- •Одеський націоналЬний політехнічний університет
- •Затверджено
- •1 Загальні положення
- •2 Зміст розрахунково-графічної роботи.
- •3 Стисла вказівка щодо оформлення розрахунково-графічної роботи.
- •4 Основні визначення і математичні співвідношення
- •5 Завдання до роботи
- •6 Стисла вказівка щодо виконання розрахунку
- •Пояснювальна записка
- •Одеса 2012
4 Основні визначення і математичні співвідношення
Істинне значення фізичної величини - значення фізичної величини, яке ідеально відображало б певну властивість об'єкта.
Дійсне значення фізичної величини - значення фізичної величини, знайдене експериментальним шляхом і настільки наближене до істинного значення, що його можна використати замість істинного для даної мети.
Сигнал вимірювальної інформації - сигнал, який представляє вимірювальну інформацію на виході засобу вимірювань.
Засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.
Ціна поділки шкали - різниця значень вимірюваної величини, що відповідає двом сусіднім позначкам шкали.
Діапазон показів - інтервал значень вимірювальної величини, який обмежений початковим та кінцевим її значеннями.
Коефіцієнт перетворення вимірювального перетворювача - відношення сигналу на виході вимірювального перетворювача, до сигналу, який викликає його на вході перетворювача.
Чутливість вимірювального перетворювача - відношення зміни вихідної величини вимірювального перетворювача до зміни вхідної величини, що її викликає.
Абсолютна похибка вимірювання () - різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини.
Відносна похибка вимірювання () - Відношення абсолютної похибки вимірювання до умовно істинного значення вимірювальної величини.
Похибка засобу вимірювань зведена () - відношення абсолютної похибки засобу вимірювань до нормованого значення. Нормованим значенням називають умовно прийняте значення фізичної величини. Звичайно, за нормоване значення приймають кінцеві значення діапазону вимірювань.
Систематична похибка вимірювання c - складова похибки, що залишається сталою або прогнозовано змінюється у ряді вимірювань тієї ж величини.
Випадкова похибка вимірювання - складова похибки, що непрогнозовано змінюється в ряді вимірювань тієї ж величини.
Основна похибка ЗВТ - похибка засобу вимірювальної техніки за нормальних умов його використання.
Границя допустимої похибки ЗВТ - найбільше значення, без урахування знаку, похибки засобу вимірювальної техніки (засобу вимірювань), за яким цей засіб ще може бути визнаний придатним до застосування.
Клас точності ЗВТ () - узагальнена характеристика засобу вимірювальної техніки (засобу вимірювань), що визначається границями його допустимих основної і додаткової похибок, а також іншими характеристиками, що впливають на його точність, значення яких регламентуються.
Слід підкреслити, що клас точності характеризує тільки точність засобів вимірювання, але не є безпосереднім показником точності вимірювань, що виконуються за допомогою цих засобів.
Похибки вимірювань алогічно розглянутим раніше похибкам ЗСТ підрозділяються на абсолютні, відносні, систематичні, випадкові та надмірні.
Погрішність засобу вимірювання – складова погрішності вимірювання, яка викликана недосконалістю засобу.
Методична похибка вимірювання - складова похибки вимірювання, що зумовлена неадекватністю об'єкта вимірювання та його моделі, прийнятою при вимірюванні.
Поправка - значення величини, що алгебрично додається до результату вимірювання з метою вилучення систематичної похибки.
Непряме вимірювання - вимірювання, у якому значення однієї чи декількох вимірювальних величин y знаходять після перетворення роду величини чи обчислення за відомими залежностями їх від декількох аргументів xi, що вимірюються прямо.
(4.1)
Якщо величини xi незалежні одна від одної, те залежність похибки y від похибок вхідних величин xi визначається за формулою [6]
, (4.2)
де - коефіцієнт впливу, що визначається як часткова похідна з функції (4.1) по кожній незалежній змінній xi ;
Вираз для похибки зберігає свій вигляд незалежно від того, чи є xi середньої квадратичної чи граничної похибкою, тільки результат буде представляти відповідно середню квадратичну чи граничну похибку.
Якщо вимірювання здійснюється комплектом ЗВТ, те сумарна похибка вимірів також знаходиться за формулою (4.2). Однак, у цьому випадку всі коефіцієнти впливу рівні 1, а в якості незалежних змінних підставляються значення класів точності ЗВТ або значення відносної похибки величини, що вимірюється. В результаті розрахунку отримається клас точності комплекту ЗВТ або відносна похибка вимірювання, відповідно.
Абсолютна похибка засобу вимірювальної техніки може бути розрахована на підставі його класу точності і робочого діапазону:
, (4.3)
де - клас точності ЗВТ, Nв Nн – верхня та нижня, відповідно, межі діапазону вимірювання ЗВТ.