- •І. Структура твору-роздуму
- •Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
- •Висновок.
- •II. Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі
- •III. Варіанти формулювання тези залежно від теми твору
- •Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш
- •До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле
- •Ніщо не звеселяє душу людини так, як споріднена праця
- •Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця
- •Сміливість - це успадкована риса чи її можна виховати?
- •Що таке покликання?
- •Що таке кохання?
- •Що таке совість?
- •Що таке милосердя?
- •Звичаї та традиції
- •III. Виклад матеріалу в інших частинах роздуму.
- •Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш
- •До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле
- •Ніщо не звеселяє душу людини так, як споріднена праця
- •Краса врятує світ
- •V. Організація роботи на уроці
V. Організація роботи на уроці
Ефективність уроку, відведеного на підготовку до написання твору-роздуму, залежить від:
1) поінформованості учнів;
2) поетапного опрацювання кожної частини роздуму;
3) залучення всіх школярів до роботи.
Для цього потрібно забезпечити старшокласників необхідним ілюстративним матеріалом (структура твору-роздуму, вимоги до його будови, перелік спеціальних конструкцій у роздумі, план дій для формулювання кожної складової частини твору тощо) й організувати роботу в парах або невеликих групах (4-6 учнів).
Так, пояснивши учням специфіку формулювання тези, пропонуємо для роботи в групах певну тему твору. Дві групи дістають завдання сформулювати тезу, у якій тема твору підтримується, інші дві – тезу, яка спростовує тему. Ще дві групи мають сформулювати тезу, яка відображала б проміжну позицію (Запропонована тема є досить складною. З одного боку, ... , а з другого - ...). Через п'ять-десять хвилин кожна група презентує свій варіант, який обговорює й редагує весь клас. Найвдаліші зразки учні записують. Подібним чином організовуємо роботу над формулюванням тез до тем різного типу: викладач може запропонувати учнівським групам різні теми (відповідно до визначених у розділі III чотирьох варіантів), а потім дати завдання обмінятися записами й зредагувати їх.
Аргументація, як показує досвід, є найважчим моментом для школярів, тому цій частині роздуму потрібно приділити особливу увагу. Спонукаємо учнів до висловлення думок, які можуть довести обрану тему, фіксуємо їх (у вигляді опорних слів) на дошці (якомога більше), а потім даємо завдання – чи в групах, чи індивідуально – записати відповідно оформлені два аргументи. Обов'язково кілька варіантів учні зачитують і колективно обговорюють.
У роботі з прикладами також можна застосувати метод «мозкового штурму» і дати завдання записати один із озвучених прикладів як фрагмент твору: з відповідними словами, елементами аналізу теми чи проблеми тощо.
Важливо, щоб робота над кожною складовою частиною твору закінчувалася прослуховуванням кількох варіантів, обговоренням їх, редагуванням (якщо потрібно) і записуванням найкращого фрагмента.
Логічним продовженням організованої таким чином колективної роботи буде домашнє завдання (написати власне висловлення) й урок з редагування тексту-роздуму (після перевірки творів: про це йшлося у розділі IV). Щоб робота була активною й результативною, потрібно добирати цікаві й актуальні для старшокласників теми творів, спонукати учнів до висловлення різних, навіть протилежних, думок, заохочувати до висловлення власної позиції, дискусії.
Школярі мають відчути: уміння писати твір-роздум потрібне не лише для ЗНО (безперечно, це відповідальний етап, але ж не заради ЗНО вчимося), а, що важливіше, життєво необхідне, – щоб упевнено, переконливо й чітко доводити власну точку зору в різних життєвих ситуаціях.