цін; метод встановлення стандартних і змінних цін; метод диференціації цін за географічним принципом.
Методи максимізації доходу з урахуванням цінової еластичності попиту. Головне завдання продавця, торгуючого товаром, на який попит еластичний від ціни, - це виявити такий рівень ціни, який дає найбільший об'єм продажу і доходу в даний момент. Надалі, як головний важіль стимулювання збуту на ці товари може виступати зниження цін або поліпшення якості.
Якщо попит на товар нееластичний від зміни цін, то можна добиватися більшого доходу шляхом підвищення цін, так контраст цін не викликає істотного скорочення обсягу покупок. Сіль, цукор, хліб, тютюнові вироби, алкоголь служать прикладом нееластичного попиту.
Методи максимізації продажу з використанням цінових знижок і методи «психологічного ціноутворення» на думку автора більше відповідають етапу реалізації цінової політики, тому будуть розглянуті у відповідному розділі даного навчального посібника.
На закінчення слід зазначити, що вибір методу ціноутворення і конкретне наукове його втілення – це найбільш відповідальний етап в розробці цінової політики підприємства, але слід пам'ятати і те, що в умовах ринкової економіки ціна розрахована продавцем – це лише база для формування ціни фактичної угоди.
К
лючові
поняття
Методологія ціноутворення Принципи ціноутворення Принцип науковості Принцип цілеспрямованості Принцип системності Принцип безперервності Принцип гнучкості Принцип оптимальності Модель ціни Методи ціноутворення Агрегатний метод Розрахункові методи Витратні методи Параметричні методи Методи з урахуванням споживчого ефекту Методи стимулювання збуту продукції Програмно-цільовий метод.
Розділ 5 розробка цінової стратегії підприємства
МЕТА ВИВЧЕННЯ: визначити сутність, задачі і основні види цінових стратегій підприємства
5.1 Сутність і задачі цінової стратегії
Цінова політика підприємства включає систему цінових ринкових стратегій. Відмінність політики цін від стратегії ціноутворення полягає в тому, що політика ставить перед підприємством економічні задачі, а стратегія забезпечує їх виконання.
Цінова стратегія визначає задачу формування цін підприємства в майбутньому періоді на основі загальноприйнятих методів встановлення цін в конкретній ситуації.
Цінова стратегія – це обґрунтований вибір ціни (або переліку цін) з декількох варіантів, спрямований на досягнення максимального (нормативною) прибутку підприємства в планованому періоді.
Стратегія ціноутворення – це програма конкретних задач в області встановлення і зміни цін на значний період діяльності підприємства.
Ця програма має наступні цілі (цілі стратегії ціноутворення):
примушує підприємство визначити конкретні завдання в області ціноутворення;
спонукає керівників постійно мислити перспективно про майбутнє в області ціноутворення;
дозволяє підприємству встановлювати систему цін для подальшого контролю;
робить підприємство підготовленішим до раптових змін;
забезпечує координацію діяльності посадовців.
По своїй суті цінова стратегія є концепцією у визначенні цін підприємства на свою продукцію, яка у свою чергу сприяє оптимальному плануванню виручки і прибутку (доходу) підприємства від продажу своїх товарів.
Кожна стратегія визначає набір методів, процедур і заходів, за допомогою яких проводитиметься політика цін на практиці.
Стратегія ціноутворення ставить перед підприємством, як правило, наступні задачі:
Збереження стабільного положення на ринку при помірній рентабельності і задоволенні інших показників діяльності підприємства. Зазвичай стабільність положення на ринку окремих підприємств пов'язана із збереженням стабільних цін. Причому сума мінімального прибутку на вкладений капітал не повинна бути менше ставки комерційних банків по депозитах.
Максимізація прибутку, підвищення рівня рентабельності. При цьому може ставитися задача збільшення абсолютної суми прибули, підвищення рентабельності (т.т. відносини прибутку до капіталу) або рентабельності продажів (відношення прибутку до собівартості, а в торгівлі до обсягу продаж).
Підтримка і забезпечення платоспроможності підприємства.
Завоювання лідерства на ринку у визначенні цін, для чого підприємство повинне володіти достатніми можливостями і потенціалом. Протилежним завданням є стратегія пасивного проходження за лідером, що іноді може бути вимушеним.
Розширення експортних можливостей підприємства.
Узагальнення і аналіз досвіду розробки цінових стратегій в країнах з розвиненими ринковими відносинами свідчить про серйозний підхід до ухвалення цінових рішень. Практика показує, що цінова стратегія, що грамотно сформувалася, є одним з доданків комерційного успіху підприємства, забезпечення його конкурентоспроможності.