Тема 5. Особливості договорІв міни (бартеру), дарування, ренти, довічного утримання (догляду)

5.1Особливості договорів міни (бартеру)

5.2 Особливості договорів дарування

5.3 Особливості договорів ренти

5.4 Особливості договорів довічного утримання (догляду)

ЗАГАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

1.Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України. – К.: Істина, 2003.

2.Цивільне право України / Ч.Н.Азімов, М.М.Сибільов, В.І.Борисова та ін. / За ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Х.: Право, 2000.

3.Цивільне право України: академічний курс: у 2-х частинах / За ред. Я.М.Шевченко. – К.: ІнЮре, 2003.

4.Цивільне право України: підручник. У 2-х книгах: / Боброва Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. та інші / Під ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

5. Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. – Харків, Одіссей, 2003.

Додаткова література

1.Зобов'язальне право: теорія і практика / Дзера О.В., Кузнецова Н.С., Луць В.В. та інші / За ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком. 1998.

2.Иоффе О.С. Обязательственное право. – Л., 1975.

3.Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции // Сб. Тр. – Свердловск, 1980.

4.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

5.1Особливості договорІв міни (бартеру)

Договір міни є найдавнішим договором цивільного права, який передував появі договору купівлі-продажу. В сучасному цивільному обігу договір міни має обмежене застосування. Мабуть, єдина причини його існування – це економія часу і засобів в тих випадках, коли наміри сторін продати один товар і купити інший співпадають.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ст.715 ЦК України).

Правове регулювання договору здійснюється §6 гл.54 ЦК України та іншими актами. Крім того, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, контрактацію або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторонами договору є продавець і покупець. При цьому кожна із сторін договору є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує.

Істотними умовами договору є умови про предмет та кількість товару, правове регулювання яких здійснюється за правилами договору купівлі-продажу (якщо це не суперечить суті зобов’язання).

Форма договору визначається відповідно до загальних умов, що пред’являються до форми будь-якого цивільно-правового договору.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не передбачено законом. Однак, сторони за домовленістю між собою можуть дане правило змінити.

Зміст договору становлять права та обов’язки сторін, які полягають в тому, що кожна із сторін зобов’язується передати у власність іншій стороні один товар взамін на інший. Зокрема, розподіл прав та обов’язків між учасниками договору міни, а також відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору визначається згідно з нормами про договір купівлю-продаж (якщо це не суперечить суті зобов’язання).

Зазначення в договорі ціни в грошових одиницях є необов’язковим, так як ціною є інший товар, що передається взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) товару може переходити до покупця за договором міни до моменту виникнення на нього права власності на відповідний товар.

Поняття “міни” досить часто ототожнювалося з поняттям “бартер”. ЦК України бартер розглядає як різновид договору міни, що застосовується у разі обміну не лише одного товару на інший товар, але й майна на роботи (послуги).

Правове регулювання бартерних правочинів здійснюють ЗУ “Про правове регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” та інші акти.